Ухвала суду № 89052028, 30.04.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

30.04.2020

Справа № 635/7344/19

Провадження № 6/635/294/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Ленінський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

секретар судових засідань Гнатенко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні, -

в с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з поданням, в якому просив визначити, частку ОСОБА_1 у спільній сумісній власності на квартиру на АДРЕСА_1 .

В обґрунтування посилався на те, що на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 56776323 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 5991587,3 грн. з примусового виконання виконавчих листів № 642/1272/17 виданих 01.06.2018 р. Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення на користь ПАТ "ПроКредит Банк", код ЄДР 21677333, з поручителя: ОСОБА_1 , як солідарного із ПАТ "ЮЛІАН" боржника, заборгованість за Кредитним договором №1101.45152 від 13.01.2016 р. в розмірі 5331623,65 гривень.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 06 квітня 2020 року вищевказане подання приватного виконавця призначено до розгляду в судовому засіданні.

Приватний виконавець Близнюков Ю.В. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд подання за його відсутності.

Боржник та стягувач у судове засідання не з`явились, не повідомивши про причини свого неприбуття. Будь-яких доказів по суті подання протягом знаходження подання на розгляді в суді суду не надано.

Виходячи з наведеного, враховуючи положення ч. 2 ст. 443 ЦПК України про те, що неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а також строки розгляду такого подання, суд вважає можливим розглянути подання приватного виконавця.

Враховуючи, що в судове засіданні не з`явились сторони та заінтересовані особи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали подання приватного виконавця, матеріали виконавчого провадження №56776323, надані приватним виконавцем в копіях, вважає подання таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На виконанні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває зведене виконавче провадження № 56776323 на загальну суму стягнення з урахуванням розміру суми стягнення, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, всього 5991587,3 грн. з примусового виконання виконавчих листів № 642/1272/17 виданих 01.06.2018 р. Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення на користь ПАТ "ПроКредит Банк", код ЄДР 21677333, з поручителя: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), як солідарного із ПАТ "ЮЛІАН" боржника, заборгованість за Кредитним договором №1101.45152 від 13.01.2016 р. в розмірі 5331623,65, яка складається з наступного: 5003929,80 грн. - заборгованість за кредитом; 210026,04 грн. - заборгованість по процентам; 67278,10 грн. - заборгованість по процентам за неправомірне користування кредитом; 50389,71 грн. - пеня. (АСВП № 56775932 постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2018 р.) ( а.с.8); Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ "ПроКредит Банк", код ЄДР 21677333 витрати по сплаті судового збору в сумі 79974,35 грн. (АСВП № 56776245 постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.07.2018 р.) ( а.с.6).

Судом встановлено, що в ході здійснення виконавчого провадження приватним виконавцем були вжиті заходи щодо розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ та організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна боржника.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна та відповіддю, наданою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 09.08.2018 року за вих.№8927/04-08- у боржника наявне право власності на нерухоме майно ( 1/8 частина та ѕ частини на праві спільної сумісної власності)- квартира за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13-16)

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо виконання рішення про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» заборгованості в сумі 5331623,65 грн.

Отже, на даний час рішення Ленінського районного суду м.Харкова, в порушення вимог ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, які встановлюють обов`язковість рішення суду, як одну із основних засад цивільного судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, залишається не виконаним.

Положеннями ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно частини першої до статті 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Судом встановлено, за ОСОБА_1 зареєстровано право спільної сумісної власності на частину від ѕ частин квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.10.1995 Органом приватизації житлового фонду «Житлово- будівельного товариства з обмеженою відповідальністю» р.№ 28; зареєстровано право приватної власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 12.08.2018 Другою Харківською державною нотаріальною конторою, р. № 5-1041.

Положеннями статті 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно із частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Визначення частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, що перебуває у спільній сумісній власності з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення з нього боргу та для вчинення дій, спрямованих на ефективне виконання рішення Ленінського районного суду м.Харкова, що набрало законної сили, та яке боржник не виконує з 2017року. Визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.

Така позиція суду повністю узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 464/2227/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «правона суд», одним з аспектів якого є правовий доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Крім того, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Наявні в матеріалах подання докази свідчать про те, що при примусовому виконанні рішення Ленінського районного суду м.Харкова приватним виконавцем вчинені всі можливі виконавчі дії та в повній мірі вжито заходів щодо розшуку майна боржника і наявного майна боржника недостатньо для погашення заборгованості в повному обсязі, суд вважає визначии частку боржника у майні 3/4 (3:4=0,75=75/100:3).

Керуючись ст.ст.247,443 ЦПК України, ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» суд,-

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця Близнюкова Юрія Володимировича про визначення частки майна боржника у спільному сумісному майні - задовольнити.

Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що є об`єктом права спільної сумісної власності, а саме: АДРЕСА_1 у майні, становить - 75/300.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Ленінський районний суд м.Харкова.

Суддя: В.Г.Пашнєв