Рішення № 8836622, 17.03.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-1526/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

17 березня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я.

з участю представника позивача по довіреності від 17.07.2009 року ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат , –

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CNL-600/0031/2006 від 06.01.2006 року в розмірі 481 136 грн., посилаючись на те, що відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 40 000 доларів США з терміном погашення до 06.01.2016 року, зі сплатою 14% річних. Внаслідок неналежної сплати відповідачем процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 12.08.2009 року за відповідачем наявна заборгованість в загальній сумі 481 136 грн., в тому числі: 274 848 грн. 39 коп. заборгованість по сплаті кредиту, 96 573 грн. 29 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, пеня в розмірі 109 714 грн. 32 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на повідомленні про розгляд справи. Причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

06.01.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна» ( правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та відповідачем укладено кредитний договір № СNL-600/0031/2006 (а. с. 5-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 40 000 доларів США. Умовами п.3 частини 1 Договору визначено фіксовану процентну ставку, а саме, передбачено обов'язок позичальника сплатити 14% річних. Згідно розділу 4 Договору відповідач зобов'язався щомісячно згідно графіку погашати кредит щомісяця рівними частинами (а.с. 5). Разом з кредитом сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Графік платежів встановлений в додатку №1 до кредитного договору (а. с.10).

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № CNL-600/0031/2006 від 06.01.2006 року (а. с. 15).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п.1.9.1 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п.п. 4.1.1-4.1.3 договору позичальник ( відповідач) за порушення взятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів у визначені договором строки зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочки.

Позивачем станом на 12.08.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № CNL-600/0031/2006 від 06.01.2006 року (а. с. 10), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в сумі 481 136 грн., в тому числі: 274 848 грн. 39 коп. заборгованість по сплаті кредиту, 96 573 грн. 29 коп. заборгованість по відсотках за користування кредитом, пеня в розмірі 109 714 грн. 32 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором ним не представлено суду.

Позивачем надсилались відповідачу досудові вимоги про погашення кредитної заборгованості ( а. с. 12, 14), на які останній не реагував.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 554 ч. ч.1, 2; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк”, місцезнаходження якого вул.Жилянська 43 в м. Києві на р/р 29099002900000 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідентифікаційний код 21685166 — 481 136 грн. (чотириста вісімдесят одну тисячу сто тридцять шість гривень ) заборгованості за кредитним договором №CNL-600/003І/2006 від 06.01.2006 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством “ОТП Банк”та ОСОБА_2 станом на 17.03.2010 року та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: Горейко М. Д.