Ухвала суду № 85338741, 31.10.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1750/17

2п/303/48/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайоннИЙ суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судових засідань Славич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево заяву представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на приміщення магазину, кафе за планом земельної ділянки, недобудований житловий будинок готовністю 92,3% з приналежними надвірними спорудами та прибудовами, та земельну ділянку на якій знаходиться даний будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 . Крім цього, просить суд зупинити виконання виконавчого листа №303/1750/17 виданого на підставі заочного рішення від 31.05.2017 року до завершення перегляду заочного рішення та розгляду справи по суті.

Заява мотивована тим, що у разі невжиття заходів при розгляді справи та при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, на підставі якого здійснюється примусове виконання і в результаті виконавчих дій в межах виконавчого провадження №60123152, майно боржника, тобто відповідача передано на реалізацію і може бути реалізовано на прилюдних торгах, внаслідок чого відповідач може бути протиправно позбавлений власності.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1, 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечується заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Статтею 151 ЦПК України передбачені вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в п. 3, 4, 7 ч. 1, в якій повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів представника відповідача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника відповідача щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або може звернутись.

Заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення магазину, кафе за планом земельної ділянки, недобудований житловий будинок готовністю 92,3% з приналежними надвірними спорудами та прибудовами, та земельну ділянку на якій знаходиться даний будинок, представник відповідача тільки припускає, що вищезазначене майно може бути реалізовано на прилюдних торгах з метою виконання виконавчого документа, в результаті чого буде неможливим виконання рішення суду про повернення майна.

Крім цього, суд звертає увагу представника відповідача на те, що згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи. У даному випадку розгляд справи закінчився та рішення суду перебуває на стадії виконання судового рішення. В суді перебуває на розгляді заява про перегляд заочного рішення, а тому на даному етапі подання заяви про забезпечення позову ЦПК України не передбачено.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю, недоведеністю та недоцільністю.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про накладення арешту на приміщення магазину, кафе за планом земельної ділянки, недобудований житловий будинок готовністю 92,3% з приналежними надвірними спорудами та прибудовами, та земельну ділянку на якій знаходиться даний будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_3 , а також зупинити виконання виконавчого листа №303/1750/17 виданого на підставі заочного рішення від 31.05.2017 року до завершення перегляду заочного рішення та розгляду справи по суті – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір