Ухвала суду № 88951767, 17.04.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6527/19

Провадження № 2-п/711/18/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2020 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - Позарецької С.М.

секретаря - Осадчій А.Ю.,

за участю представника

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Дрогоман О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дрогоман О.О. про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 через представника адвоката Дрогоман О.О., звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Зазначено, що 17.01.2020р. Придніпровським райсудом м. Черкаси ухвалено заочне рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк». Вказане судове рішення отримано 07.02.2020р., а тому строки звернення до суду із цією заявою не є порушеними.

Крім того, зазначено, що заявник не була належним чином повідомлена про судові засідання при розгляді справи судом першої інстанції. Вважає, що в матеріалах справи відсутні підтвердження судових повісток заявником, а тому у суду не біло підстав проводити заочний розгляд справи.

Також, на думку заявника, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини про те, що ОСОБА_1 отримувала від банку вимогу про повернення кредитних грошових коштів; розрахунок заборгованості, що долучений до позову позивачем, підписаний фізичною особою, яка не має права підписувати ніякі документи, що стосуються судового розгляду, оскільки повноваження на вчинення цих дій у неї відсутні.

Таким чином, просить суд, - скасувати заочне рішення Придніпровського райсуду м.Черкаси від 17.01.2020р. та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою суду від 02.03.2020р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , що подана адвокатом Дрогоман О.О.

В судове засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явились, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Дрогоман О.О. повністю підтримав доводи заяви та просив її задовольнити. Зазначив, що заявник ОСОБА_1 не була повідомлена про судовий розгляд справи судом першої інстанції. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживають; ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в банківській установі; ОСОБА_1 лише є поручителем. Вважає, що банком визначений більший розмір заборгованості; не зрозуміло, хто склав документи при подачі до суду позовної заяви, не обґрунтовано вказано розмір боргу у наданому розрахунку; розрахунок заборгованості підписаний неналежною особою.

В судове засідання не з`явився представник позивача АТ «Кредобанк», будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Представником адвокатом Чирва В.Г. надано письмовий відзив на заяву про перегляд заочного рішення. Вважає, що ОСОБА_1 була належним чином судом повідомлена про час, місце та дату розгляду справи. На його думку, відповідачі уникають відповідальності, не з`являючись в судові засідання, не вказували причини пропуску. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 знала про існування заборгованості і на етапі виконання рішення суду, хоче уникнути відповідальності наводячи неправдиву інформацію щодо існування кредитної заборгованості. Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, а тому відповідно, проживають однією сім`єю, чим спростовуються твердження заявника про невизнання заборгованості. Крім того, розрахунки заборгованості були завірені працівником АТ «Кредобанк» ОСОБА_3 , яка працює на посаді заступника директора Департаменту по роботі з непрацюючими активами АТ «Кредобанк», та яка уповноважена банком завіряти правильність документів. Отже, доводи заяви є безпідставними і просить відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідь на відзив подано не було.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення за таких підстав:

встановлено, що 12.08.2019р. до суду АТ «Кредобанк» подано позовну заяву до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Перед відкриття провадження судом здійснено запити до органів місцевого самоврядування щодо надання інформації про реєстрацію місця проживання відповідачів. 28.08.2019р. до суду надійшли відповіді, зокрема щодо відповідача ОСОБА_1 , яка з 15.04.2011р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 29.08.2019р. прийнято відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Проти такого порядку сторони не заперечували.

Відповідачеві ОСОБА_1 04.09.2019р. направлено за вказаною адресою, яка зазначена і у позовні заяві, направлено ухвалу про відкриття провадження по справі, позовну заяву з додатками, пам`ятку учасника справи та судову повістку про виклик в судове засідання на 08.11.2019р. (а.с.59). Вказані документи отримані особисто ОСОБА_1 17.09.2019р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801506057295 (а.с.60). Крім того, всі відповідні процесуальні документи отримані і відповідачем ОСОБА_2 , про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801506057287 (а.с.61).

Між тим, 08.11.2019р. в судове засідання відповідачі, в т.ч. і ОСОБА_1 не з`явились, про поважність причин неявки не повідомили. Також вони не скористалися правом та не подали відзиви на позов, враховуючи строки, визначені в ухвалі від 29.08.2019р.

З-за неявки в судове засідання відповідачів, розгляд справи відкладено на 17.01.2019р., про що учасникам справи повідомлено належним чином (а.с.68-69). При цьому, судова повістка, що була направлена на адресу ОСОБА_1 , повернулася до суду як не отримана з відміткою поштового відділення «адрест відсутній» від 09.01.2020р. (а.с.78). Відповідач ОСОБА_2 виклик в судове засідання отримав 09.01.2020р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801506269381 (а.с.80).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 була належним чином, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 128 ч.5, ч.8 п.4, 223 повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, а тому, враховуючи норми ст.ст. 280-281, 223 ч.4 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів і постановив заочне рішення. Судове рішення направлено відповідачеві ОСОБА_1 рекомендованим листом 29.01.2020р. (а.с.87), але як не отримане повернуто до суду 04.03.2020р. (а.с.109). Крім того, судом враховані висновки, викладені у пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 369/2744/15-ц.

Враховуючи, що представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Дрогоман О.О. 26.02.2020р. отримано копію заочного рішення від 17.01.2020р., а заяву про перегляд заочного рішення подано до суду 27.02.2020р., то суд вважає, що строки звернення до суду із такою заявою заявником не порушені.

Згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Використання законодавцем в конструкції статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на які надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п.61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішеннявід 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, слід зазначити про те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суду необхідно виходити з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1)залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч.ч.3, 4 ст. 287 ЦПК України).

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За результатами розгляду заяви, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином, завчасно повідомлена про час, дату та місце розгляду справи судом першої інстанції при вирішенні спору. Вона не повідомила суду про поважність причин своєї неявки, не скористалася правом подати відзив на позов та брати участь у розгляді справи як особисто, так і через представника. Не повідомляла про місце свого перебування/знаходження та зміну місця проживання, якщо такий факт мав місце, незважаючи на обов`язок, що передбачений ЦПК.

Крім того, будучи обізнаною про відкриття провадження по справі, відповідач мала можливість отримувати всю інформацію щодо справи за веб-адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, яка зазначена в ухвалі від 29.08.2019р. і, яку вона отримала ще 17.09.2019р. Крім того, суд не встановлює фактичне місце проживання (перебування) сторін, а обов`язком суду є лише направлення вчасно викликів до суду та процесуальних документів учасникам справи.

Отже, суд приходить до висновку про те, що наведені заявником та її представником обставини про не повідомлення про судові засідання не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а навпаки, спростовуються відповідними матеріалами, які є дослідженими. Крім того, заявником жодним чином не наведено обставин та не обгрунтовано поважність причин неподання ним відзиву на позовну заяву і доказів. Сам по собі факт незгоди із розрахунком позивача щодо розміру заборгованості, не спростований відповідачем, незважаючи на норми ст.ст.12, 81 ЦПК України. Посилання на те, що, начебто, фізична особа склала та підписала розрахунок заборгованості (а.с.5), є безпідставними, оскільки він здійснений позивачем АТ «Кредобанк» та посвідчений заступником директора Департаменту по роботі з непрацюючими активами ОСОБА_3 із проставленням печатки. Слід також зазначити, що й інші наведені відповідачем (її представником) у вказаній заяві про скасування заочного рішення та в судовоум засідані обставини для скасування заочного рішення, не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, доводи заявника ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, заявник не вмотивувала усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення, а тому підстав для скасування заочного рішення від 17.01.2020р. немає і у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 259, 128, 223, 280, 281, 268, 287, 288 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Дрогоман О.О. про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали суду складений 22.04.2020 року.

Головуючий: С. М. Позарецька