Ухвала суду № 85063424, 16.10.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1545/18

№ провадження 1-кп/646/182/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.19 року м. Харків

Колегія суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі головуючого судді Янцовської Т.М.,

суддів Єжова В.А., Шелест І.М.,

з участю секретаря Маркової О.В.,

прокурора Соломко Н.А.,

захисника Олійника О.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Преображенського А.А.,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013220490001420 від 13.03.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 192 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_2 , посилаючись на те, що при обранні та продовженні стосовно обвинуваченої запобіжного заходу судом ретельно досліджувались та враховувались вимоги ст. 178 КПК України щодо тяжкості покарання, стану здоров`я, міцності соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, репутації, майнового стану, розміру спричиненої потерпілим майнової шкоди. Ризики, які мали місце під час досудового розслідування, на стадії підготовчого та судового розгляду та на теперішній час не зменшилися та не перестали існувати, що виправдовує подальше застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як домашній арешт. На теперішній час продовжує місце існування встановлених ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_2 може переховуватися від суду; обвинувачена ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших. Від потерпілих неодноразово надходили заяви щодо здійснення на них психологічного тиску та погроз фізичної розправи з боку ОСОБА_2 , спричинену потерпілим матеріальну шкоду не відшкодовано. На теперішній час ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні низки кримінальних правопорушень, у тому числі тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. З та ч. 4 ст. 190 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Застосований на цей час судом запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 цілком відповідає рішенням Європейського суду з прав людини, оскільки забезпечує права обвинуваченої, а саме: остання може звертатись за медичною допомогою; займатись підприємницькою діяльністю, яка полягає в наданні приміщень в оренду за місцем її реєстрації та мешкання; має можливість надавати допомогу своїй матері похилого віку та цивільному чоловіку. За півтора року перебування справи на розгляді суду стороною захисту не надано жодного документу, який свідчить про незадовільний стан здоров`я обвинуваченої. Застосування вказаного запобіжного заходу передбачає можливість проходження медичного огляду та лікування обвинуваченої при умові отримання дозволу суду з цих питань. Щодо можливості обвинуваченої піклуватися про родичів та надавати їм матеріальну допомогу, то стороною обвинувачення неодноразово зазначалось, що ОСОБА_2 офіційно на підприємствах не працевлаштована та офіційно доходи тривалий час не отримувала. На теперішній час відсутні будь-які об`єктивні обставини, що свідчать про зменшення заявлених ризиків або їх відсутність та вказані дані у сукупності унеможливлюють зміну запобіжного заходу для обвинуваченої ОСОБА_2 на більш м`який.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 та захисник Олійник О.А. заперечували проти клопотання про продовження цілодобового домашнього арешту, просили пом`якшити зазначений запобіжний захід на тримання під домашнім арештом в період часу з 21 години до 07 години, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Обвинувачена має постійне місце проживання, з моменту зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а саме з 20.03.2019 р., встановлені судом обов`язки жодного разу не порушувались.

Потерпілий ОСОБА_1 , представник потерпілого Преображенський А . А . , підтримали клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

20.08.2019 р. ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_2 продовжено міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У всіх випадках розгляд питання стосовно запобіжного заходу вимагає дослідження доказів щодо обставин, які є суттєвими для вирішення цього питання. Особливо це важливо, коли питання про запобіжний захід розглядається через значний час після попереднього його розгляду судами, оскільки через сплив часу та зміну обставин суд не може покладатися на висновки попередніх судових розглядів, а має оцінити всі обставини заново.

Відповідно до статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи обставини інкримінованого правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2 , вагомість доказів про вчинення останньою кримінального правопорушення, обсяг встановлених ризиків та особу обвинуваченої, колегія суддів вважає за можливе застосувати домашній арешт в певний період доби, заборонивши їй залишати житло з 21-00 годин до 07-00 годин, що буде достатнім, зможе запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

При цьому колегія суддів враховує, що при розгляді питання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт, так і в даному судовому засіданні, прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, які в судовому засіданні допитані щодо обставин кримінального правопорушення. Що стосується потерпілого ОСОБА_3 , останній в судове засідання не прибув та жодного разу не повідомляв про будь-який тиск на нього з боку обвинуваченої ОСОБА_2

Покладення на обвинувачену ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі носити електронний засіб контролю, надасть можливість запобігти ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки дає змогу відстежувати та фіксувати місцезнаходження обвинуваченої.

Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 196, 205, 331 КПК України,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_2 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 21:00 години до 07:00 години обвинуваченій ОСОБА_2 за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до двох місяців, тобто до 16.12.2019 р. включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_2 такі обов`язки:

- не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду,

- прибувати до суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну,

- утриматися від спілкування з потерпілим ОСОБА_3 та свідками у вказаному кримінальному провадженні,

- носити електронний засіб контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 21.10.2019 року.

Головуючий: Т.М. Янцовська

Судді: І.М. Шелест

В.А. Єжов