Рішення № 87925996, 12.02.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 761/25220/18

Провадження № 2/369/1815/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїка О.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Дьоміної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Публічного акціонерного товариства «Комерційний індустріальний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернелюх Людмила Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Комерційний індустріальний банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В., ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», про визнання договорів недійсними.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 червня 2007 року він уклав кредитний договір № 014/1179/74/1349 з Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», в особі Київської регіональної дирекції Відкритого, акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль», відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на суму 383 800,00 доларів США строком на 240 місяців, тобто на строк по 12 червня 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 12 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль», та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку було надано земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, розташовану в селі Гатне, Києво-Святошинського району, Київської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року було задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен банк Аваль», розірвано кредитний договір № 014/1179/74/1349 від 12 червня 2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_2 ; стягнуто із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12 червня 2007 року в розмірі 4 113 152,52 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн.; звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12 червня 2007 року, а саме земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, розташовану в селі Гатне, Києво-Святошинського району Київської області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку; та житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою примусового виконання вказаного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Публічного акціонерного товариства Райффайзен банк Аваль» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області, у зв`язку з чим було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31433791 від 28.02.2012 року, згідно якої на підставі виконавчого листа № 2-3274/2010, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області на примусове виконання рішення від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010 зверталось стягнення на предмет іпотеки; та постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №314334190 від 28.02.2012 року, згідно з якою на підставі виконавчого листа № 2-3274/2010, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області на примусове виконання рішення від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010 стягувалась заборгованість у загальній сумі 4 115 102,52 грн..

В подальшому ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області із заявами про повернення виконавчих листів без виконання, у зв`язку з чим Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області були винесені постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві в рамках виконавчого провадження ВП №31433791 від 15.04.2013 року та постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві в рамках виконавчого провадження ВП № 314334190 від 15.04.2013 року.

Після повторного пред`явлення ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції «Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» згаданих вище виконавчих листів, Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області 23.04.2013 року були відкриті нові виконавчі провадження, а саме виконавче провадження ВП № 37667880 з метою примусового виконання виконавчого листа № 2-а-3274/2010, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області на примусове виконання рішення від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010, яким зверталось стягнення на предмет іпотеки; та виконавче провадження ВП № 37752977 з метою примусового виконання виконавчого листа № 2-3274/2010, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області на примусове виконання рішення від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010, яким стягувалась заборгованість у загальній сумі 4 415 402,52 грн..

ОСОБА_2 звертався із відповідними скаргами на дії державного виконавця до Києво-Святошинського районного суду Київської області. За результатами розгляду вказаних скарг 18.07.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено ухвали, якими було скасовано постанови про відкриття виконавчих проваджень, відкритих з метою повторного примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010.

Після скасування 18.07.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області постанов про відкриття вищевказаних виконавчих проваджень Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» не здійснювало ніяких дій щодо примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010.

Починаючи із дати набрання законної сили рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010, правовідносини сторін за згаданим Кредитним договором припинились, а у ОСОБА_2 продовжили існувати лише зобов`язання щодо погашення заборгованості, встановленої рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010, у відповідності до положень ст. 653 ЦК України. При цьому Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» мало право звертатись за стягненням такої заборгованості лише в межах строків, які встановлені чинним законодавством для пред`явлення виконавчих документів, виданих з метою примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду від 27.07.2010 по справі № 2-3274/2010 до їх примусового виконання у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.99 № 606-ХІV, яка втратила чинність 05.01.2017 року.

Незважаючи на той факт, що Кредитний договір було розірвано рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року по справі № 2-3274/2010, а право на стягнення Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» із ОСОБА_2 заборгованості ґрунтувалось лише на вказаному вище рішенні суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 31.07.2017 уклало із Публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» договір про відступлення права вимоги, за яким відступило останньому нібито права вимоги за Кредитним договором. Одночасно із укладенням договору про відступлення прав вимоги за Кредитним договором між названими банками було також укладено і договір про відступлення прав за договором іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 951, за яким на користь Публічного акціонерного товариства відступались права за договором іпотеки, укладеним 12.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором.

При цьому про факт укладення таких договорів ОСОБА_2 не повідомлявся належним чином за тією адресою, за якою проживав, був зареєстрований та вів тривалий час переписку із Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль». Натомість Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» надсилались листи за тією адресою, за якою ОСОБА_2 не проживає вже понад десять років, хоча Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» було відомо, що адресою реєстрації та проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .

Відступлення прав за іпотечним договором може відбутись лише за умови відступлення прав вимоги за основним зобов`язанням за ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

Позивач зазначав, що оскільки відступлення права вимоги за Кредитним договором, який було розірвано судом, відбулося з порушення, тому і відступлення права вимоги за договором іпотеки, який у свій час було укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, відбулося з порученням вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 203, 215, 512-514, 517, 653 ЦК України, ст. 24 Закону України «Про іпотеку» позивач ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладений 31.07.2017 між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», за яким на користь останнього були відступлені права вимоги за кредитним договором № 014/1179/74/1349, укладений 12.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним Договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений 31.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В., зареєстрований за № 951.

У судовому засіданні представник позивача Прокопенка В.В. позов підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

У судове засідання представник відповідача ПАТ «Комерційний індустріальний банк» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В. не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності третьої особи.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1179/74/1349, відповідно до умов п. 1.1 якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 383 800,00 доларів США, а позичальник зобов`язався належним чином використовувати та повернути суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів банку, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначі договором.

Відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору забезпеченням зобов`язань позичальника за цим договором є будинок та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки від 12.09.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М..

Відповідно до умов 1.1 договору іпотеки цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, за умовами якого іпотекодавець зобов`язаний до 12.06.2027 року повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 383 800,00 доларів США, сплатити 12,850 % річних за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем свої зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Відповідно до умов 1.2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, яка стане власністю іпотекодавця після отримання ним Державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 липня 2010 року задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розірвано кредитний договір № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року в розмірі 4113152,52 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.06.2007 року, а саме земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1501 га, а також жилий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

03 листопада 2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист № 2-3274/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року в розмірі 4113152,52 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токаря Д.А. від 28.02.2012 року було відкрито виконавче провадження № 31434190 по виконавчому листу № 2-3274/2010 від 03.11.2010 року.

Згідно постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токаря Д.А. від 28.02.2012 року було відкрито виконавче провадження № 31433791по виконавчому листу № 2-3274/2010 від 03.11.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.06.2007 року, а саме земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1501 га, а також жилий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15.04.2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 31434190 на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, 15.04.2013 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 31433791 на підставі вимог п. 1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому на підставі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токаря Д.А. від 23.04.2013 року було відкрито виконавче провадження № 37667880 по виконанню виконавчого листа № 2-а-3274 від 03.11.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.06.2007 року, а саме земельну ділянку площею 0,1501 га, кадастровий номер 3222481600:02:007:0049, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1501 га, а також жилий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токаря Д.А. від 23.04.2013 року було відкрито виконавче провадження № 37752977 по виконанню виконавчого листа № 2-3274/2010 від 03.11.2010 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року в розмірі 4113152,52 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Чертком О.Ф. від 25.10.2013 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 37752977 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року в розмірі 4113152,52 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 700 грн. та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

31.07.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., реєстровий номер 951.

Відповідно до мов п. 1.1 даного договору, у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення права вимоги від 31.07.2017 року за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладені між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_2 , іпотекодержатель передав, а новий іпотекодержатель прийняв всі права вимоги за договором іпотеки, що укладений між первісним кредитором та позичальником ОСОБА_2 , та посвідчений 12.06.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З.М., який виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору. З моменту укладення цього договору новий кредитор набуває статусу іпотекодержателя за договором іпотеки/договором застави.

Згідно Акта прийому-передачі від 31.07.2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) передав, а ПАТ «Комерційний індустріальний банк» отримав документи (прийняв) по договору іпотеки від 12.06.2007 року, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як іпотекодержателем, та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем.

31.07.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги та сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором. Новий кредитор набуватиме статус правонаступника первісного кредитора відповідно до чинного законодавства України у виконавчому провадженні, пов`язаного з Правом вимоги.

Згідно Акта прийому-передачі від 31.07.2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) передав, а ПАТ «Комерційний індустріальний банк» (новий кредитор) прийняв документацію у складі оригіналу кредитного договору № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року.

В подальшому, 31.07.2017 року між АТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» було укладено договір відступлення прав вимоги № 31072017 за договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2

31.07.2017 року між АТ «Комерційний індустріальний банк» та ТОВ «Авістар» було укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ..

15.11.2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» було укладено договір № 15112017 купівлі-продажу прав вимог за договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ..

15.11.2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» було укладено договір № 15112017 купівлі-продажу прав вимог за договором іпотеки № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ..

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 вище зазначеної статті Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень частини 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 зазначеної статті Цивільного кодексу України зазначено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Частиною 2 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Положеннями частини 3 та 4 вище зазначеної статті Цивільного кодексу зазначено, що правочин має вчинятись у встановленій законом формі відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року скасовано ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 травня 2017 року та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року колегією суддів було встановлено, що виконавчий лист № 2-3274/2010, виданий 03.11.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області, був повернутий стягувачеві на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача, що відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV не допускає подальшого пред`явлення такого виконавчого листа для примусового виконання. Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, стягувач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позбавлений права пред`явлення виконавчого листа № 2-3274/2010, виданого 03.11.2010 року Києво-Святошинським районним судом Київської області для примусового виконання, а тому поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання не підлягає задоволенню.

Згідно положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 було розірвано кредитний договір № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судом встановлено, що з моменту набрання рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.07.2010 року у справі № 2-3274/2010 законної сили договірні зобов`язання, що виникли на підставі договору № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 припинилися.

Як вже було зазначено, 31.07.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги за договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2

31.07.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Комерційний індустріальний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки за договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 ..

Згідно вимог зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із вимогами ст. 203 ЦК України, для чинності правочину, його зміст не може суперечити нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно вимог ч. 4 ст. 598 ЦК України, законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускаються.

Слід зазначити, що під припиненням зобов`язань слід розуміти припинення існування прав та обов`язків його учасників, які становлять зміст зобов`язання. При припиненні зобов`язання його учасників (контрагентів) більше не пов`язують ті права та обов`язки, які раніше з нього випливали. Кредитор більше не має права пред`являти до боржника будь-які вимоги, виходячи з даного зобов`язання, сторони не можуть переуступати свої вимоги та обов`язки у встановленому порядку третім особам.

Отже, враховуючи те, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, що укладався між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , був укладений після розірвання та припинення договірних зобов`язань позичальника (боржника) ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року, то суд приходить до висновку, що спірний договір укладався учасниками договору заздалегідь знаючи, що він не буде виконаний.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» підлягає визнанню недійсним.

Щодо решти заявлених вимог, то слід зазначити наступне.

Позивач ОСОБА_2 просив визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладений 31.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернелюх Л.В., зареєстрований за № 951.

Відповідно до умов п. 1.1 договору іпотеки, який був укладений між 12.06.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_2 , передбачено, що цей договір забезпечує вимогу Іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем, зобов`язаний до 12 червня 2027 року повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 383 800,00 доларів США, сплатити 12,850 % річних за користування ним, згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку і у випадках, передбачених кредитним та цим договором. У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах.

Слід зазначити, що на даний час ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року не погасив.

Зобов`язання ОСОБА_2 за договором іпотеки від 12.06.2007 року не виконане. Укладений між ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль», та ОСОБА_2 договір іпотеки до кредитного договору № 014/1179/74/1349 від 12.06.2007 року розірвано не було.

Наявність судового рішення про стягнення заборгованості не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором за наведеними вище положеннями законодавства не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством (висновок згідно Постанови ВП ВС від 18.09.2018 № 921/107/15-г/16).

Обставина повного припинення зобов`язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов`язання позичальника, у тому числі щодо основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та іншими обов`язковими платежами, передбаченими укладеними між сторонами кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Якщо кредитний договір розірвано у судовому порядку, суд, який розглядає справу, пов`язану з невиконанням зобов`язання за цим договором, зокрема про звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий в іпотеку поручителем, зобов`язаний надати оцінку встановленим рішенням суду обставинам щодо розірвання кредитного договору та наслідкам такого розірвання.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті). Отже, розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов`язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (Висновок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай висуваються (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суд дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість учасникам процесу зрозуміти, яким чином захищено право особи.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша-третя та п`ята статті 203 ЦК України).

Однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, яка полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої домовленості, яка знайшла своє вираження у статтях 3, 6, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Разом з тим, укладаючи договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки, який був укладений 31.06.2017 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль», та ОСОБА_2 , сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов оспорюваного договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 31.07.2017 року.

Підстави для визнання вказаного договору недійсним, з підстав, на які позивач посилався в своїй позовній заяві, відсутні, а тому суд відмовляє у задоволенні даної вимоги щодо визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, укладеного 31.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк».

Керуючись п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 6, 11, 14, 202, 203, 215, 216, 509, 512, 514, 598, 599, 610, 626, 638, 653, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 80, 81, 82, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором, укладений 31 липня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк», відповідно до якого на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» були відступлені права вимоги за Кредитним договором № 014/1179/74/1349, укладеним 12 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .

В іншій частині позовних вимоги відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», Код ЄДРПОУ 14305909, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Лєскова, 9.

Інформація про відповідача Публічне акціонерне товариство «Комерційний індустріальний банк», Код ЄДРПОУ 21580639, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 30/32.

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чернелюх Людмила Василівна, адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 111/113, офіс 26.

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», адреса місця знаходження: м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2.

Повне рішення суду складено 28 лютого 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Л.М. Ковальчук