
Справа № 541/1736/16-ц
Провадження № 4-с/541/6/2020
У Х В А Л А
10 квітня 2020 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Андрущенко –Луценко С.В.,
з участю секретаря Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни щодо накладення арешту на банківський рахунок зі спеціальним режимом,
ВСТАНОВИВ:
30.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області зі скаргою на дії приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни про визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця від 03.03.2020 про арешт коштів боржника.
В обґрунтування скарги зазначив, що постановою приватного виконавця від 03.03.2020 накладено арешт на кошти боржника по виконавчому провадженню ВП №61441085, відкритому на підставі виконавчого листа №541/1736/16-ц виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області. Цією постановою накладений арешт на його зарплатний рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий ТВБВ № 10026/0198 філії - ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк», МФО 322669. Оскільки законом заборонено накладати арешт на банківські рахунки зі спеціальним режимом до якого відноситься зарплатний рахунок, тому просить визнати неправомірною та скасувати постанову від 03.03.2020 про арешт коштів боржника.
ОСОБА_1 при судовому розгляді скаргу підтримав, просив її задовольнити, як законну та обґрунтовану, підтверджену письмовими доказами, що надані ним суду.
Приватний виконавець Лановенко Л.О. в судове засідання не з`явилася. В направлених нею на адресу суду поясненнях зазначила, що закони України не містять заборони звертати стягнення та накладати арешти на кошти на рахунках боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати, а також не визначають такі рахунки як рахунки із спеціальним режимом використання. Крім того, ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яка визначає види рахунків, що можуть відкриватися банками своїм клієнтам, не містить такого виду рахунків, як зарплатний. В задоволенні скарги ОСОБА_1 просила відмовити за її необґрунтованістю.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши пояснення скаржника, дослідивши докази у справ, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження ВП № 61441085 з примусового виконання виконавчого листа №541/1736/16-ц виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 08.01.2020 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 175,57 швейцарських франків та з кожного по 6 093,76 грн судових витрат.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. від 03.03.2020 у виконавчому провадженні №61441085, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, що становить 35 393,32 шв.фр та 6 703,13 грн. (а.с.4 на звороті).
ОСОБА_1 працює в Національному банку України на посаді старшого аудитора. Рахунок № UА843226690000026209502118175 відкритий ТВБВ № 10026/0198 філії - ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк» - поточний рахунок на який надходить його заробітна плата (а.с.14,15).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом).
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Таким чином, в даному випадку, банк після отримання постанови приватного виконавця про арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать боржнику повинен був повідомити, що рахунок, на який накладено арешт, є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту і повернути зазначену постанову без виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно частини другої вказаної статті, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
В той же час статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно із ч. 2 ст. 70 Закону, з заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Сторонами не надано суду доказів на підтвердження винесення в рамках виконавчого провадження ВП № 61441085 постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та відрахування 20 % відсотків заробітної плати.
При цьому, постановою державного виконавця накладено арешт на всі кошти боржника - скаржника у справі, в тому числі і на заробітну плату, що суперечить вимогам зазначеного закону.
Так, згідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Аналогічні положення містяться і в ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що постановою державного виконавця було накладено арешт на всі кошти боржника, що суперечить вимогам закону, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова державного виконавця про накладення арешту на всі кошти боржника підлягає скасуванню в частині накладення арешту на виплати по заробітній платі, які перераховуються на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий ТВБВ № 10026/0198 філії - ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк».
Згідно абз. 2 ч.2, п.1 ч. 2ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Однак, доказів того, що приватний виконавець був проінформований про те, що один із рахунків, на який накладено арешт за його постановою, є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту, матеріали справи не містять. Тому вимога скаржника щодо визнання постанови неправомірною та її скасування в цілому задоволенню не підлягає. Вцій частині вимог скарги, слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 447 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни щодо накладення арешту на банківський рахунок зі спеціальним режимом - задовольнити частково.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винесену в рамках виконавчого провадження № 61441085 в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ТВБВ № 10026/0198 філії - ГУ по м. Києву та Київській обл. АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 .
В іншій частині вимог скарги відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко
Судове рішення № 88795157, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 541/1736/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: