Ухвала суду № 87253140, 28.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18461/15-ц

Провадження № 2/522/3090/20

УХВАЛА

28 січня 2020 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П. розглянувши заяву судді Шенцевої Ольги Петрівни про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (м.Київ, вул. Десятинна, 4/6) про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення кредитної заборгованості.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2016 року зустрічний позов ОСОБА_1 було залишено без руху для сплати судового збору зі строком для усунення недоліків - п`ять днів із дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_1 визнано неподаним та повернуто заявнику.

19 жовтня 2016 року Приморський районний суд міста Одеса ухвалив рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк", яким позов був задоволений.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду, у грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року та рішення Приморського районного суду міста Одеси від 19 жовтня 2016 року, яким справу вирішено по суті.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року повернуто.

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2017 року, в якій просив скасувати оскаржувані ухвали судів, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.06.2018 року, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 січня 2017 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.10.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 04 липня 2016 року, скасовано, зустрічний позов направлений для продовження розгляду.

26.11.2018 року було відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 .

У зв`язку з повторною неявкою у судові засідання, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25.10.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 21.05.2019 року, скасовано, позов направлений для продовження розгляду.

20.11.2019 року відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання кредитного договору недійсним, була розподілена судді Шенцевій О.П.

Суддя Шенцева О.П. заявила самовідвід, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді вказаної справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

Так підставою для самовідводу є те, що суддею Шенцевою О.П., 19 жовтня 2016 року розглянуто по суті позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення кредитної заборгованості, та ухвалено рішення, яким позов задоволено. Позові вимоги ОСОБА_1 є похідними від вимог ПАТ „Альфа-Банк", а тому суддя вже фактично висловила свою думку щодо даного спору. Також, суддею Шенцевою О.П. неодноразово залишався без розгляду позов ОСОБА_1 .

Таким чином, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та неупередженість головуючої судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючої судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35-40, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Прийняти самовідвід судді Шенцевої Ольги Петрівни у розгляді справи (№ 522/18461/15-ц, провадження № 2/522/3090/20) за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (м.Київ, вул. Десятинна, 4/6) про визнання кредитного договору недійсним.

Справу (№ 2522/18461/15-ц, провадження № 2/522/3090/20) за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (м.Київ, вул. Десятинна, 4/6) про визнання кредитного договору недійсним - направити для подальшого автоматичного розподілу до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя