Рішення № 87521514, 03.02.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.02.2020

Справа № 910/2542/15-г

За позовом: Державного підприємства “Вугілля України”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Трейдінг”

Третя особа1 ТОВ "фінансова компанія "Конкорд Факторинг"

Третя особа2 Державне підприємство “Державна вугільна компанія”.

Про стягнення 569 592 789,78 грн.

Третя особа з самостійними вимогами ТОВ "фінансова компанія "Конкорд Факторинг"

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Трейдінг”

Про стягнення 106 966 944,80 грн.

Головуючий суддя Мельник В.І.

судді Сівакова В.В.

Ярмак О.М.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Дочірнє підприємство “Вугілля України” (далі –позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Трейдінг” (далі – відповідач) про стягнення 569 592 789,78 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору № 278/3 від 27.12.2012р.

Рішенням від 07.10.2015р. позовні вимоги позивача задоволено частково.

Постановою ВГСУ від 04.02.2016р. вказане рішення скасоване, а справу направлено до господарського суду міста Києва для нового розгляду.

Згідно автоматизованого розподілу, справу № 910/2542/15-г передано судді Мельнику В.І. для нового розгляду.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. суддя Мельник В.І. прийняв до свого провадження справу № 910/2542/15-г та призначив до розгляду на 14.03.2016 р.

14.03.2016р. позивач подав через канцелярію суду пояснення по справі та заперечення на заяву.

14.03.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення по справі.

Суд відклав судовий розгляд справи на 11.04.2016р.

11.04.2016р. третя особа подала через відділ діловодства суду позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами.

Представник позивача заперечив проти прийняття судом заяви третьої особи з самостійними вимогами та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, заявив клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, у зв’язку з лікарняним попереднього представника.

Суд відклав судовий розгляд справи на 25.04.2016р., у зв’язку з надходженням позовної заяви з самостійними вимогами та необхідністю представника відповідача ознайомитись з матеріалами справи.

25.04.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду відзив на позовну заяву ПАТ “Сбербанк” до ТОВ “ДТЕК Трейдінг”.

25.04.2016р. представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду пов’язаної справи № 910/6792/16.

Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив.

Представник третьої особи не заперечив щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 13.05.2016р.

13.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд зупинити провадження у справі до закінчення розгляду пов’язаної справи № 910/6792/16.

Представник третьої особи надав пояснення по справі.

Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 10.06.2016р.

10.06.2016р. третя особа подала через відділ діловодства суду заяву про збільшення позовних вимог та клопотання про зупинення провадження у справі.

10.06.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заперечив щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити заяву третьої особи про збільшення позовних вимог за позовом ПАТ “Сбербанк” до ТОВ “ДТЕК Трейдінг”.

Суд вирішив зупинити провадження у справі № 910/2542/15-г до розгляду пов’язаної справи № 910/6792/16, оскільки у справі № 910/6792/16 вирішується питання правомірності та дійсності відступлення права вимоги за договором поставки вугілля №278/3 від 27.12.2012р., які впливають на розмір грошових вимог позивача та третьої особи до відповідача.

26.05.2016р. по справі № 910/6792/16 прийнято рішення Господарським судом м. Києва, в якому відмовлено в задоволенні позовних вимог, проте ПАТ “Сбербанк” дане рішення оскаржено в апеляційному порядку та станом на 10.06.2016р. справа не вирішена.

Ухвалою Господарського суду від 10.06.2016 зупинено провадження у справі № 910/2542/15-г до розгляду пов’язаної з нею справи № 910/6792/16 Київським апеляційним господарським судом.

25.10.2016 відділом діловодства суду від представника ПАТ “СБЕРБАНК” отримано клопотання про поновлення провадження у справі.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою суду від 29.12.2016 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 27.01.2017.

26.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення по справі.

В судовому засіданні 27.01.2017 оголошено перерву до 17.02.2017.

15.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про колегіальний розгляд справи, про призначення судової бухгалтерської експертизи та пояснення по справі.

16.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про залучення третьої особи та клопотання про витребування додаткових доказів.

17.02.2017 відділом діловодства суду від третьої особи отримано заява про залучення третьої особи.

17.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 17.02.2017 оголошено перерву до 24.02.2017.

23.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові пояснення та клопотання про витребування доказів.

24.02.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про залучення третьої особи та клопотання про витребування додаткових доказів.

В судове засідання 24.02.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, заперечив проти позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання з’явився, надав усні пояснення по суті справи.

Заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання сторін провести звірку взаєморозрахунків.

Ухвалою суду від 24.02.2017 розгляд справи відкладено на 27.03.2017 о 10:20.

28.02.2017 відділом діловодства суду від представника третьої особи отримані додаткові пояснення.

24.03.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі та відзив на клопотання про витребування доказів.

27.03.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про колегіальний розгляд справи.

27.03.2017 розгляд справи не відбувся, у зв’язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 24.04.2017 призначено до розгляду справу №910/2542/15-г на 28.04.2017.

28.04.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

28.04.2017 відділом діловодства суду від представника третьої особи отримано додаткові пояснення.

В судове засідання 28.04.2017 представник позивача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання 28.04.2017 представник відповідача з'явився, просив суд задовольнити клопотання про призначення колегіального розгляду справи та призначення судової бухгалтерської експертизи.

В судове засідання 28.04.2017 представник третьої особи з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, про необхідність задовлення клопотання представника відповідача щодо колегіального розгляду справи.

Ухвалою суду від 28.04.2017 призначено колегіальний розгляд справи №910/2542/15-г.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.05.2017 , справу №910/2542/15-г передано на розгляд колегії: Мельник В.І. (головуючий), Усатенко І.В, Сівакова В.В.

Ухвалою суду від 05.05.2017 колегія суддів Мельник В.І..(гол), Усатенко І.В., Сівакова В.В. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 10.07.2017.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 05-23/2048 від 10.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/2542/15-г у зв'язку з відпусткою судді Усатенко І.В., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи № 910/2542/15-г.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 10.07.2017 , справу №910/2542/15-г передано на розгляд колегії: Мельник В.І. (головуючий), Якименко М.М. Сівакова В.В.

Ухвалою суду від 12.07.2017 розгляд справи призначено на 07.08.2017.

07.08.2017 розгляд справи не відбувся, у зв’язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.08.2017 призначено розгляд справи на 11.09.2017.

06.09.2017 відділом діловодства суду від представника ПАТ “Сбербанк” отримано додаткові документи у справі.

В судове засідання 11.09.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судовому засіданні 11.09.2017 представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку із відсутністю представника третьої особи з самостійними вимогами та підтримав клопотання про витребування доказів, що було подане до відділу діловодства суду 10.07.2017.

Представник позивача заперечив проти заявленого клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та надав суду усні пояснення щодо клопотання про витребування доказів, відповідно до яких на його думку клопотання про витребування доказів безпідставне.

Заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів не підлягають задоволенню.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про проведення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд задовольняє клопотання представника позивача та призначає судову бухгалтерську експертизу..

Відповідно до частин 1 – 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі №910/2542/15-г призначено судову бухгалтерську експертизу проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 зупинено провадження у справі № 910/2542/15-г до проведення судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи, що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 у справі № 910/2542/15-г, та повернення матеріалів даної справи до суду.

14.09.2019 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз отримано висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи за №15528/15529/18-71/5475ч5478/19-71 та матеріали справи №910/2542/15-г.

Розпорядженням №05-23/1223 від 27.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл судової справив.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.05.2019 справу №910/2542/15-г передано на розгляд колегії суддів: Мельник В.І. (головуючий), Сівакова В.В., Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 28.05.219 розгляд справи призначено на 10.06.2019.

10.06.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10.06.2019 відкладено підготовче засідання на 11.11.2019 .

19.09.2019 відділом діловодства суду від третьої особи отримано заяву про заміну учасника його правонаступником.

06.11.2019 відділом діловодства суду від третьої особи отримано письмові пояснення.

08.11.2019 відділом діловодства суду від ТОВ "фінансова компанія "Конкорд Факторинг" отримано клопотання про долучення доказів.

11.11.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано письмові пояснення, заяву про виклик експерта для надання усних пояснень.

Ухвалою суду від 11.11.2019 залучено до участі у справі правонаступника ПАТ “СБЕРБАНК” ТОВ "фінансова компанія "Конкорд Факторинг" та відкладено підготовче засідання до 02.12.2019.

29.11.2019 відділом діловодства суду від третьої особи отримано заяву про розгляд заяви.

02.12.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про залишення позову без розгляду та письмові пояснення.

Ухвалою суду від 02.12.2019 розгляд спарви відкладено на 13.01.2020.

12.12.2019 відділом діловодства суду від третьої особи1 отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

17.12.2019 відділом діловодства суду від третьої особи1 отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

26.12.2019 відділом діловодства суду від третьої особи1 отримано документи на виконання ухвали.

26.12.2019 відділом діловодства суду від третьої особи1 отримано заперечення на письмові пояснення.

В підготовче судове засіданні 13.01.2020 представник відповідача зʹявився, надав свої усні пояснення.

В підготовче судове засіданні 13.01.2020 представник третьої особи1 зʹявився, надав свої усні пояснення.

В підготовче судове засіданні 13.01.2020 представники позивача та третьої особи 2 не зʹявилися.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2020.

В судове засідання 03.02.2020 представник третьої особи із самостійними вимогами з’явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 03.02.2020 представник відповідача з’явився, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судове засідання 03.02.2020 представник третьої особи 2 не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.02.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з’ясовано наступне.

27.12.2012 р. між ДП «Вугілля України» (постачальник) та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (покупець) був укладений Договір поставки №278/3 (надалі – Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеним в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору поставки покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором. Загальна кількість та вартість вугілля, що підлягає поставці за цим договором встановлюється у специфікаціях до цього договору.

Згідно з п. 2.4. Договору поставки право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Відповідно до п. 3.1.6. Договору поставки за виданою покупцем довіреністю, протягом 10 днів з дати поставки, але не пізніше 5 числа місяця, що слідує за місяцем поставки, постачальник зобов’язаний забезпечити проведення з вантажоотримувачами звіряння відвантаженого у місяці поставки вугілля, підписати та скріпити своєю печаткою акти звіряння вугілля по кількості та якості, скласти на їх основі відповідні акти приймання-передачі вугілля за договором і розрахунок знижок/надбавок його ціни, які разом з актами звіряння у той же термін передати покупцеві на підписання.

Пунктом 3.1.7. Договору поставки передбачено, що разом з документами, зазначеними у п. 3.1.6. договору постачальник зобов’язаний надати покупцеві: копії посвідчень якості на поставлене вугілля; копії залізничних накладних; складені на кожну партію вугілля реєстри залізничних накладних (із вказівкою провізної плати, номерів вагонів, залізничних накладних, кількості вугілля), підписаних уповноваженими представниками постачальника та скріплених їх печатками.

За змістом п. 3.3.6. Договору поставки покупець зобов’язаний підписати акти приймання-передачі вугілля протягом 5 робочих днів з дати отримання їх від постачальника разом з документами, зазначеними у п. 3.1.6. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами були укладені додатки до Договору поставки, якими були визначені найменування продукції, що поставляється, її кількість, вартість, а також строки поставки та оплати.

Зокрема, пунктом 5 Додатку №34-1 від 27.12.2012 р. до Договору поставки сторонами встановлено, що покупець оплачує постачальнику вугілля шляхом перерахування вартості грошових коштів в національній валюті України на умовах оплати 90% від вартості всього обсягу вугілля, що надійшло вантажоодержувачу на виконання цього додатку, визначеної за даними вантажовідправника, протягом трьох банківських днів з дати надходження вугілля вантажоодержувачу (п. 5.1.). З метою здійснення остаточних розрахунків за вугілля, покупець перераховує на поточний рахунок постачальника грошові кошти у розмірі вартості фактично поставленого постачальником та прийнятого покупцем вугілля, визначеної у вантажоодержувача, з урахуванням фактично сплачених на виконання п. 5.1. цього додатку грошових коштів, протягом трьох банківських днів з дати надання постачальником покупцю оформлених належним чином усіх необхідних документів, що зазначені у пунктах 3.1.6. та 3.1.7. договору.

На виконання умов Договору поставки ДП «Вугілля України» було поставлено, а ТОВ «ДТЕК Трейдінг» прийнято та частково оплачено вугільну продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі вугільної продукції, банківськими виписками з рахунку ДП «Вугілля України», а також Висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №15528/15529/18-71/5475-5478/19-71 від 28.02.2019 р.

28.02.2013 р. між АТ «Сбербанк» (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії») (банк) та ДП «Вугілля України» (позичальник) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №06-В/13/31/КЛ-КБ (надалі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті (долари США) в розмірі 47 000 000,00 (сорок сім мільйонів) доларів США та надав позичальнику на умовах цього договору кредитні кошти в межах ліміту кредитної лінії, а позичальник зобов’язався використовувати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом (11,5 % річних), з останнім днем повернення кредиту - 27 лютого 2014 р.

З метою забезпечення виконання зобов’язань позичальника за Кредитним договором, 28.02.2013 р. між АТ «Сбербанк» (заставодержатель) та ДП «Вугілля України» (заставодавець) був укладений Договір застави №06-В/13/31/КЛ-КБ-3-2 (надалі - Договір застави), за умовами якого в заставу банку надано майнові права, а саме - право вимоги на отримання грошової виручки за поставку вугілля, яке існує та/або виникне в майбутньому у заставодавця за Договором поставки №278/3 від 27.12.2012 р. в сумі 915 000 000,00 грн., укладеним між заставодавцем та ТОВ «ДТЕК Трейдінг». Боржником заставодавця в цій частині вимог є ТОВ «ДТЕК Трейдінг» (п. 3.1. Договору застави).

За змістом п. 2.1. Договору застави заставою забезпечуються наступні зобов’язання заставодавця, зокрема: зобов’язання повернути заставодержателю кредит, наданий в іноземній валюті (долари США) в межах кредитної лінії, відкритої строком до 27.02.2014 р. за Основним договором з граничним лімітом кредитування в сумі 47 000 000,00 доларів США (з урахуванням індексу інфляції, у разі прострочення повернення кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії в національній валюті України), в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі, а у випадках передбачених законодавством України та/або Основним договором та/або цим договором - достроково.

Згідно з п. 7.2. Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну (строку) виконання заставодавцем будь-якого із зобов’язань, зазначених в ст. 2 цього договору, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином.

Відповідно до п. 7.4. Договору застави, у разі настання випадків, передбачених в п. 7.2.-7.3. Договору застави, заставодержатель реалізує предмет застави шляхом відступлення заставодавцем права вимоги, що випливає із заставленого права.

28.02.2013 р. між ДП «Вугілля України» (цедент, первісний кредитор) та АТ «Сбербанк» (цесіонарій, новий кредитор), у відповідності до ст. 512 ЦК України, було укладено Договір про відступлення права вимоги №06-В/13/31/КЛ-КБ-У-2 (надалі - Договір про відступлення права вимоги) з відкладальною обставиною відповідно до ст. 212 ЦК України.

Згідно з п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги цедент відступає, а цесіонарій приймає право вимоги отримання від ТОВ «ДТЕК Трейдінг» грошової виручки за поставку вугілля в сумі 915 000 000,00 грн., яке існує та/або виникне в майбутньому у цедента за Договором поставки №278/3 від 27.12.2012 р., укладеним між цедентом та боржником цедента - TOB «ДТЕК Трейдинг», і стає кредитором за вказаним договором.

У відповідності до п. 3.2.1. Договору про відступлення права вимоги право вимоги, що є предметом цього договору, переходить до цесіонарія в наступному порядку: з моменту виникнення у цесіонарія права звернення стягнення на заставлене право вимоги за Договором застави №06-В/13/31/КЛ-КБ-3-2 від 28.02.2013 р., в т.ч. у разі порушення зобов’язань, передбачених в п. 4.2.1. та п. 4.2.3. зазначеного Договору застави - з моменту вчинення цедентом дій (бездіяльності), що є порушенням зобов’язань за Договором застави.

У зв’язку з порушенням ДП «Вугілля України» своїх зобов’язань за Кредитним договором, рішенням господарського суду м. Києва від 21.10.2014 р. у справі №910/16440/14 стягнуто з ДП «Вугілля України» на користь АТ «Сбербанк» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 51 084 773,22 долари США, що еквівалентно сумі у розмірі 668 624 068,52 грн.

01.04.2015 р. АТ «Сбербанк» направило на адресу ДП «Вугілля України» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» Повідомлення-вимогу про повернення повної суми заборгованості вих.№2970/5/28-2 від 31.03.2015 р. та вих.№2972/5/28-2 від 31.03.2015 р.

01.04.2015 р. АТ «Сбербанк» зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави.

06.08.2019 р. між АТ «Сбербанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» був укладений Договір №28_234, за умовами якого права вимоги за Кредитним договором, в тому числі, право на отримання грошових коштів (заборгованості), суми основної заборгованості та процентів, розрахункову суму пені по кредиту та за користування кредитними коштами, права, що забезпечують виконання зобов’язань боржника за таким Кредитним договором, та доступні АТ «Сбербанк» засоби захисту прав були відступлені АТ «Сбербанк» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг».

На виконання Договору №28_234 від 06.08.2019 р., 05.09.2019 р. між АТ «Сбербанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» був також укладений Договір про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» перейшли права вимоги за наступними договорами:

- Договором застави №06-В/13/31/КЛ-КБ-3-2 від 28.02.2013 р. (з усіма змінами та доповненнями), укладеним між АТ «Сбербанк» та ДП «Вугілля України»;

- Договором про відступлення права вимоги №06-В/13/31/КЛ-КБ-У-2 від 28.02.2013 р. (з усіма змінами та доповненнями), укладеним між АТ «Сбербанк» та ДП «Вугілля України»;

- Договором поставки №278/3 від 27.12.2012 р., укладеним між ДП «Вугілля України» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг».

Згідно з п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги від 05.09.2019 р. первісний заставодержатель відступає (передає), а новий заставодержатель набуває (приймає) усі належні первісному заставодержателю права за договорами, включаючи, але не обмежуючись, право звернути стягнення на предмети застави за договорами і за рахунок предметів застави задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у повному розмірі, у разі невиконання боржником/заставодавцем, зобов’язань за кредитними договорами, а також - всі права, які виникли чи можуть виникнути в майбутньому у зв’язку з реалізацією прав за договорами, в тому числі, відповідні права грошової вимоги за договорами поставки (надалі разом - «Відступлені Права»).

Відповідно до п. 1.3.1. Договору про відступлення права вимоги від 05.09.2019 р. Сторони домовились, що заміна сторони у зобов’язаннях, що виникли на підставі договорів та, в передбачених у п. 1.1. цього Договору про відступлення випадках, у зобов’язаннях, що виникли на підставі договорів поставки, вважається такою, що відбулася, а права вимоги за договорами/договорами поставки вважаються відступленими новому заставодержателю з моменту підписання цього Договору, скріплення печатками сторін, підписання Акту приймання-передачі прав вимоги до Договору.

05.09.2019 р. АТ «Сбербанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» підписали відповідний Акт приймання-передачі прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги від 05.09.2019 р.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з 05.09.2019 р. ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» стало правонаступником всіх прав АТ «Сбербанк» за Договором про відкриття кредитної лінії №06-В/13/31/КЛ-КБ від 28.02.2013 р. та всіма договорами, що його забезпечували, набувши статус кредитора (заставодержателя) за вказаними договорами, у тому числі набуло право грошової вимоги за Договором поставки №278/3 від 27.12.2012 р. в сумі 915 000 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає, що позов третьої особи з самостійними вимогами (ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг») підлягає задоволенню з наступних підстав.

Укладений між ДП «Вугілля України» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» Договір №278/3 від 27.12.2012 р. за своїм змістом та правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), правове рулювання якого здійснюється параграфом 1 глави 30 ГК України та главою 54 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Отже, Договір поставки, укладений між ДП «Вугілля України» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг», є обов’язковим для виконання сторонами.

Укладений між АТ «Сбербанк» та ДП «Вугілля України» Договір застави №06-В/13/31/КЛ-КБ-3-2 від 28.02.2013 р. за своїм змістом та правовою природою є договором застави майнових прав, правове рулювання якого здійснюється параграфом 6 глави 49 ЦК України, розділом V Закону України «Про заставу» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно з ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про заставу» передбачено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов’язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про заставу» при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодержатель має право: незалежно від настання терміну виконання забезпеченого заставою зобов’язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права, якщо заставодавець порушив обов’язки, передбачені статтею 50 цього Закону; вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право; в разі порушення заставодавцем обов’язків, передбачених статтею 50 цього Закону, самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.

Порядок звернення стягнення на майнові права (права вимоги), що виступають предметом застави, врегульовано Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов’язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов’язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право.

Матеріалами справи (актами приймання-передачі вугільної продукції, а також Висновком експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи №15528/15529/18-71/5475-5478/19-71 від 28.02.2019 р.) підтверджується передача відповідачу за Договором поставки за період з 27.12.2012 р. по 26.02.2015 р. вугільної продукції на загальну суму 3 108 345 809,39 грн.

Належними доказами, а саме: Договором застави, Договором про відступлення права вимоги, повідомленнями-вимогами, відомостями Державного реєстру обтяжень рухомого майна про реєстрацію звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, підтверджується перехід з 02.05.2015 р. права вимоги грошової виручки за Договором поставки в сумі 915 000 000,00 грн. від ДП «Вугілля України» до АТ «Сбербанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг».

Як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок та платіжних доручень, ТОВ «ДТЕК Трейдінг» за період з 27.12.2012 р. по 02.05.2015 р. було перераховано за поставлений товар суму в розмірі 2 849 879 559,29 грн. Таким чином, станом на момент переходу до АТ «Сбербанк» права вимоги за Договором поставки заборгованість відповідача за вказаним договором становила 258 466 250,10 грн. (3 108 345 809,39 грн. – 2 849 879 559,29 грн.).

Жодних доказів перерахування вказаної суми заборгованості на користь АТ «Сбербанк» відповідачем надано не було, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог третьої особи про стягнення такої заборгованості.

Разом з тим, оскільки суд має право вирішувати справи лише в межах заявлених позовних вимог, стягненню з ТОВ «ДТЕК Трейдінг» підлягає не вся сума основного боргу за Договором поставки, а лише та її частина, яку просить стягнути третя особа згідно заяви про збільшення позовних вимог від 10.06.2016 р., а саме - 213 361 889,11 грн.

Щодо оплат, які здійснювались 19.05.2015 р., 29.05.2015 р. та 02.06.2015 р. на загальну суму 210 000 000,00 грн. та були зазначені в документації ДП «Вугілля України» в якості оплат за Договором поставки (том 5, а.с. 128-129), суд зауважує, що згідно первинних бухгалтерських документів ці оплати здійснювались не відповідачем, а ДП «Державна вугільна компанія», і не на виконання Договору поставки, а на виконання Договорів відступлення права вимоги №06-15/ц від 19.05.2015 р., №06-15/ц/1 від 29.05.2015 р. та №06-15/ц/2 від 02.06.2015 р. (том 5, а.с. 23-28), а відтак, за висновком колегії суддів, сплачені в наведені дати на користь ДП «Вугілля України» грошові кошти (210 000 000,00 грн.) надійшли на погашення заборгованості за іншими правочинами та не призвели до припинення зобов’язань ТОВ «ДТЕК Трейдінг» у відповідній частині за Договором поставки.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов’язанні має право вимагати доказів того, що обов’язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, виконання боржником, який повідомлений про заміну кредитора, свого обов’язку на користь первісного кредитора не може вважатись належним виконанням за договором.

На думку колегії суддів, будь-які дії ТОВ «ДТЕК Трейдінг», спрямовані на виконання Договору поставки після 02.05.2015 р. не на користь належного кредитора (АТ «Сбербанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Конкорд Факторинг»), до уваги прийматись не можуть, оскільки в розумінні діючого законодавства не є належним виконанням.

Щодо моменту переходу до АТ «Сбербанк» права вимоги за Договором поставки, суд не погоджується з позицією відповідача, що такий перехід відбувся автоматично 28.02.2014 р. – в день спливу граничного строку повернення кредиту (настання прострочення за Кредитним договором) та виникнення у банка права звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України та Вищим господарським судом України у справі №910/5748/15-г, реалізація кредитором заставлених майнових прав відбувається у порядку, встановленому Законами України «Про заставу», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та потребує певної послідовної сукупності дій. Отже, незважаючи на укладення разом із Договором застави Договору про відступлення права вимоги з відкладальною обставиною, у разі виникнення у банка права на звернення стягнення на майнове право, таке майнове право (право вимоги) не переходить до банка автоматично лише в силу положень Договору про відступлення права вимоги з відкладальною обставиною, а банк для реалізації такого права має вчинити певну послідовну сукупність дій, передбачених спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

На виконання приписів ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» АТ «Сбербанк» 01.04.2015 р. зареєструвало відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також направило на адресу ДП «Вугілля України» та ТОВ «ДТЕК Трейдінг» Повідомлення-вимоги вих.№2970/5/28-2 від 31.03.2015 р. та вих.№2972/5/28-2 від 31.03.2015 р.

У зв’язку з невиконанням в 30-денний строк вказаних вимог, 02.05.2015 р. до АТ «Сбербанк», як заставодержателя, у встановленому законом порядку перейшло заставлене майнове право - право вимоги на отримання грошової виручки за поставку вугілля за Договором поставки.

Матеріалами справи підтверджується направлення АТ «Сбербанк» на адресу ТОВ «ДТЕК Трейдінг» листів вих.№2972/5/28-2 від 31.03.2015 р. (том 7, а.с. 84-99) та №4571/5/28-2 від 14.05.2015 р. (том 7, а.с. 101-104), що спростовує доводи ТОВ «ДТЕК Трейдінг» про його неповідомлення про укладення Договору застави та перехід до АТ «Сбербанк» права вимоги за Договором поставки.

Твердження відповідача, що у нього не виникло зобов’язань з оплати вугілля, оскільки йому начебто не було надано документів, зазначених в п.п. 3.1.6., 3.1.7. Договору поставки, колегією суддів відхиляються як безпідставні, з огляду на наступне.

Пунктом 3.3.6. Договору поставки сторони встановили, що покупець зобов’язаний підписати акти приймання-передачі вугілля протягом 5 робочих днів з дати отримання їх від постачальника разом з документами, зазначеними у п. 3.1.6. Договору.

При цьому, в п. 3.1.7. Договору поставки зазначено, що перелічені в цьому пункті документи надаються «разом з документами, зазначеними у п. 3.1.6. Договору».

Відповідно до пунктів 5.2., 5.5., 5.11. Договору поставки маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах, за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання у Вантажоотримувача. Якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у Вантажоотримувача. Фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від Постачальника та прийняте Покупцем на умовах цього Договору, відображається в Актах звіряння вугілля по кількості і якості та Актах прийому-передачі вугілля.

Отже, факт підписання відповідачем наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі вугільної продукції свідчить про отримання ним від ДП «Вугілля України» всіх передбачених умовами Договору поставки документів, потрібних для проведення оплати поставленої продукції.

Суд погоджується з доводами третьої особи з самостійними вимогами, що за відсутності у відповідача документів, зазначених в п. 3.1.7. Договору поставки, складення і підписання актів приймання-передачі вугільної продукції було б взагалі неможливим, з огляду на приписи пунктів 5.2., 5.5., 5.11. Договору поставки.

Факт отримання відповідачем всіх необхідних для сплати вугілля документів не ставився під сумнів й у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2016 р. по даній справі.

Окрім вимог про стягнення основного боргу за Договором поставки, третьою особою були також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до роз’яснень, викладених у листі Верховного Суду України «Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» від 01.07.2014 р., за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі №6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі №6-38цс11).

Згідно з пунктами 3.1., 4.1., 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Отже, підставою для застосування передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов’язання.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Крім цього, оскільки стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми не є неустойкою, а ст. 625 ЦК України не передбачає можливості зменшення розміру вказаних сум, то судом не розглядається питання про зменшення розміру цієї відповідальності.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, а тому вимоги про стягнення з відповідача 5 409 496,81 грн. 3% річних та 98 195 558,88 грн. інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Kеруючись статтями 49, 52 пунктом 2 частини 1 статті 232, частиною 3 статті 232, частиною 2 статті 233, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» (ідентифікаційний код 36511938; м. Київ, вул. Льва Толстого, 57) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» (ідентифікаційний код 40487592; м. Київ, вул. Мечнікова, 2) заборгованість в розмірі 316 966 944 (триста шістнадцять мільйонів дев’ятсот шістдесят шість тисяч дев’ятсот сорок чотири) грн. 80 коп., з яких 213 361 889 (двісті тринадцять мільйонів триста шістдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят дев’ять) грн. 11 коп. основна заборгованість, 5409496 (п’ять мільйонів чотириста дев’ять тисяч чотириста дев’яносто шість) грн.81 коп.-3% річних, 98195558 (дев’яносто вісім мільйонів сто дев’яносто п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 88 коп. – сума інфляційних втрат та 210 834 (двісті десять дитят вісімсот тридцять чотири) грн. судового збору.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Північним апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.02.2020

Головуючий суддя Мельник В.І.

Судді Сівакова В.В.

Ярмак О.М.