Ухвала суду № 87944802, 27.02.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6980/17

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника відповідача - адвоката Петруні А.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 р. розглянута цивільна справа № 758/6980/17 за вищевказаним позовом з постановленням заочного рішення.

Ухвалою від 12.06.2019 р. зазначене вище заочне рішення за заявою відповідача скасовано з призначенням розгляду в порядку загального позовного провадження.

В підготовче засідання представник позивача повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача не надав.

Представник відповідача в підготовчому засіданні просив залишити вищевказаний позов без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, в підготовче засідання, призначене на 24.09.2019 р. ухвалою від 12.06.2019 р. (при скасуванні заочного рішення), представник позивача - адвокат Чирва В.Г. не з`явився, засобами електронної пошти 23.09.2019 р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду через зайнятість в іншому процесі. В заяві зазначено про те, позивач зацікавлений в тому, щоб судове засідання відбулось за участі представника АТ «Укрсоцбанк». В зв`язку з першою неявкою сторони позивача судове засідання було відкладено на 27.02.2020 р.

27.02.2020 р. позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки (при цьому був завчасно повідомлений - ще 23.10.2019 р.), явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду та заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача суду не надано.

Отже, 27.02.2020 р. має місце повторна неявка позивача в судове засідання, який належним чином повідомлений про розгляд справи, та відсутність заяви про розгляд справи без участі позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Відповідно до ст.131 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про змін свого місця проживання (перебування, знаходження) під час перебування справи в провадженні суду.

Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Отже, саме позивач не виконав свого процесуального обов`язку повідомити суд про причини своєї неявки в судове засідання 27.02.2020 р. При цьому представник відповідача з`являвся в судові засідання 24.09.2019 р. та 27.02.2020 р.

Згідно ст.200 ч.2 п.1 ЦПК України за результатом підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

З огляду на те, що позивач повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що станом на 27.02.2020 р. до суду не надходила заява про заміну позивача, оскільки ані сам позивач АТ «Укрсоцбанк» не повідомив суд про це, маючи таку можливість протягом 4 місяців (з часу отримання 23.10.2019 р. судової повістки на 27.02.2020 р.), ані правонаступник сам не подав до суду в установленому порядку (через канцелярію суду) відповідної заяви. Для суду не може вважатись загальновідомим факт наявності у АТ «Укрсоцбанк» правонаступника, оскільки обов`язок повідомити про це був саме у позивача, а його правонаступник протягом 3 місяців мав достатньо часу на подання в установленому законом порядку відповідної заяви про заміну позивач через канцелярію суду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права вже правонаступника позивача звернутись до суду з вищевказаними позовними вимогами в установленому законом порядку, в т.ч. сплативши судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200 ч.2 п.1, 257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), -

У Х В А Л И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного

суду м. Києва Н.М. Ларіонова