Рішення № 8836641, 10.03.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-1930/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я .

за участю представника позивача по довіреності від 02.06.2009 року за №01/176 ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки і відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 13.03.2008 року отримав у позивача кредит у розмірі 176 750 грн. для придбання нерухомості зі сплатою 12 % річних за час фактичного користування кредитом та зобов’язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення умов кредитного договору, станом на 25.11.2009 року у відповідача ОСОБА_2 утворилась заборгованість в розмірі 206 661 грн. 68 коп., в тому числі тіло кредиту 173 216 грн., прострочені відсотки 25 611 грн. 68 коп., пеня та штраф 4 321 грн. 65 коп., щомісячна комісія 3 512 грн. 35 коп. Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як поручителі згідно договорів поруки відповідають по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі, заборгованість за кредитним договором пояснили фінансовою неспроможністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитнимдоговором та договорами поруки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

13 березня 2008 року між ТзОВ “Укрпромбанк” та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір№83-014/ФК-014 (а.с. 5-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит для придбання нерухомості в сумі 176750 грн. та зобов’язався повернути кредит до 07.03.2033 року включно. Пунктом 1.5. договору визначено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 12% річних та п. 1.7 комісію за управління кредитом – 0,13% щомісячно. Згідно п. 2.4 Договору повернення кредиту позичальником здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менше як 589 грн. по 20 число включно кожного місяця. Проценти за користування кредитом відповідно до п. 2.6. нараховуються з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості. Умовами п. 2.7. Договору визначено, що відповідач сплачує проценти за користування кредитом щомісячно по 20 число включно кожного місяця.

Не зважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 належним чином їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №83-014/ФК-014 від 13.03.2008 року (а. с. 9).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Згідно п. 5.2 Договору у випадку порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, комісій, інших платежів, банк має право вимагати, а позичальник (відповідач) зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено право позивача (кредитора) вимагати дострокового повного повернення позичальником кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим договором у випадку порушення позичальником строків платежів, що встановлені договором, або інших умов кредитного договору та/або договору іпотеки.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 25.11.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 83-014/ФК-014 від 13.03.2008 року (а. с. 9), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 206 661 грн. 68 коп., в тому числі тіло кредиту 173 216 грн., прострочені відсотки 25 611 грн. 68 коп., пеня та штраф 4 321 грн. 65 коп., щомісячна комісія 3 512 грн. 35 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору№83-014/ФК-014 від 13.03.2008 року, між банком та відповідачамиСитник ОСОБА_5, ОСОБА_4 13.03.2008 року укладено договори поруки відповідно за №83/1-014/Zпор1-08 та №83/1-014/Zпор1-08 (а. с.12, 13), згідно яких в п. 3. поручителі зобов'язалися перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі по зобов'язаннях позичальника, які виникають в останнього з умов кредитного договору №83-014/ФК-014 від 13.03.2008 року.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручителі за вимогою банку повинні нести солідарну відповідальність.

Вищезазначений кредитний договір крім поруки забезпечений іпотекою квартири (а.с.10-11).

Однак, за змістом ст. 16, 20 ЦК України спосіб захисту порушеного права особа вибирає на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 554 ч. ч.1, 2, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, ст. 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”, місцезнаходження якого: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, з зарахуванням на к/р 32000175001 в Головному Управлінні Національного банку України по м. Києву та Київської області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19357325 — 206 661 грн. 68 коп. (двісті шість тисяч шістсот шістдесят одну гривню 68 коп.) заборгованості за кредитним договором №83-014/ФК-08 від 13.03.2008 року, 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: Горейко М. Д.