Рішення № 8370285, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/53023.12.09 За позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Джі «Строй Компані»

простягнення 44606,95 грн. СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Звада Р.В., пров. ю-т, дов. №21-21/6547/1 від 17.06.2009; від відповідача -Дяченко В.В., предст., дов. б/н від 22.12.2009;

Лук’янова Ю.Ф., директор. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Акціонерний комерційний банк «УкрСиббанк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч Джі»Строй Компані»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 44606,95 грн. за кредитним договором №11203612000 від 18.09.2007 (далі –Кредитний договір) та додатковими угодами до нього.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої договірні зобов’язання за кредитним договором не виконав, у встановлені договором строки кредит не повернув та не сплатив процентів.

Ухвалою суду від 17.08.2009 було порушено провадження у справі № 34/530, розгляд справи було призначено на 16.09.2009.

У судове засідання 16.09.2009 відповідач не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання, відповідно до якого просив суд відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 22.10.2009 відкладено розгляд справи на 23.12.2009.

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, проти позову не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007 між позивачем та відповідачем укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого банк зобов’язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 188601 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Надання кредиту здійснюється у наступний термін з 18 вересня 2007 року.

Згідно з п.1.2.2 Кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Позичальник зобов’язався повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок №3739411203612 в АКІБ «УкрСиббанк».

07.02.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що Позичальник зобов’язується сплачувати проценти у строк –з 1 до 10 (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти за користування кредитом.

При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

28.03.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, яким сторони визначили вид транспортного засобу, який був переданий Банку у забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Кредитним договором.

28.10.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якою сторони погодили виклали графік погашення кредиту в іншій редакції.

В забезпечення виконання Позичальником своїх грошових зобов’язань за Кредитним договором під позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №89862 від 18.09.2009, відповідно до п.1.1 якого Заставодавець передає в заставу рухоме майно –транспортний засіб, зазначений в п.1.4 цього договору. За домовленістю сторін вартість предмету застави складає 195990 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін, заборгованість відповідача за Кредитним договором, у передбачені в ньому строки у повному обсязі погашена не була.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте, відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих за останнім процентів в повному обсязі не виконав.

Отже, станом на 17 серпня 2009 року заборгованість відповідача по Кредитному договору складає 46106,32 грн., з яких:

-          43487,80 грн. - сума заборгованості за кредитом;

-          2618,52 грн. - сума заборгованості по несплаченим процентах.

Відтак, факт наявності у відповідача станом на 17.08.2009 заборгованості за кредитом –43487,80 грн.; за процентами в сумі 2618,52 грн. Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором та законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача 6,69 коп. заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту та 13 коп. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Відтак, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Разом з тим, позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням №00037227998 від 09.07.2009.

08.07.2009 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361», якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 04.08.2009, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті, тобто тоді, коли розмір оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення підлягав сплаті в сумі 118 грн.

Враховуючи той факт, що позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню останньому як зайво сплачених.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч джі «Трой Компані»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, офіс 43, ідентифікаційний код 34529723 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3; 61050, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, рахунок №29090000002304 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) заборгованість за кредитним договором №11203612000 від 18.09.2007 в сумі 44606 (сорок чотири тисячі шістсот шість) грн. 95 коп., з яких 43487 (сорок три тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 80 коп. –кредитна заборгованість, 1112 (одну тисячу сто дванадцять) грн. 33 коп. –заборгованості по процентам, 6 (шість) грн. 69 коп. – пені за прострочення сплати кредиту, 13 (тринадцять) коп. –пені за прострочення сплати процентів, а також 446 (чотириста сорок шість) грн. 07 коп. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3; 61050, м. Харків, просп. Московський, 60, ідентифікаційний код 09807750, рахунок №29090000002304 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005) з Державного бюджету України 197 (сто дев’яносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачених.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків

Повний текст рішення підписано 28.01.2010