Рішення № 8547613, 05.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" березня 2010 р. Справа № 20/211-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

до 1. Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»

2. Приватного підприємства «Шинник+»

про стягнення 1473866,55 грн.

та за зустрічним позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»

до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

про визнання кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. недійсним

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Шинник+»

до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

про визнання договору поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. недійсним

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача (за первісним позовом): Телющенко П.П., довір. № 132/11.5.2 від 13.04.2009 р.

від відповідача 1 (за первісним позовом): Карпенко Ю.Л., довір. від 30.11.2009 р.

від відповідача 2 (за первісним позовом): Карпенко Ю.Л., довір. від 21.01.2010 р.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»(далі –відповідач 1) про стягнення 1473866,55 грн. заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 24.12.2007 р. з БМПП «Ольга»кредитного договору №4.28-10/07-СК, згідно якого банк зобов’язувався надати БМПП «Ольга»грошові кошти (кредит) у розмірі 1600000,00 грн., а відповідач –повернути кредит в строки, передбачені графіком, та сплатити відсотки за користування кредитом.

Згідно умов договору позивач надав кредит на загальну суму 1600000,00 грн., проте БМПП «Ольга»не виконало належним чином свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним з позивачем, у визначені договором строки не погасило заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1279999,96 грн. основного боргу, 108261,41 грн. несплаченої суми відсотків, 15695,25 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 64510,08 грн. пені за несвоєчасну сплату сум відсотків, 4041,48 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 257,30 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту, 1101,07 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату сум відсотків, а також відшкодувати 14738,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, позивачем подано заяву від 02.10.2009 р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, яку судом було залишено без задоволення.

30.11.2009 р. до господарського суду Київської області ВАТ ВТБ Банк було подано заяву № 675/900-04-2 від 24.11.2009 р. про уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості, відповідно до якої позивач просить суд залучити до участі у справі № 20/211-09 у якості співвідповідача –Приватне підприємство «Шинник+», обгрунтовуючи це тим, що з метою забезпечення БМПП «Ольга» кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. був укладений договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р., згідно якого ПП «Шинник+»поручився перед ВАТ ВТБ Банк за виконання БМПП «Ольга»зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, які передбачені умовами кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р., а також стягнути солідарно з БМПП «Ольга»та ПП «Шинник+»1279999,96 грн. основного боргу, 146766,62 грн. відсотків за користування кредитом, 4247,88 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 10861,17 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 4992,38 грн. інфляційних втрат, 618,71 грн. 3% річних за порушення строку повернення кредиту, 1508,75 грн. 3% за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, а також 14738,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2009 р. було залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Приватне підприємство «Шинник+».

22.12.2009 р. у судовому засіданні представник відповідача 1 надав суду клопотання про витребування у ВАТ ВТБ Банк копії Статуту ВАТ ВТБ Банк, який був чинним під час укладання кредитного договору № 4.28-10/07-СК, та копії Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк, чинну на час укладання кредитного договору № 4.28-10/07-СК, яке було задоволено судом.

22.12.2009 р. до господарського суду Київської області БМПП «Ольга»було подано зустрічну позовну заяву № 22 від 21.12.2009 р. до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, відповідно до якої Багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга»первісний позов не визнає та вважає, що укладений кредитний договір № 4.28-10/07-СК не відповідає діючому законодавству, з наступних підстав.

24.12.2007 р. ВАТ ВТБ Банк в особі директора Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк - Литвинського Володимира Володимировича, діючого на підставі Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк та довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., та БМПП «Ольга»було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК.

Проте директором Білоцерківської філії було підписано кредитний договір № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р., на думку БМПП «Ольга», без необхідних повноважень. Так, відповідно до довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., директор Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк був уповноважений укладати і підписувати договори в сумі, що не перевищує 100000,00 грн., а кредитний договір № 4.28-10/07-СК було укладено на суму 1600000,00 грн.

У зв’язку з наведеним БМПП «Ольга», посилаючись на приписи ст.ст. 92, 203, 215 Цивільного кодексу України, просить суд визнати кредитний договір № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. недійсним та стягнути з ВАТ ВТБ Банк 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2009 р. зазначену зустрічну позовну заяву Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»№ 22 від 21.12.2009 р. до ВАТ ВТБ Банк про визнання кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. недійсним було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 20/211-09, розгляд справи призначено на 22.01.2010 р.

21.01.2010 р. до господарського суду Київської області ПП «Шинник+»було подано зустрічну позовну заяву № 4 від 21.01.2010 р. до ВАТ ВТБ Банк, відповідно до якої ПП «Шинник+»позов не визнає та вважає договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. недійсним, виходячи з наступного.

24.12.2007 р. ВАТ ВТБ Банк, в особі директора Білоцерківської філії - Литвинського Володимира Володимировича, діючого на підставі Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк та довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., та БМПП «Ольга»було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК.

З метою забезпечення виконання зобов'язань БМПП «Ольга»перед ВАТ «ВТБ Банк»з повернення кредиту, між ВАТ ВТБ Банк та Приватним підприємством «Шинник +»було укладено договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р.

На думку ПП «Шинник+», укладений договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 24.12.2007 р. не відповідає чинному законодавству з наступних підстав.

24.12.2007 р. договір поруки було підписано директором Білоцерківської філії, який діяв на підставі Положення про філію та довіреності.

Проте, як зазначає позивач за зустрічним позовом ПП «Шинник+», директором Білоцерківської філії було підписано договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 без необхідних повноважень.

Так, відповідно до довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М., директор Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк був уповноважений укладати і підписувати договори застави та іпотеки. Укладання договору поруки довіреністю не передбачено.

Крім того, за твердженням ПП «Шинник+», серед умов укладеного договору поруки відсутні суттєві умови, зокрема, яким саме майном поручитель відповідає перед кредитором - тим майном, яке було у поручителя на момент укладання такого договору, чи тим майном, яке буде у власності поручителя на момент пред'явлення вимоги.

У зв’язку з наведеним ПП «Шинник +»просить суд на підставі ст.ст. 92, 203, 215 Цивільного кодексу України визнати договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. недійсним та стягнути з ВАТ ВТБ Банк 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.01.2010 р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Шинник+»до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк про визнання договору поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. недійсним було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 20/211-09, розгляд справи призначено на 05.02.2010 р.

У судовому засіданні 22.01.2010 р. представник позивача за первісним позовом надав суду відзив на зустрічну позовну заяву БМПП «Ольга», відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову БМПП «Ольга»про визнання недійсним кредитного договору № 4.28-10/09-СК від 24.12.2007 р., зазначивши при цьому наступне.

24.12.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк та БМПП «Ольга»було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК та 30.12.2008 р. укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору умовами якої було змінено графік повернення кредиту і сплати процентів.

Зазначений договір зі сторони ВАТ ВТБ Банк було підписано директором Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк Литвинським Володимиром Володимировичем, який діяв на підставі Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк, яке було затверджене протоколом № 2 засідання Спостережної ради ВАТ ВТБ Банк від 02.07.2007 р. та на підставі довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстраційним номером 4807.

Вказаною довіреністю ВАТ ВТБ Банк було уповноважено Литвинського Володимира Володимировича укладати та підписувати, в тому числі, договори про надання кредитів юридичним та фізичним особам, гарантій та фінансового лізингу. При цьому обмежень стосовно сум зазначених договорів кредиту встановлено не було.

Також не було встановлено обмежень повноважень директора Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк щодо укладення кредитних договорів у Положенні про Білоцерківську філію, яке діяло на час укладення спірного кредитного договору та в Статуті ВАТ ВТБ Банк, який був чинний на дату укладення спірного договору.

Представниками сторін було подано клопотання про здійснення вирішення спору у даній справі у більш тривалий строк, ніж встановлений ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом.

05.02.2010 р. у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом надав суду відзив на зустрічну позовну заяву ПП «Шинник+», відповідно до якого вважає зустрічні позовні вимоги останнього такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

24.12.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк та БМПП «Ольга»було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за яким банком було укладено з Приватним підприємством «Шинник+»договір поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р.

Зазначений договір зі сторони ВАТ ВТБ Банк було підписано директором Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк Литвинським Володимиром Володимировичем, який діяв на підставі Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк, яке було затверджене Протоколом № 2 засідання Спостережної ради ВАТ ВТБ Банк від 02.07.2007 р. та на підставі довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстраційним номером 4807.

Зазначеною довіреністю ВАТ ВТБ Банк було уповноважено Литвинського Володимира Володимировича укладати та підписувати, в тому числі, договори про надання кредитів юридичним та фізичним особам, гарантій та фінансового лізингу.

При цьому, пунктом 7 зазначеної довіреності було уповноважено Литвинського В.В. виконувати всі інші дії, що передбачені Положенням про філію ВАТ ВТБ Банк та не суперечать чинному законодавству.

Дії директора Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк з укладення спірного договору поруки в подальшому були схвалені юридичною особою.

Факт схвалення ВАТ ВТБ Банк спірного договору поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. підтверджується заявою ВАТ ВТБ Банк до Приватного підприємства «Шинник+»від 26.05.2009 р. №172/900-08-2, в якій банк вимагає від ПП «Шинник+» сплатити прострочену заборгованість БМПП «Ольга»за кредитним договором, яка виникла станом на 25.05.2009 р. Крім того факт схвалення спірного договору поруки підтверджується прийманням ВАТ ВТБ Банк від Приватного підприємства «Шинник+»фінансової звітності за станом на 01.04.2009 р., 01.01.2009 р., 01.10.2008 р. та 01.07.2008 р., 01.04.2008 р., яка була необхідна для здійснення аналізу фінансового стану останнього.

У зв’язку з чим позивач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Шинник+»про визнання недійсним договору поруки № 4.28-10/09-ДП1 від 24.12.2007 р.

У судовому засіданні 26.02.2010 р. було оголошено перерву до 05.03.2010 р. для оголошення повного тексту судового рішення.

У судовому засіданні 05.03.2010 р. було оголошено повний текст судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

24.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (банк) в особі директора Білоцерківської філії та Багатопрофільним малим приватним підприємством «Ольга»(клієнт) було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК, відповідно до п. 1.1 якого предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) на таких умовах: сума кредиту - 1600000,00 грн., строк користування - до 23.12.2012 р., плата за користування кредитом - 18% річних.

Згідно з п. 2.1 договору банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання.

У відповідності з п. 3.1 договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно з графіком повернення кредиту і сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

Відповідно до п. 5.6 договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язання у разі, зокрема, несплати процентів за користування кредитом більше 3 банківських днів.

Згідно з п. 8.1 договору у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому, якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів, пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань.

Крім того, 24.12.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі директора Білоцерківської філії Литвинського В.В. та Приватним підприємством «Шинник+»було укладено договір поруки № 4.28-10/07-ДП1, згідно з яким ПП «Шинник+»зобов’язувалося солідарно з БМПП «Ольга»відповідати перед ВАТ ВТБ Банк за виконання зобов’язань за кредитним договором №4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р.

ВАТ ВТБ Банк належним чином виконав свій обов’язок за кредитним договором щодо надання БМПП «Ольга»грошових коштів (кредиту) в сумі 1600000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи випискою з особового рахунку БМПП «Ольга»за 25.12.2007 р. та меморіальним ордером № 43_38 від 25.12.2007 р.

Як слідує з матеріалів справи, БМПП «Ольга», користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов’язання за кредитним договором не виконувало належним чином, а саме –не здійснювало погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 06.02.2009 р. до 28.09.2009 р. на суму.

В результаті порушення умов кредитного договору щодо строків сплати відсотків за користування кредитом у БМПП «Ольга», на підставі зазначеного вище п. 5.6 договору виникло зобов’язання щодо дострокового погашення суми кредиту, яка станом на 28.09.2009 р. становила 1279999,96 грн.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом –Багатопрофільне мале приватне підприємство «Ольга»у своєму зустрічному позові зазначає, що укладений кредитний договір № 4.28-10/07-СК не відповідає діючому законодавству, у зв’язку з тим, що його було підписано директором Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк, на думку БМПП «Ольга», без необхідних повноважень, а саме - директор Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк був уповноважений укладати і підписувати договори в сумі, що не перевищує 100000,00 грн., а кредитний договір № 4.28-10/07-СК було укладено на суму 1600000,00 грн.

Зазначені посилання позивача за зустрічним позовом –БМПП «Ольга»на відсутність повноважень у директора відповідача за зустрічним позовом на підписання кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. відхиляються судом, оскільки довіреністю від 27.08.2008 р., посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстраційним номером 4807, ВАТ ВТБ Банк було уповноважено Литвинського Володимира Володимировича укладати та підписувати, в тому числі, договори надання кредитів юридичним та фізичним особам, гарантій та фінансового лізингу. При цьому обмежень щодо сум зазначених договорів кредиту встановлено не було.

Крім того, довіреністю від 27.08.2008 р. передбачено обмеження в сумі, що не перевищує 100000,00 грн. при укладенні господарських договорів, а не кредитних.

Відповідно до приписів статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності з приписами статті 203 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом - БМПП «Ольга»про визнання недійсним кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. не підлягає задоволенню судом.

Зустрічний позов Приватного підприємства «Шинник+»також не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24.12.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк та БМПП «Ольга»було укладено кредитний договір № 4.28-10/07-СК, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за яким 24.12.2007 р. між ВАТ ВТБ Банк та ПП «Шинник+»було укладено договір поруки № 4.28-10/07-ДП1.

Зазначений договір поруки зі сторони ВАТ ВТБ Банк було підписано директором Білоцерківської філії ВАТ ВТБ Банк Литвинським Володимиром Володимировичем, який діяв на підставі Положення про Білоцерківську філію ВАТ ВТБ Банк, яке було затверджене Протоколом № 2 засідання Спостережної ради ВАТ ВТБ Банк від 02.07.2007 р., та на підставі довіреності від 27.08.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстраційним номером 4807.

Як було зазначено вище, вказаною довіреністю ВАТ ВТБ Банк було уповноважено Литвинського Володимира Володимировича укладати та підписувати в тому числі, договори надання кредитів юридичним та фізичним особам, гарантій та фінансового лізингу. Пунктом 7 зазначеної довіреності було уповноважено Литвинського В.В. виконувати всі інші дії, що передбачені Положенням про філію ВАТ ВТБ Банк та не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до приписів статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Водночас статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що факт схвалення ВАТ ВТБ Банк, спірного договору поруки підтверджується заявою ВАТ ВТБ Банк до Приватного підприємства «Шинник+»від 26.05.2009 р. за №172/900-08-2, відповідно до якої ВАТ ВТБ Банк вимагає від ПП «Шинник+»сплатити прострочену заборгованість БМПП «Ольга»за кредитним договором № 4.28-10/07-СК, яка виникла станом на 25.05.2009 р., а також підтверджується прийманням ВАТ ВТБ Банк від Приватного підприємства «Шинник+»фінансової звітності станом на 01.04.2009 р., 01.01.2009 р., 01.10.2008 р., 01.07.2008 р. та 01.04.2008 р., яка була необхідна для здійснення аналізу фінансового стану останнього.

Водночас посилання ПП «Шинник+»на відсутність в оспорюваному договорі істотних, на його думку, умов договору поруки не приймаються до уваги судом як такі, що не ґрунтуються на приписах чинного цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до приписів статті 203 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що зустрічна позовна вимога ПП «Шинник+»про визнання договору поруки № 4.28-10/07-ДП1 від 24.12.2007 р. недійсним не підлягає задоволенню судом.

Щодо позовних вимог за первісним позовом, то згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

30.11.2009 р. до господарського суду Київської області ВАТ ВТБ Банк було подано заяву № 675/900-04-2 від 24.11.2009 р. про уточнення позовної заяви, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути солідарно з БМПП «Ольга»та ПП «Шинник+»1279999,96 грн. основного боргу, 146766,62 грн. відсотків за користування кредитом, 4247,88 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 10861,17 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 4992,38 грн. інфляційних втрат, 618,71 грн. 3% річних за порушення строку повернення кредиту, 1508,75 грн. 3% за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, а також 14738,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З урахуванням викладеного та з’ясування судом факту наявності заборгованості відповідача 1 за первісним позовом –БМПП «Ольга» перед позивачем за первісним позовом, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом основної заборгованості за кредитним договором № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р. у сумі 1279999,96 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідачів за первісним позовом 18% річних відповідно до п. 5.1 кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р.

З долученого до матеріалів справи розрахунку відсотків річних вбачається, що ВАТ ВТБ Банк було визначено розмір відсотків у сумі 146766,62 грн. за період з 05.03.2009 р. до 10.11.2009 р., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідачів за первісним позовом пеню відповідно до п. 8.1 кредитного договору № 4.28-10/07-СК від 24.12.2007 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 8.1 договору у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобов’язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань. При цьому, якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів –пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов’язань.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем за первісним позовом було визначено розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4247,88 грн. за період з 27.07.2009 р. до 10.11.2009 р. та у сумі 10861,17 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 05.03.2009 р. до 10.11.2009 р., який є обґрунтованим та підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Первісний позов також містить вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений банком на суму кредиту у зв’язку із порушенням строків його повернення, становить 618,71 грн. за період з 27.07.2009 р. до 28.09.2009 р., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідачів за первісним позовом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем за первісним позовом на суму прострочених відсотків як плати за кредит, становить 1508,75 грн. за період з 05.03.2009 р. до 10.11.2009 р., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідачів за первісним позовом.

Розмір інфляційних втрат, визначений банком за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, становить 4992,38 грн. за період з березня 2009 р. до 10.11.2009 р., є обгрунтованим та підлягає стягненню з відповідачів за первісним позовом.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Первісний позов ВАТ ВТБ Банк задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути солідарно з Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 21, код 13730237) та з Приватного підприємства «Шинник+»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 40-б, код 32740749) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, код 14359319) –1279999 (один мільйон двісті сімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 96 коп. основного боргу, 146766 (сто сорок шість тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 62 коп. відсотків за користування кредитом, 4247 (чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 88 коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 10861 (десять тисяч вісімсот шістдесят одну) грн. 17 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 4992 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 38 коп. інфляційних втрат за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 618 (шістсот вісімнадцять) грн. 71 коп. 3% річних за порушення строків повернення кредиту, 1508 (одну тисячу п’ятсот вісім) грн. 75 коп. 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, а також 14738 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні зустрічних позовних вимог Багатопрофільного малого приватного підприємства «Ольга»відмовити повністю.

4.          У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства «Шинник+»відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна