Справа № 2-1433/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2010 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді: Горейко М. Д.
секретаря: Гаврилюк Н.Я .
з участю представника позивача по довіреності від 08.02.2010 року №1-11-2037 ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритогоакціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 В'ячеславівнипро стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат , –
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2148/2008 від 19.09.2008 року в розмірі 255 127 грн. 01 коп.
В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні та просив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 262 992 грн. 48 коп., посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 отримав у позивача кредит в розмірі 29 991,34 доларів США з терміном погашення до 16.09.2013 року, зі сплатою 15,1% на місяць. Внаслідок неналежної сплати відповідачем процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 06.11.2009 року за відповідачем наявна заборгованість в загальній сумі 262 992 грн. 48 коп., в тому числі — 233 124 грн. 57 коп. - заборгованість по кредиту, 25 107 грн. 23 коп. — заборгованість по сплаті відсотків та 4 760 грн. 68 коп. — пеня.
Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі та пояснили, що заборгованість утворилась у зв’язку з відсутністю коштів для сплати кредиту.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
19.09.2008 року між ВАТ КБ “Надра” та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2148/2008 (а. с. 4-8), за яким банк надав, а позичальник - відповідач отримав кредит в розмірі 29991,34 доларів США на придбання автотранспортного засобу. Умовами п.1.1.3.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 15.1% річних за користування кредитом. Згідно розділу 2 Договору відповідач зобов'язався щомісячно до 18 числа вносити платежі в сумі 718,73 доларів США (а.с. 15) по сплаті процентів та погашення кредиту.
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №2148/2008 від 19.09.2008 року (а. с. 11, 34).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
В розділі 5 кредитного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником - відповідачем строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, він сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно розділу 4 Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.
За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Позивачем станом на 06.11.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №2148/2008 від 19.09.2008 року (а. с. 33), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитом в сумі 262 992 грн. 48 коп., в тому числі — 233 124 грн. 57 коп. - заборгованість по кредиту, 25 107 грн. 23 коп. — заборгованість по сплаті відсотків та 4 760 грн. 68 коп. — пеня.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором № 2148/2008 від 19.09.2008 року, між банком та відповідачкою ОСОБА_2 С.В.19.09.2008 року укладено договір поруки ( а. с. 9-10), відповідно до пункту 1.1 та 1.2 даного договору поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У зв'язку з наведеним, поручитель ОСОБА_3. за вимогою банку повинна нести солідарну відповідальність з боржником ОСОБА_2 по сплаті кредитної заборгованості в розмірі 262 992 грн. 48 коп.
Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором.
З огляду на викладене,суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 611, 612, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 554 ч. ч.1, 2; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
вирішив:
Позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 простягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, 24 .02.1979 року народження, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь ВАТ КБ “Надра”, місцезнаходження якого вул. Артема 15 в м. Києві на р/р 29098803003003, МФО 336871, код ЄДРПОУ 26214767 — 262 992 грн. 48 коп. (двісті шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 48 коп.) заборгованості за кредитним договором №2148/2008 від 19.09.2008 року, укладеним між Відкритимакціонерним товариством комерційний банк “Надра” та ОСОБА_2, станом на 09.03.2010 року та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.
Суддя: Горейко М. Д.
Судове рішення № 8836619, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 09.03.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-1433/2010. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: