Постанова № 8674492, 23.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2010                                                                                           № 8/164/20

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Шевченко Є.В., довіреність № 460/11.5.2 від 12.10.09р.,

від відповідача: Жданов А.А., довіреність б/н від 02.03.10р.

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010

та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області,

від 20.01.2010 р.

у справі № 8/164/20 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр»

про                                                   стягнення 111046583,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВАТ ВТБ Банк звернувся в господарський суд Чернігівської області про стягнення з ТОВ «Майстер Центр» 105230000 грн. боргу по кредиту, наданому на підставі договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к від 04.04.07р., 5266648 грн. 82 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом. 117786 грн. 40 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 257836 грн. 59 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 15891 грн. 52 коп. процентів річних за прострочення строків сплати кредиту за період з 01.09.09р. по 25.10.09р.. 98420 грн. 47 коп. процентів річних за прострочення строків сплати процентів за період з 01.06.09р. по 25.10.09р. та 60000 грн. штрафних санкцій.

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків та несвоєчасне повернення кредиту, процентів річних за невиконання грошових зобов'язань, а також в частині стягнення штрафу, всього позовні вимоги були збільшені на 895412 грн. 15 коп.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 25250000,00 грн. боргу по кредиту, 1699000,97 грн. боргу по відсотках, 85617,27 грн. пені за прострочення по поверненню кредиту, 12529,36 грн. процентів річних за прострочення повернення кредиту, 20000 грн. штрафу, 6165,80 грн. державного мита та 57,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. Також стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 500,00 грн. штрафу.

З метою забезпечення позову ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. накладено арешт на грошові кошти в межах 27073370,46 грн. , що знаходяться на рахунках ТОВ «Майстер Центр», відкритих у банківських установах.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ ВТБ Банк подало на нього апеляційну скаргу у якій просить суд скасувати рішення в частині відмови у позові та прийняти нове про задоволення позову у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема заявник посилається на те, що штрафні санкції ним були нараховані вірно, а отже суд безпідставно відмовив у їх стягненні з відповідача. Також позивач стверджує, що ним правомірно було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у гривнях, що відповідає приписам ст. 533 Цивільного кодексу України та 198 Господарського кодексу України.

Відповідач просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

ТОВ «Майстер Центр» не погодилось з ухвалою місцевого господарського суду про забезпечення позову від 20.01.2010 р. та подало на нього апеляційну скаргу у якій просило ухвалу скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт стверджує, що суд не мав правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач просив суд ухвалу залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів відзначає наступне.

04.04.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк (Україна)» (кредитор), правонаступником якого є позивач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр» (позичальник) укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07.

За умовами кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 15 млн. доларів США, строком дії по 03.04.2013р. та зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: кінцевий розрахунок за виконанні роботи з генпідрядником -1789000 доларів США, придбання обладнання систем вентиляції та кондиціонування -398000 доларів США. оплата робіт по поточному ремонту в приміщеннях цокольного поверху та бутіковій зоні 2-й чергі – 1053000 доларів США, поповнення обігових коштів підприємства 6760000 доларів США. а також придбання додаткових торгово-офісних площ або земельної ділянки для забудови 5000000 доларів США.

В статті 2 кредитного договору сторони узгодили порядок надання, повернення кредиту та сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами.

Зокрема, сторони домовились, що видача траншів кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, проводиться шляхом виконання заяв про надання траншу з позичкового рахунку № 20638013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)». Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається дата першого списання коштів з позичкового рахунку позичальника в сумі відповідного траншу кредиту. Моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок кредитора траншу кредиту. В п.1.1.1. кредитного договору сторони встановили графік погашення заборгованості за кредитом, яким передбачено зменшення максимального ліміту заборгованості та кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом 03 квітня 2013 року. Згідно із п.2.7. кредитного договору повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок №20638013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)».

Відповідно до п. п. 2.4. - 2.6. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щоденно на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом із розрахунку факт/360. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок №20683013000419 в ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)» в наступному порядку: щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня поточного місяця включно – проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця; в день повернення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Додатковим договором №1 від 18.05.07р. сторони внесли зміни до п. 1.2. кредитного договору, встановивши, що кредит надасться позичальнику на наступні цілі: кінцевий розрахунок за виконані роботи з генпідрядником 1750000 доларів США. оплата видатків, пов'язаних з будівництвом та реконструкцією нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру. 49 (ТРЦ «Мега Центр») – 1420000 доларів США. поповнення оборотних коштів підприємства – 6830000 доларів США, а також придбання додаткових торгово-офісних площ або земельних ділянок для забудови – 5000000 доларів США.

Договором №2 від 27.03.08р. сторони домовились змінити назву договору, зазначивши її як договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-06604/99к від 04.04.07р. Крім того, договором №2 від 27.03.08р. сторони встановили кінцевий термін повернення кредиту 02 квітня 2013 року. Також сторони доповнили статтю 2 кредитного договору п.2.1.1., відповідно до якого невикористаний ліміт заборгованості на дату видачі відповідного траншу кредиту визначається в валюті цього траншу. за офіційним курсом НБУ гривні до валюти цього ж траншу або крос-курсом валюти, в якій встановлено максимальний ліміт заборгованості до валюти траншу. який надається, визначеного через курси валют до гривні за офіційним курсом НБУ. Крім того, сторони внесли зміни і до п.1.1.2. кредитного договору, та встановили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 12% річних за користування кредитними коштами в доларах США та 14,5% річних за користування кредитними коштами у гривні. Відсоткова ставка по траншам. що надаються в гривні, підлягає перегляду щорічно. Також сторони змінили п.п.2.4.. 2.5., 2.7. кредитного договору, та домовились, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/факт в національній валюті, факт/360 в доларах США. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті траншів. Повернення кредиту здійснюється позичальником у валюті кредиту.

Договором №3 від 25.09.08р. сторони внесли зміни до п.1.1.2. кредитного договору та встановили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 13,5% річних за користування кредитними коштами в доларах США та 20% річних за користування кредитними коштами у гривні з 23 жовтня 2008 року. Відсоткова ставка по траншам, що надаються в гривні, підлягає перегляду щорічно.

Договором №4 від 20.03.09р. сторони внесли зміни до п. 1.1.1. кредитного договору та встановили, що надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості 10000000 доларів США та 25250000грн. окремими траншами. Також договором №4 від 20.03.09р. змінено графік погашення кредиту та номери рахунків, на які позичальник має сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повертати отримані кредитні кошти.

Договором №5 від 30.04.09р. сторони за взаємною домовленістю внесли зміни до графіку погашення кредиту.

Договором №6 від 29.05.09р. сторони за взаємною домовленістю внесли зміни до графіку погашення кредиту, а також встановили, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань, визначених п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору, процентні ставки за користування кредитом, починаючи з сьомого календарного дня місяця, що йде за місяцем, в якому позичальником не виконані або неналежним чином виконані зобов'язання, передбачені п п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору, збільшуються на 1% річних і знижуються до початкового рівня з сьомого календарного дня місяця, що йде за місяцем, в якому позичальником виконані зобов'язання, передбачені п.3.3.21 та/або п.3.3.22 цього договору. При цьому, зміна процентних ставок на умовах визначених п. 1.1.2.3. цього договору не потребує укладення додаткових угод або договорів про внесення змін до договору. Після зміни розміру плати за умовами даного пункту договору всі вимоги, встановлені договором щодо розміру плати за користування кредитом застосовуються із врахуванням проведених змін.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач на підставі заяв відповідача, копії яких знаходяться в матеріалах справи, перераховував кредитні кошти у розмірі 10000 000 доларів США, що підтверджується копіями меморіальних ордерів, наявних в справі та представниками сторін.

Також, на виконання умов кредитного договору в редакції від 27.03.08р. позивачем на підставі заяви відповідача перераховано 25250000 грн.. що становить залишок визначеного сторонами ліміту по кредиту в сумі 5000000 дол. США в перерахунку по курсу НБУ, який діяв станом на 28.03.08р. Факт перерахування вказаної суми з позичкового рахунку на рахунок відповідача підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунках, та копією меморіального ордеру №270 від 28.03.08р.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, нарахованих по траншу кредиту, виданого у гривнях, виконував належним чином до грудня 2008 року. Зобов'язання по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом у валютній частині, відповідач належним чином виконував до січня 2009 р. Вказана обставина підтверджується наданими позивачем виписками по особовим рахункам відповідача та підтверджується представниками сторін.

Згідно із п.4.4. кредитного договору в редакції договору №2 від 27.03.08р. у разі невиконання позичальником протягом більше 15 днів з моменту направлення кредитором позичальнику письмового повідомлення зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2., 3.3.4-3.3.7,3.3.9-3.3.20. цього договору та/чи порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених п. 1.3. термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та. відповідно, позичальник зобов'язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, та нараховані штрафні санкції та/або кредитор залишає за собою право переглянути умови кредитування, визначені в даному договорі. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія його припиняється.

З урахуванням вказаної умови договору колегія суддів вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що у зв'язку із порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасної сплати нарахованих відсотків, термін повернення кредиту настав, а тому відповідач зобов'язаний був достроково погасити кредит у повному розмірі та суму прострочених відсотків, а також нараховані штрафні санкції.

Також колегія суддів вважає обґрунтованим вимогу позивач про нарахування підставі п.4.2. та стягнення з відповідача пені за прострочення повернення кредиту, а також пені за прострочення сплати відсотків.

Також, в силу ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач обґрунтовано просить суд стягнути з відповідача проценти річних за прострочення сплати відсотків та проценти річних, нарахованих за прострочення повернення кредиту.

Разом із тим колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій у доларах США, виражених у гривневому еквіваленті. При цьому судом враховується наступне.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. 1049 Цивільного кодексу України, яка застосовується до відносин за кредитним договором, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (банку) позику, зокрема грошові кошти, у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договором в редакції договору №6 від 29.05.09р. передбачено, що повернення кредиту має відбуватися відповідно графіку щомісяця рівними частинами по 272272,73 долара США та 573863грн.64коп., починаючи з 31.08.09р.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем 15.07.09р. надіслано на адресу відповідача лист-вимогу № 2850/100-08-2 від 09.07.09р.. в якому позивач повідомляє відповідача про облік станом на 09.07.09р. простроченої заборгованості по відсотках в розмірі 569376грн.71коп. та 259027.78 доларів США, які нараховані за період з 25.03.09р. по 24.06.09р., а також про наявність заборгованості по сплаті нарахованих штрафних санкцій. В даному листі позивач, з посиланням на п.4.4. кредитного договору вимагає від відповідача протягом 30 календарних днів від дати одержання цієї заяви виконати порушене зобов'язання, повністю повернути всю суму кредиту за кредитним договором. та сплатити нараховані штрафні санкції. Лист отриманий відповідачем 17.07.09р.. що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.2.5. кредитного договору відповідач зобов'язувався сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом у валюті траншів щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня поточного місяця включно проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця та в день повернення заборгованості за кредитом.

Як встановлено судом вище, відповідач, починаючи з січня місяця 2009р. належним чином зобов'язання по своєчасній сплаті відсотків не виконував. Матеріалами справи підтверджується, що станом на 09.07.09р. у відповідача існувала заборгованість по сплаті відсотків, в тому числі, як випливає із п.2 договору №6 від 29.05.09р.. сторонами був узгоджений строк сплати до 30.06.09р. відповідачем заборгованості по відсотках в сумі 70416,67 доларів США . яка виникла за період з 25.03.09р. по 24.04.09р.

Отже, приймаючи до уваги, що пунктом 4.4. кредитного договору прострочення сплати відсотків за користування кредитом також визначається як підстава для дострокового повернення кредиту, а тому суд вважає правомірним надсилання позивачем листа-вимоги про дострокове повернення кредиту. Оскільки, як вбачається із змісту вказаного листа, позивач встановив строк, протягом якого відповідач повинен повернути кредитні кошти та сплатити заборгованість по процентах - 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов'язаний повернути в повному обсязі кредитні кошти в строк до 16 серпня 2009р. включно.

Оскільки відповідач зобов'язання по поверненню суми кредиту в строк до 16.08.09р. та заборгованості по відсотках не виконав, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання.

Виходячи з змісту укладеного між сторонами договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к-07 з урахуванням всіх змін, внесених до нього, суд дійшов висновку про те, що між кредитором та позичальником була досягнута домовленість про надання позивачем кредиту в іноземній валюті - в доларах США, в інших валютах, в тому числі в національній валюті - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 Господарського кодексу України платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскільки у відповідача виникло грошове зобов’язання перед позивачем на підставі укладеного договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к від 04.04.07р., вимоги ВАТ ВТБ Банк про стягнення з ТОВ «Майстер Центр» 111941995,95 грн. заборгованості за вказаним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом береться до уваги те, що наданий позивачем на вимогу суду розрахунок розміру заборгованості та штрафних санкцій, нарахованих за неналежне виконання умов договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к від 04.04.07р., відповідачем оспорений не був. Так само не було надано контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення грошових вимог.

За таких обставин рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. підлягає скасуванню в частині відмови у позові, позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Щодо апеляційної скарги ТОВ «Майстер Центр» на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. про забезпечення позову колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, як правило – позивача у справі. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Як зазначено вище, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 111941995,95 грн. заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/99к від 04.04.07р.

Враховуючи, що розмір задоволених місцевим господарським судом позовних вимог є значним порівняно із вартістю активів відповідача, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Чернігівської області про те, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або унеможливити виконання судового рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. про забезпечення позову у справі № 8/164/20є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи зазначене, апеляційна скарга ТОВ «Майстер Центр» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. у справі № 8/164/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр» (м. Чернігів, пр-т Миру, 49, код 32284515) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) 111941995,95 грн. заборгованості за договором про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/99к від 04.04.07р., 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр» (м. Чернігів, пр-т Миру, 49, код 32284515) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) 12 750 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Чернігівської області.

6.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Центр» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2010 р. у справі № 8/164/20 про забезпечення позову – без змін.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.04.10 (відправлено)