Ухвала суду № 86476740, 20.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/18586/19

Провадження №1-кс/263/9171/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Хараджа Н.В., розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області Ткаченко К.Г. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019050000000371 від 07.06.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області Ткаченко К.Г. звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на грошові кошти в національній та/або іноземній валюті, які зберігаються на банківському рахунку № НОМЕР_1 Monobank АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ліцензія НБУ на право надання банківських послуг № 92 від 10.10.2011), відкритому на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ) та інших рахунках вказаної особи, відкритих у зазначеному банку, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання.

З матеріалів клопотання вбачається, що на території м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 займаються незаконним збутом психотропних речовин, які до м. Маріуполь доставляються з м. Києва каналами ТОВ «Нова Пошта».

Так, 02.07.2019, в ході проведення 1-го етапу оперативної закупки психотропних речовин на території м. Маріуполя Донецької області, працівниками поліції у гр-на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено два пакети із полімерного матеріалу з порошкоподібними речовинами білого кольору масою 43,1702г (суха речовина 22,0211г) та 38,9825г (суха речовина 25,7428г), які згідно висновку експерта № 1/12-725 від 19.07.2019 містять психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, кількість амфетаміну становить 2,4972г та 2,3169г відповідно, що є великим розміром, яку ОСОБА_4 збув ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 .

Крім того, 31.07.2019, в ході проведення 2-го етапу оперативної закупки психотропних речовин на території м. Маріуполя Донецької області, працівниками поліції у гр-на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено два пакети із полімерного матеріалу з порошкоподібними речовинами білого кольору масою 65,5713г (суха речовина 34,4360г) та 36,3013г (суха речовина 19,4790г), які згідно висновку експерта № 1/12-874 від 19.08.2019 містять психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, кількість амфетаміну становить 21,6155г та 11,6660г відповідно, що є особливо великим розміром, яку ОСОБА_4 збув ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 .

Крім того, 04.12.2019, в ході проведення 3-го етапу оперативної закупки психотропних речовин на території м. Маріуполя Донецької області, працівниками поліції у гр-на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено банку із полімерного матеріалу, в якому знаходилось два пакети із полімерного матеріалу з порошкоподібними речовинами, зовні схожими на психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яку ОСОБА_4 збув ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2

04.12.2019 за підозрою у вчиненні злочину, у порядку ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

05.12.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України, санкція яких передбачає конфіскацію майна.

Під час досудового розслідування встановлено, що для розрахунку за придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін, ОСОБА_2 надав оперативному покупцю ОСОБА_4 номер банківської картки № НОМЕР_3 , яка випущена до банківського поточного рахунку № НОМЕР_1 у Monobank АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (ЄДРПОУ 21133352, адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ліцензія НБУ на право надання банківських послуг № 92 від 10.10.2011), на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 ), до якого також випускались банківські картка № НОМЕР_4 та інші на теперішній час не встановлені картки.

Ознайомившись з клопотанням, приходжу до наступних висновків.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч.1 ст.131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, згідно п.2.6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 07.02.2014 року «Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» вбачається, що арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що за вчинення кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру, передбачене основне покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна та зазначене майно підлягає спеціальній конфіскації, тому банківські рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 підлягають арешту.

Проте слідчим не надано належних та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 є підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, тому відносно нього не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

В той же час згідно ч. 2,3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Проте, слідчим не надано належних доказів, що вказане майно є речовим доказом.

Метою вказаного арешту слідчий зазначає запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також збереження майна підозрюваного на яке в подальшому може бути накладено арешт та забезпечення спеціальної конфіскації, але на обґрунтування цього слідчому судді не надано жодного доказу наявність вказаних ризиків.

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подане без додержання вимог ст.171 КПК України повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладені положення діючого законодавства та подання даного клопотання про арешт майна без додержання вимог ст. 171 КПК України, останнє повинно бути повернуто прокурору.

Керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області Ткаченко К.Г. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019050000000371 від 07.06.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 317 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н.В. Хараджа