Постанова № 8401943, 18.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.11.09Справа №2а-8151/09/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Дєрюшковій І.А.,

за участю представників:

від позивача – Золотарьова О.Д.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії Акціонерного банку "Експрес-Банк"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Акціонерного банку "Експрес-Банк" в особі Кримської філії Акціонерного банку "Експрес-Банк" до Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим про скасування рішення про застосування УПФУ в м. Феодосія АР Крим до Акціонерного банку "Експрес-Банк" фінансових санкцій за несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій від 26 червня 2009 року за № 793.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що до позивача застосовано фінансові санкції рішенням УПФУ в м. Феодосія АР Крим в сумі 57023,78 гривень за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів ПФУ сум страхових внесків. Застосування санкцій пов’язано із проведенням відповідачем перевірки ВАТ «Лаванда». Представник позивача вважає, що АБ "Експрес-Банк" в особі Феодосійського відділення Кримської філії не порушувало Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати, відповідальність за правильність їх нарахування несе платник.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду заперечення на адміністративний позов у яких зазначив підстави з яких не визнає адміністративний позов, у тому числі, вказав, що позивач при прийманні від платника платіжного доручення на перерахування доходу, на який нараховуються страхові внески повинен контролювати відповідність зазначених платіжних документів документам, підтверджуючим сплату страхових внесків та зобов’язаний приймати платіжні доручення лише за умови одночасного подання платником документів підтверджуючих сплату страхових внесків. Якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків, він сплачує відповідну суму внесків за рахунок власних коштів. Просив суд розглянути справу у відсутності його представника та відмовити у задоволені адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до п.1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються органами виконавчої влади та суб’єктами владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно-правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Акціонерний банк "Експрес-Банк" являється юридичною особою, зареєстрованою 12.04.1994 року Солом'янською районною державною адміністрацією у місті Києві, має ідентифікаційний код 20053145, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 003276 (а.с. 16).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №024450 станом на 12.06.09 року Акціонерний банк "Експрес-Банк" не виключено з реєстру (а.с.17).

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 р. із відповідними змінами та доповненнями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Стаття 3 Закону №1058 визначає, що Пенсійний фонд і уповноважений банк є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

У розумінні даного Закону уповноважений банк - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що між АБ "Експрес-Банк" та ВАТ «Лаванда» укладено відповідну угоду на обслуговування, у тому числі видачу готівкових грошових коштів.

Отже, АБ "Експрес-Банк" в особі Феодосійського відділення Кримської філії є уповноваженим банком і суб’єктом системи пенсійного забезпечення в Україні.

Як свідчать матеріали справи Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства «Лаванда» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2008 року по 20.05.2009 року.

Банком, який обслуговує ВАТ «Лаванда» є Феодосійське відділення Кримської філії Акціонерного банку "Експрес-Банк", в якому відкрито поточний рахунок ВАТ «Лаванда».

За результатами перевірки складено Акт № 98 від 17.06.2009 року. За актом перевірки встановлено порушення своєчасності та повноти перерахування авансових платежів ВАТ «Лаванда» в розмірі 13687,25 гривень.

Управлінням ПФУ у м. Феодосія АРК 19.06.2009 року складений акт № 58 про порушення пропорційності перерахування платежів на рахунок органу пенсійного фонду при видачі коштів на виплату заробітної плати (доходу) через АБ "Експрес-Банк", тобто про порушення АБ "Експрес-Банк" вимог п.12 статті 20 Закону "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" на суму 57023,78 гривень. У зазначеному акті зафіксований факт порушення АБ "Експрес-Банк" ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме: позивач здійснив перерахування коштів на виплату заробітної плати без одночасного надання страхувальником ВАТ «Лаванда» платіжних документів про перерахування відповідних сум страхових внесків у повному обсязі.

Акт направлений до АБ "Експрес-Банк" та одержаний ним 22.06.2009 року.

Управлінням ПФУ у м. Феодосія АР Крим 26.06.2009 року прийнято рішення №793 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, яким до АБ "Експрес-Банк" застосований штраф у розмірі 57023,78 гривень.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням № 793 від 26.06.2009 року позивач звернувся до суду.

Вирішуючи питання про правомірність застосування УПФУ у м. Феодосія АР Крим фінансових санкцій розмірі 57023,78 гривень до АБ "Експрес-Банк" судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського кодексу України, ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-Ш з наступними змінами та доповненнями, банк є юридичною особою. Згідно з п.1.6 "Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001р. №69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.03.2001р. за №216/5407, під установами банків слід розуміти територіальні управління Національного банку, Операційне управління Національного банку, банки та їх філії, відділення та інші підрозділи банків.

Враховуючи зміст вказаних положень суд приходить до висновку про те, що до відповідальності за порушення вимог Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" притягується банк як юридична особа, а не її структурний підрозділ, тому Управлінням ПФУ у м. Феодосія АР Крим вірно визначено суб’єкта правовідносин АБ "Експрес-Банк".

Згідно п.1 ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" даний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості за внесками.

Частина 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до п.2 ч.10 ст.106 Закону №1058 виконавчими органами Пенсійного фонду за порушення банками вимог, передбачених частиною дванадцятою ст. 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

В даному випадку позивач здійснив видачу готівкових грошових коштів на виплату заробітної плати працівникам ТОВ "Лаванда" а саме:

- згідно чеку № ЛД 5307004 від 09.02.2009 року на суму 15000,00 гривень для виплати заробітної плати за жовтень 2008 року (а.с. 7);

- згідно чеку №ЛД 5307006 від 13.02.2009 року на суму 55600,00 гривень для виплати заробітної плати за жовтень 2008 року (а.с. 9);

- згідно чеку № ЛД 5307007 від 04.03.2009 року на суму 76600,00 гривень для виплати заробітної плати за листопад 2008 року (а.с. 11);

- згідно чеку № ЛД 5307009 від 17.03.09 року на суму 125800,00 гривень для виплати заробітної плати за грудень 2008 - січень 2009 року (а.с. 13);

З одночасним відрахуванням на загальнообов’язкове пенсійне страхування яке проводились відповідними платіжними дорученнями (а.с.8):

- № 32, № 33 від 09.02.2009 року на суму 1300,00 гривень і 200,00 гривень із зазначенням платежу страхові внески з заробітної плати за жовтень 2008 року;

- № 45, № 40 від 13.02.2009 року на суму 15000,00 гривень і 1500,00 гривень із зазначенням платежу в пенсійний фонд 33,2% і 2% з заробітної плати за жовтень 2008 року;

- № 72, № 76 від 04.03.2004 року на суми 212,22 гривень та 5000,00 гривень відповідно із зазначенням платежу в пенсійний фонд 2% і 33,2% страхові внески з заробітної плати за листопад 2008 року;

№ 85, № 86 від 17.03.09 року на суму 10000,00 гривень та 400,00 гривень із зазначенням платежу в пенсійний фонд 33,2% і 2% страхові внески з заробітної плати за грудень 2008 та січень 2009 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" N 2121-III від 07.12.2000 року розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Пункт 6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" N 679-XIV від 20.05.1999 року, передбачає, що Національний банк визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі і між банками.

Згідно п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених п. 22.6 ст.22 цього Закону.

Пункт 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" N2346-III від 05.04.2001 року зобов'язує обслуговуючий платника банк перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України.

Таке саме правило закріплене статтею 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", яка визначає порядок здійснення розрахункових банківських операцій.

Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", а саме пунктом 33.2 ст. 33 передбачено, що платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції щодо якої здійснюється цей переказ.

Згідно з п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національного банку України від 15.04.2005 р. № 132 банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати раніше. Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше. Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання", або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або наявність за ним переплати. Банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник. Якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків.

Згідно з п. 1.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів) за винятком випадків, передбачених законами України.

Суд також враховує, що рішення № 793 від 26.06.2009 року було прийнято на підставі акту перевірки ВАТ «Лаванда» № 98 від 17.06.2009 року. Стосовно Акту від 19.06.2009 року № 58 про порушення АБ "Експрес-Банк" вимог п.12 статті 20 Закону №1058, то він складений на підставі Інструкції виключно базуючись на відомостях, отриманих при перевірці ВАТ «Лаванда». Будь-які документи банку, який є позивачем по справі та здійснював обслуговування ВАТ «Лаванда» при перевірці, складанні Акту від 19.06.2009 року № 58 не перевірялись, що підтверджується матеріалами справи.

Внаслідок чого відомості, отримані відповідачем при перевірці ВАТ «Лаванда» не співпадають з документами та відомостями, що надані банком, суперечать фактичним обставинам, встановленим судом.

Так, під час перевірки ВАТ «Лаванда» УПФУ в м. Феодосія АРК відповідно до Акту № 98 від 17.06.2009 року було встановлено, що ВАТ «Лаванда» при відсутності заборгованості по виплаті заробітної плати станом на 17.06.2009 року, не в повному обсязі уплатило суму страхових внесків, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 204205,76 гривень, в тому числі по ставки 33,2% - 191987,13 гривень, по ставки 2% - 12218,63 гривні, при виплаті заробітної плати у повному обсязі. В підтвердження чого у акті зазначені чеки № ЛД 5307004 від 09.02.2009 року; № ЛД 5307006 від 13.02.2009 року; № ЛД 5307007 від 04.03.2009 року, № ЛД 537009 від 17.03.2009 року; № 5307010 від 24.04.2009 року з оплатою страхових внесків із заробітної плати за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року та за березень 2009 року.

У той же час, згідно чеків, на підставі яких здійснювалась видача коштів банком, заробітна плата виплачувалась відповідно за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року (а.с.7,9,11,13) та через банк не перераховано страхових внесків із заробітної плати за даний період на суму 57023,78 гривень. Зазначені чеки на виплату заробітної плати по зазначених в них місяцях разом з платіжними дорученнями, за якими проводилось перерахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з коштів, виданих на виплату заробітної плати ВАТ "Лаванда" за ті самі місяці з жовтня 2008 року по січень 2009 року (а.с. 8,10,12,14).

Таким чином, банк видавав грошові кошти та приймав платіжні доручення від ВАТ «Лаванда» на виплату заробітної плати за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року.

Під час перевірки, посилаючись на зазначені чеки, взагалі не було встановлено, які внески ВАТ «Лаванда» мало сплатити за даний період з жовтня 2008 по січень 2009 року та березень 2009 року, чи була переплата або недоплата страхових внесків за вказані періоди.

Крім того, у ході перевірки ВАТ "Лаванда" встановлено та відображено у акті перевірки № 98 від 17.06.2009 року, що сума заборгованості по сплаті страхових внесків складає 204205,76 гривень, однак, відповідно до акту № 58 від 19.06.2009 року сума неоплачених страхових внесків склала 57023,78 грн., що є суперечливим.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону №1058 установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.

Зазначений обов’язок було виконано банком у повному обсязі. Кошти на заробітну плату на підставі чеків були видані при наявності платіжних доручень на перерахування страхових внесків, реквізити яких повністю були перевірені та відповідали дійсності.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить жодної норми про надання банкам функції контролюючого органу щодо сплати страхувальниками сум страхових внесків у повному обсязі. Банк при прийнятті платіжного документу не зобов'язаний та не може перевіряти відповідність розрахунків сум внесків. Обов'язок щодо обчислення та сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі законом покладено на страхувальника, відповідно останній з цього приводу має нести відповідальність.

Крім того, банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів). Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник. Внески до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів нараховуються та утримуються в межах визначеної законом величини витрат на оплату праці на місяць у розрахунку на кожну фізичну особу - платника внесків. Для того щоб перевірити правильність обчислення страхових внесків, необхідно мати відомості про заробітну плату, яка нарахована кожному окремому працівнику. Надання банку страхувальником бухгалтерських та інших документів, на підставі яких можна банку вирахувати розмір відповідних сум внесків до Пенсійного фонду нормативно-правовими актами України не передбачено.

Таким чином, суд зазначає, що частина 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимагає від установ банків лише приймати від клієнтів платіжні документи на перерахування (видачу) заробітної плати за умов одночасного подання платіжних документів про перерахування відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.

Наведені положення свідчать, що саме у випадку порушення банком встановленої законом вимоги щодо виплати (перерахування, видачі) заробітної плати за умови одночасного подання платіжних документів про перерахування відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, тобто у разі неподання вказаних документів та наявного факту виплати заробітної плати, до банку в силу положень п.2 ч.10.ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується штраф в розмірі страхових внесків, які підлягали сплати страхувальником.

Оскільки, норми закону не встановлюють обов'язку для банку перевіряти інформацію, яка міститься у платіжних документах, та згідно встановлених обставин, що при видачі коштів на виплату заробітної плати 09.02.2009 року, 13.02.2009 року, 04.03.2009 року, 17.03.2009 року Кримської філією АБ "Експерес-Банк" було прийнято від ВАТ "Лаванда" відповідні платіжні документи на перерахування заробітної плати з одночасним поданням платіжних документів про перерахування відповідних сум страхових внесків до Управління Пенсійного фонду, тому банком не було порушено вимог закону, а отож, відсутні підстави для накладення штрафу на банк, оскільки, відповідальність щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків в даному випадку покладається на страхувальника, яким ВАТ "Лаванда".

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРК від 26.06.2009 року №793 про застосування до АБ "Експрес-Банк" фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в розмірі 57023,78 гривень є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

          Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

          Приймаючи до уваги, що суд повністю задовольнив позовні вимоги, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

          Під час судового засідання, яке відбулось 18.11.2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 23.11.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим від 26 червня 2009 року №793 про застосування до Акціонерного банку "Експрес-Банк" фінансових санкцій за неодночасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій у розмірі 57023 гривень 78 копійок.

3.          Стягнути на користь позивача Акціонерного банку "Експрес-Банк" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

          Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення її у повному обсязі, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Кудряшова А.М.