Рішення № 88196827, 02.03.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1591/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

представника відповідача – адвоката Панченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання припиненим зобов`язань за договором кредиту та визнання припиненим договору іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, у якому просить визнати припиненими: договір кредиту № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 та іпотечний договір без номеру від 26 березня 2008 року, укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , що був посвідчений приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. та зареєстрований в реєстрі за № 915. В обґрунтування позову посилається на те, що 26 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», був укладений договір кредиту № 770/38-78-07, на підставі якого банком йому було надано кредитні кошти в сумі 20 000,00 доларів США з кінцевим терміном погашення до 20 березня 2022 року, зобов`язання за яким було забезпечено вищезазначеним договором іпотеки, предметом якого є належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 .

У зв`язку з різким ростом курсу долара США він перестав оплачувати кредит в повному обсязі, а сплачував його тільки частково, внаслідок чого рішенням Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 серпня 2010 року по справі № 923/10, позов банку про стягнення з нього дострокової заборгованості за договором кредиту №770/38-78-07 від 26 березня 2007 року станом на 01 квітня 2010 року в загальній сумі 20 514,33 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становило 162 576,06 гривень, а також 1137,03 гривень нарахованої пені задоволено в повному обсязі. На підставі цього рішення Дніпровським районним судом м.Києва 25 травня 2012 року по справі № 6-3934/11 було видано виконавчий лист про стягнення з нього заборгованості за спірним договором кредиту і головним державним виконавцем відділу ДВС Борщівського районного управління юстиції 19 березня 2013 року було відкрито виконавче провадження за цим листом.

Впродовж 2013-2019 року заборгованість згідно даного виконавчого листа працівниками ДВС була стягнута в повному обсязі та 09 жовтня 2019 року постановою державного виконавця Борщівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області закінчено виконавче провадження.

Таким чином, ним виконано всі зобов`язання, передбачені договором кредиту згідно рішення суду, а тому вважає, що відповідач безпідставно відмовляється в добровільному порядку визнати зобов`язання за договором кредиту та договором іпотеки припиненими внаслідок виконання ним зобов`язання. Наявний залишок боргу за кредитним договором, на який вказує відповідач, в подальшому не може бути стягнутий в примусовому порядку, оскільки є необґрунтований чинним законодавством, а також вважає, що банк втратив можливість нарахування та стягнення з нього відсотків за кредитним договором.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні, оскільки позивачем заявлені незаконні та необґрунтовані вимоги. Позивач своєчасно не повернув кошти, які на погашення кредиту на підставі рішення третейського суду надходили в період з 2018 по 2019 рік у гривневому еквіваленті, що призвело до курсової різниці, тому станом на 23.01.2020 року за спірним кредитним договором заборгованість по тілу кредиту становить 17 665,70 доларів США, а по відсотках 26 463,58 доларів США. Позивач також зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня коли кошти мали бути повернуті, до дня фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних до сплати за ст.1048 ЦК України. Також зазначив, що визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими позбавляє відповідача права на стягнення з позивача сум в порядку ст.625 ЦК України.

Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вважає, що банк безпідставно не визнає факту, що його договір кредиту припинив свою дію у зв`язку з погашенням ним заборгованості за рішенням суду і відповідач безпідставно вважає, що іпотечний договір не припинив своєї дії.

Позивач у судове засідання не з`явився, від нього надійшла письмова заява, в якій просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, розгляд справи провести за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позову не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

26 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 770/38-78-07, згідно якого банком було надано позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 20 000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних та з кінцевим терміном погашення до 20 березня 2022 року.

Згідно ст.6 договору кредиту сторони домовилися про те, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею.

Додатковою угодою №1 від 18 жовтня 2008 року внесено зміни до договору кредиту та встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 15 процентів річних.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором 26 березня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» та позивачем ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір без номеру, що був посвідчений 26 березня 2007 року приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № 915.

У відповідності до п.1.1. іпотечного договору в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором кредиту № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року ОСОБА_1 передав в іпотеку іпотекодержателю житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Мельнице-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області 16 березня 2006 року, зареєстроване в Борщівському БТІ в книзі № 5-а,номер запису 133. Право власності іпотекодавця на нерухоме майно зареєстровано в Реєстрі прав власності 16 березня 2006 року, реєстраційний номер 14167332.Вартість предмета іпотеки становила 126250,00 грн.

На даний предмет іпотеки в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 26 березня 2007 року внесено заборону на його відчуження, що накладено приватним нотаріусом Борщівського орайонного нотаріального округу Пікуль Г.М., що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26 березня 2007 року №11807085.

Пунктом 2.4.1 кредитного договору передбачена сплата процентів за користування кредитом, яка здійснюється у валюті кредиту не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 3.3.7-3.3.9 кредитного договору позичальник зобов`язаний своєчасно сплачувати проценти за використання кредиту в порядку визначеному п.п.2.4,2.5 цього договору, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений пунктом 1.1. цього договору. Достроково повернути кредит, погасити нараховані проценти та сплатити можливі санкції у випадках визначеними п.п.2.6.3; 3.2.3; 4.4; 5.4,5.4 договору.

П.4.5 договору кредиту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п.п.3.3.8;3.3.9 договору кредиту, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та, відповідно, позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Згідно п.7.3 договору кредиту передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Згідно до п.6.3 іпотечного договору без номеру від 26 березня 2007 року передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання. Договір припиняється і з інших підтесав передбачених чинним законодавством України, зокрема ЗУ «Про іпотеку».

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 серпня 2010 року у справі № 923/10 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», що є правонаступником за всіма правами та обов`язками Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за спірним кредитним договором у сумі 167185,61 грн. та витрати, пов`язані з вирішенням спору.

Зі змісту вказаного рішення третейського суду встановлено, що в стягнуту з ОСОБА_1 суму боргу входили: сума заборгованості за кредитом - 17 665,70 дол. США; сума заборгованості по нарахованих процентах - 2 848,63 дол. США, що разом складало 20514,33 долари США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на момент розрахунку, 01 квітня 2010 року, становило 162576,06 грн., та сума нарахованої пені за несвоєчасне повернення кредиту та нарахованих відсотків - 4 609,55 гривень

У рішенні зазначено, що станом на 01 квітня 2010 року ОСОБА_1 більш як 90 календарних днів були порушені обов`язки, встановлені п.п.3.3.7, 3.3.8, 3.3.9 договору кредиту, у зв`язку з чим, відповідно до п.4.5 договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив і відповідач повинен був погасити кредит в повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

На підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 15 вересня 2011 року, за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» Дніпровським районним судом м.Києва 25 травня 2012 року ( справа № 6-3934/11р.) було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року в загальній сумі 167 185,61 грн., а також 2 071,85 гривень судового збору за розгляд справи у суді.

На підставі вищевказаного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу ДВС Борщівського районного управління юстиції Скорохід М.Р. 19 березня 2013 року було відкрито виконавче провадження за № ВП 37094456 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року в розмірі 167 185,61 грн., а також 2071,85 грн. судового збору за розгляд справи в суді, всього на загальну суму 169 257,46 грн.

09 жовтня 2019 року державним виконавцем Борщівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Бей М.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП 37094456 у зв`язку з тим, що боржником сплачено борг в повному обсязі.

24 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 надіслав письмову заяву до АТ «Укрсоцбанк» про необхідність визнання в добровільному порядку договору кредиту та іпотечного договору припиненими у зв`язку з повним погашенням ним заборгованості за договором кредиту на підставі рішення суду

Правонаступник АТ «Укрсоцбанк», відповідач у справі АТ «Альфа-Банк» у листі за вих. № 110395/23.1-66 від 25 листопада 2019 відмовився в добровільному порядку визнати припиненими договір кредиту та іпотечний договір, оскільки за кредитним договором обліковується непогашена ОСОБА_1 заборгованість за кредитом.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази по справі суд приходить до висновку, що зобов`язання позивача за кредитним договором № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року припинилися виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Факт звернення з позовом відповідача до третейського суду про дострокове стягнення з позивача ОСОБА_1 усієї суми заборгованості є тією обставиною, яка свідчить про фактичну зміну кінцевого строку виконання зобов`язання, тобто про реалізацію відповідачем свого права на дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплату процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України, і як наслідок про відсутність у нього передбачених законом підстав для нарахування позивачу за закінченням вказаного строку передбачених договором процентів та штрафних санкцій за невиконання умов договору. Зазначене свідчить саме про припинення кредитного договору, що в даному випадку підтверджується фактом виконання такого зобов`язання належним чином відповідно до постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним його виконанням, яка відповідачем не оскаржувалася.

Відповідного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28 березня 2018 року за результатами розгляду справи № 444/9519/12.

З огляду на наведене суд не приймає до уваги твердження відповідача про наявність в позивача станом на 23 січня 2020 року заборгованості за нарахованими процентами в сумі 22 463,58 дол.США та за тілом кредиту в сумі 17 665,70 дол. США

Також не заслуговують на увагу й доводи відповідача про те, що в подальшому він буде позбавлений можливості стягнути з позивача суми, передбачені ст. 625 ЦК України, оскільки вказана норма закону поширюється в тому числі й на відносини з приводу невиконання чи неналежного виконання грошового зобов`язання, що виникло на підставі судового рішення, й сам по собі факт припинення за рішенням суду дії кредитного договору не позбавляє відповідача звернення за захистом порушеного права, що полягає у пред`явленні до позивача в даній справі вимог про стягнення сум, передбачених ст. 625 ЦК України , що узгоджується з позицією Верховного Суду в справі № 459/3560/15-ц.

За правилами частини 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, що узгоджується з приписами пункту 1 частини 1 статті 593 ЦК, згідно якого право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Відтак, оскільки зобов`язання за кредитним договором № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року, який був забезпечений іпотекою, припинилися, є припиненою й іпотека за договором від 26 березня 2007 року.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати припиненими спірний кредитний договір № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року, а також іпотечний договір від 26 березня 2007 року, посвідчений 26 березня 2007 року приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № 915.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1536,80 грн.

На підставі ст.ст.11, 509, 526,572, 575, 593, 598, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.1, ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір кредиту № 770/38-78-07 від 26 березня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул.Ковпака,29, МФО 321024, ідентифікаційний код 00039019), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код 23494714), та ОСОБА_1 , жителем АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , припиненим.

Визнати іпотечний договір без номеру від 26 березня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (м.Київ, вул.Ковпака,29, МФО 321024, ідентифікаційний код 00039019), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код 23494714), та ОСОБА_1 , жителем АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що був посвідчений 26 березня 2007 року приватним нотаріусом Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. та зареєстрований у реєстрі за № 915, припиненим.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код 23494714) в користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 12 березня 2020 року.

Головуючий