Постанова № 8951671, 08.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2010 р. № 38/311

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. головуючого,

Могил С.К.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2009 року

та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року

у справі38/311

господарського судуміста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка"

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

треті особи 1. ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія"

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

за участю представників

позивача -ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача- ОСОБА_4., ОСОБА_5

треті особи - 1. ОСОБА_6

2. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання виконавчого напису № 1973, виданого 22.05.2009 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24 вересня 2009 року у справі № 38/311 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 січня 2010 року у справі № 38/311, апеляційна скарга Позивача залишена без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2009 року у справі № 38/311 без змін.

У поданій касаційній скарзі Позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2009 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року у справі № 38/311 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ «Квадрат-Шулявка»до АКБ «Укрсоцбанк»задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У наданій касаційній скарзі скаржник зазначає, що Відповідачем не подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем при вчиненні виконавчого напису нотаріусом.

Суд не може погодитися з такими доводами Позивача з огляду на наступне.

Рішеннями судів першої та другої інстанцій вірно встановлено, що 15.03.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатська фінансова компанія»було укладено договір про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 (надалі Договір), відповідно до якого Відповідач зобовязався надати грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених Договором та додатковими угодами.

Відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», якою сказано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Також п. 1. Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»встановлено, що для вчинення виконавчого напису подаються такі документи, як оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Банк у повному обсязі виконав свої зобовязання перед Скаржником по наданню кредитних коштів у сумі 34953334,46 млн. Дол. США, але Скаржник не виконав своїх зобовязань по погашенню як основної суми заборгованості так і по погашенню відсотків за користування кредитом у передбачений Договором кредиту та укладеними в його межах додатковими договорами термін.

16 березня 2009 року Банком було направлено Скаржнику вимогу про усунення порушень договірних зобовязань, передбачених Договором кредиту протягом тридцяти днів, з дня отримання вимоги. Вимога була отримана Боржником 20 березня 2009 року.

16 березня 2009 року Банком було направлено майновому поручителю (третій собі) ТОВ „Квадрат - Шулявка” вимогу про усунення порушень договірних зобовязань, передбачених Договором кредиту протягом тридцяти днів, з дня отримання вимоги. Вимога була отримана Боржником 19 березня 2009 року.

Суд дійшов висновку що, при вчиненні виконавчого напису, Відповідачем було повністю дотримано норми чинного законодавства, та надано вище перелічені документи нотаріусу відповідно до чинного законодавства України.

Що стосується доводів Позивача про те, що сторонами договору встановлено модель регулювання грошових зобовязань ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія», що передбачає вираження грошового зобовязання в іноземній валюті (доларах США), а виконавчий напис нотаріуса вчинений в національній валюті, а також зазначає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису розрахунок заборгованості проводився по курсу НБУ на день вчинення виконавчого напису, а не згідно п. 1.1.1. договору, де встановлено курс на рівні 5,05 грн. за 1 дол. США на день підписання договору, суд встановив наступне.

Додатком № 2 від 15.03.2007 року до договору невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 року встановлено графік погашення заборгованості за кредитом в доларах США. Тобто, з самого початку підписання договору, було встановлено, що кошти ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія»отримала в доларах США, та повернення заборгованості також повинно здійснюватися в доларах США, згідно графіку, що викладений в додатку №2 до Договору.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Частинами 1 та 2 ст.533 ЦК України передбачено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях, але якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

На дату вчинення виконавчого напису курс валют був встановлений у розмірі 7,6161 гривень за один долар США, тобто: заборгованість - 34470519,89 доларів США при перемноженні на встановлений курс (7,6161) складатиме 262530926,54 грн.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що ТОВ «Прикарпатська фінансова компанія», розрахунки по заборгованості повинна була здійснювати згідно графіку, що встановлений додатком № 2 до Договору в доларах США. Оскільки в додатку № 2 встановлений графік погашення заборгованості у доларах США, сума заборгованості підлягає сплаті у гривнях саме у грошовому еквіваленті іноземної валюти за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

При коливанні курсу валют, Відповідач не встановлює та не фіксує іноземні курси валют, як зазначає Позивач, а фіксацію і встановлення офіційного курсу валют на кожен день встановлює Національний Банк України, що передбачено Законом України «Про національний банк України», а саме: п. 14 ст. 7, де передбачено, що Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами та інше.

Отже, на дату вчинення виконавчого напису, а саме на 22.05.2009р., курс валют був встановлений у розмірі 7,6161 гривень за один долар США, заборгованість у розмірі 34470519,89 доларів США, при перемноженні на встановлений курс 7,6161 гривень за один долар США, складає 262530926,54 грн. При цьому, 7,6161 це встановлений курс Національним банком України на 22.05.2009р.

Таким чином господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом, правильно застосовано норми чинного законодавства до спірних правовідносин.

Доводи скаржника стосовно того, що задоволення вимог боржника може бути здійснено у іноземній валюті не відповідає чинному законодавству з огляду на наступне:

Згідно із ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» для виконання рішення суду про стягнення заборгованості в національній валюті стягнення може бути накладено і на кошти боржника в іноземній валюті, однак відповідно до норм зазначеного Закону особа, на користь якої здійснюється стягнення в результаті отримає гривні. Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець доручає банку або іншій кредитній установі продати валютні кошти боржника в розмірі, необхідному для погашення боргу.

Зазначені висновки суду першої та апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, а тому підстав для скасування зазначених рішень не вбачається.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Квадрат-Шулявка»залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року у справі № 38/311 залишити без змін.

3. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяІ. А. Плюшко

СуддіС.К. Могил

С. С. Самусенко