Рішення № 87102945, 22.01.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2020 року № 320/2746/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому просить:

- визнати незаконними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, які виразились у перерахунку 23.04.2019 пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.10.2018 по 31.05.2019;

- визнати незаконним та скасувати рішення №932500178591 від 23.04.2019 Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.10.2018 по 31.05.2019;

- зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.10.2018 по 31.05.2019 відповідно до вимог Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України №2148-VIІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", Закону України №345-VI від 02.09.2008 "Про підвищення престижності шахтарської праці" у редакції станом на 20.01.2018, нарахувати та виплатити виниклу заборгованість станом на 31.05.2019;

- зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області нарахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 31.05.2019 відповідно до вимог Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України №2148-VIІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", Закону України №345-VI від 02.09.2008 "Про підвищення престижності шахтарської праці" у редакції станом на 20.01.2018;

- зобов`язати Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок, з урахуванням індексації, та виплачувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.03.2019 відповідно до вимог ст.42 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування", нарахувати та виплатити виниклу у зв`язку із цим перерахунком заборгованість.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що з 31.05.1993 він є пенсіонером за віком та з 01.11.2013 перебуває на обліку у Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області, яким була припинена виплата пенсії з 01.10.2018 через необхідність здійснення ідентифікації особи.

Позивач стверджує, що на момент припинення виплати пенсії її розмір складав 12 248,97 грн., однак після здійснення ідентифікації особи відповідачем було прийнято рішення від 23.04.2019 №932500178591, яким перераховано пенсію та зменшено її розмір до 3 897,87 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю зменшення розміру пенсії, оскільки вважає, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем не враховано положення статті 40, пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345), а також не здійснено індексацію пенсії відповідно до вимог статті 42 Закону №1058. За розрахунками позивача, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2018 має складати 12 312,66 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.19 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач проти позову заперечував та направив до суду відзив на позовну заяву від 21.06.2019 №5497/08, зміст якого повністю дублює відповідь від 22.05.2019 №317/П-01 на адвокатський запит позивача від 21.05.2019 №317/П-01. Так, відповідач зазначає, що страховий стаж позивача складає 28 років 6 місяців 2 дні, у тому числі робота за списком №1 - 24 роки 10 місяців 19 днів; коефіцієнт страхового стажу - 0,55500, з урахуванням кратності 1,35 - 0,74925. Для розрахунку пенсії врахована заробітна плата за період з 01.06.1991 по 31.05.1993 та коефіцієнт заробітної плати 4,06737; заробітна плата для обчислення пенсії складає 4872,34 грн. (1197,91 грн. х 4,06737). Відповідач повідомив, що розмір пенсії позивача становить 3897,87 грн., де: 3650,60 грн. - основний розмір пенсії (4872,34 грн. х 0,74925); 229,20 грн. - доплата за понаднормативний стаж 30 років; 18,07 грн. - підвищення до пенсії згідно Закону №345. Відповідач зауважив, що заборгованість з виплати пенсії відсутня, а її розмір визначений згідно з положеннями чинного пенсійного законодавства України, а тому просить відмовити у позові в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначив про безпідставне врахування відповідачем заробітної плати за період з 01.06.1991 по 31.05.1993, оскільки відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148 (далі - Закон №2148), яким внесено зміни, зокрема, до пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, раніше призначені пенсії з 1 жовтня 2017 року підлягали перерахуванню із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Крім того, позивач зауважив, що відповідно до статті 40 Закону №1058 тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Таким чином, позивач вважає, що при обчисленні пенсії відповідач мав застосовувати показник середньої заробітної плати шахтарів в Україні в період 2016-2017 роки, який дорівнює 15311,21 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 замінено відповідача - Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Усною ухвалою суду від 05.09.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2019 о 15 год. 00 хв.

У судове засідання 03.10.2019 сторони не з`явилися, у зв`язку з чим суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Так, відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий 27.07.2017 (а.с.12).

Як вбачається з розпорядження УПФУ у м. Броварах та Броварському районі від 29.10.2015 №1376, позивач є пенсіонером за віком (умови призначення: робота за Списком 1). Загальний страховий стаж позивача становить 28 років 6 місяців та 2 дні, з яких стаж роботи за Списком №1 - 24 роки 10 місяців та 29 днів. Дата призначення пенсії: 01.06.1993 (а.с.126).

Судом встановлено, а сторонами по суті не заперечується, що з 01.11.2013 позивач перебуває на обліку в Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

Як вбачається з витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії (а. с. 145), розмір пенсії позивача складає:

- листопад 2013 року - 3918,80 грн.;

- з грудня 2013 року по серпень 2015 року - 3935,30 грн.;

- з вересня 2015 року по квітень 2016 року - 3972,80 грн.;

- з травня 2016 року по листопад 2016 року - 3989,60 грн.;

- з грудня 2016 року по квітень 2017 року - 4024,70 грн.;

- з травня 2017 року по вересень 2017 року - 4044,20 грн.;

- з жовтня 2017 року по грудень 2017 року - 10740,00 грн.;

- з січня 2017 року по вересень 2018 року - 12 248,97 грн.;

- з жовтня 2018 року по травень 2019 року - 3897,87 грн.

При цьому, у період з 01.10.2018 по 30.04.2019 виплата пенсії була призупинена.

З метою з`ясування причини зменшення розміру пенсії з жовтня 2018 року, представник позивача звернувся до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з адвокатським запитом, за результатом розгляду якого була складена відповідь від 22.05.2019 №317/П-01.

У вказаній відповіді орган Пенсійного фонду України повідомив, що згідно постанови Броварського міськрайонного суду від 07.08.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 у справі №361/366/15-а за матеріалами пенсійної справи страховий стаж враховано по 01.06.1993, який складає 28 років 6 місяців 2 дні, в тому числі робота за Списку №1 (шахтарі) - 24 роки 10 місяців 19 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0,55500, з урахуванням кратності 1,35 - 0,74925. Для розрахунку пенсії врахована заробітна за період з 01.06.1991 р. по 31.05.1993 р. та коефіцієнт заробітної плати - 4,06737, внаслідок чого заробітна плата для обчислення пенсії становить 4872,34 грн. (1197,91 грн. х 4,06737). Розмір пенсії становить 3897,87 грн., де: 3650,60 грн. - основний розмір пенсії (4872,34 х0,74925); 229,20 грн. - доплата за понаднормативний стаж 30 років; 18,07 грн. - підвищення доплата по пенсії ЗУ "Про підвищення престижності шахтарської праці" (а.с.32).

Вказані пояснення підтверджуються рішенням Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про перерахунок пенсії, оформленим протоколом від 23.04.2019 №932500178591, за яким з 01.10.2018 розмір пенсії позивача з надбавками становить 3897,87 грн. (а. с. 31).

Не погоджуючись з правомірністю дій та рішень відповідача щодо перерахунку (зменшення) пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058.

Відповідно до статті 27 цього Закону розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

Згідно з положеннями частини третьої статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до положень частини першої статті 25 Закону №1058 коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою:

Кс = См х Вс / 100 % х 12, де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, при обчисленні пенсії позивача враховано такий стаж:

- військова служба - 2 роки 6 місяців 20 днів;

- робота за списком №1 (шахтар) - 24 роки 10 місяців 29 днів.

Загальний страховий стаж позивача складає 28 років 6 місяців 2 дні, стаж на підземних роботах - 27 років 5 місяців 19 днів.

Ці показники визнаються позивачем, оскільки наведені ним у позовній заяві.

Таким чином, загальний страховий стаж, який підлягає врахуванню при обчисленні пенсії, складає 666 місяців (336 (28 х 12) + 6 + 324 (27 х 12)).

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що його страховий стаж складає 671 місяць, оскільки позивачем були додатково враховані 5 місяців стажу на підземних роботах за списком №1, у той час як згідно вищевказаної частини третьої статті 24 Закону №1058 додатковому зарахуванню до страхового стажу підлягають лише повні роки стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1.

Відповідно, коефіцієнтом страхового стажу є 0,55500 (666 х 1% / 100% х 12), а не 0,55916, як зазначає ОСОБА_1 у своїй позовній заяві. При цьому, з урахуванням кратності 1,35 коефіцієнт стажу дорівнює 0,74925.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу). У разі якщо сума страхових внесків, сплачена виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), для обчислення пенсії враховується розмір мінімальної заробітної плати;

Зд - сума заробітної плати (доходу) або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), або з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, і яка визначається за формулою:

Зд = Д / Т х 100 %, де

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону, або додаткових сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону, та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

Стосовно посилань позивача на норми Закону №2148 суд зазначає таке.

Так, 03.10.2017 Верховною Радою України було прийнято Закон №2148, абзацами двадцять шостим - двадцять восьмим підпункту 27 пункту 19 якого розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 доповнено пунктом 4-3 такого змісту:

«Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень».

Отже, зазначена норма, виходячи з її буквального тлумачення, поширюється виключно на перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону №1058, а тому не підлягає застосуванню до пенсії позивача, яка була призначена 01.06.1993, тобто задовго до прийняття Верховною Радою України Закону №1058 (09.07.2003).

Також безпідставними є посилання позивача на частину другу статті 40 Закону №1058, та, відповідно, необхідність врахування при обчисленні пенсії середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, оскільки ця норма застосовується виключно при призначенні пенсії, а не її перерахунку, про що безпосередньо вказано у самій нормі.

Суд зазначає, що перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності Законом №1058, врегульовано статтею 43 цього Закону, частинами першою та другою якого передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Згідно з довідкою про заробітну плату з Підсистеми «Призначення та виплати пенсії» (а. с. 118), сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (показник Ск) дорівнює 97,61698, а страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи (показник К) дорівнює 24, а тому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії має складати 4872,34 грн. (1197,91 грн. (середня заробітна плата в Україні за 2007 рік) х 4,06737 (97,61698 : 24)).

Таким чином, розмір пенсії позивача, розрахований згідно вищевказаної формули, має дорівнювати 3650,60 грн. (4872,34 грн. х 0,74925).

Водночас, згідно зі статтею 8 Закону №345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Крім того, згідно з абзацом третім статті 28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, належний розмір пенсії позивача складає 3897,87 грн. (4872,34 грн. х 80%), що відповідає матеріалам пенсійної справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч.3 ст. 77 КАС України).

Судом під час розгляду справи були досліджені та проаналізовані ті доводи та аргументи, які покладені позивачем в основу свого позову, а саме: невірне обчислення відповідачем страхового стажу та коефіцієнту страхового стажу; незастосування органом Пенсійного фонду України положень Закону №2148 та частини другої статті 40 Закону №1058. За результатом проведення такого дослідження та аналізу судом встановлена необґрунтованість цих тверджень позивача. При цьому, суд зауважує, що лише подання пенсіонером позову щодо оскарження дій органу Пенсійного фонду України стосовно перерахунку пенсії не означає обов`язку суду досліджувати всі без виключення обставини призначення або перерахунку пенсії, на які не посилається та які не оскаржує позивач. У даному випадку твердження та обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, були ретельно перевірені судом та визнані безпідставними.

Суд зазначає, що твердження позивача про необхідність врахування відповідачем при перерахунку пенсії розмір заробітної плати на рівні 15 311,21 грн. не мотивовані ані юридично, ані фактично, а також не підтверджені належними та допустимими доказами. Врахування такого розміру заробітної плати при прийнятті відповідачем розпорядження від 25.10.2018 №178591 (а. с.160) та виплата позивачеві пенсії у період з січня 2017 року по вересень 2018 року на рівні 12 248,97 грн. (80% від 15311,21 грн.) не свідчить про безумовний обов`язок органу Пенсійного фонду України і надалі виплачувати пенсію у розмірі, не меншому за попередній, оскільки не виключає допущення відповідачем помилки під час здійснення перерахунку пенсії. Під час розгляду справи позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували його право на отримання пенсії, обчисленої виходячи із заробітної плати в сумі 15311,21 грн.

Стосовно тверджень позивача про непроведення відповідачем індексації пенсії суд зазначає таке.

На час виникнення спірних правовідносин частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачала, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Суд звертає увагу на те, що частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була викладена у зазначеній редакції з 11 жовтня 2017 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 795 «Деякі питання реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» був затверджений Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Востаннє зміни до зазначеного Порядку були внесені 25 липня 2017 року, а з 26 лютого 2019 року він визнаний таким, що втратив чинність.

Зі змісту Порядку, зокрема закладеної у ньому формули розрахунку коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, вбачається, що він був прийнятий з метою реалізації частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла до 11 жовтня 2017 року.

З 11 жовтня 2017 року зазначена норма права діє у редакції, що суттєво змінила підхід до визнання коефіцієнта, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» було не лише викладено частину другу статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у новій редакції, а й відстрочено виконання такої норми шляхом доповнення розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону новим пунктом.

Так, відповідно до п. 45 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Отже, застосування положень частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діють з 11 жовтня 2017 року, було відстрочено до 2021 року.

На період 2019 - 2020 років встановлено тимчасовий порядок обчислення коефіцієнту та механізм збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, що є відмінним від визначеного у частині другій статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що такий порядок був затверджений саме на 2019 - 2020 роки.

При цьому, на відповідача не було покладено обов`язку здійснювати перерахунок пенсії та збільшувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2019 у справі №320/313/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86550833).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати суд залишає за позивачем відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.