Рішення № 8368412, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/3526.01.10 За позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»

прозвернення стягнення на предмет застави за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Ключинський К.Л. –представник за довіреністю від 12.01.2010 року; Рогачова Ю.В. –представник за довіреністю від 15.01.2010 року;

Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»про звернення стягнення на предмет застави за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов’язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року в частині сплати процентів у розмірі та в строк, встановлені договором, що, в силу п. 3.2.5 договору, надає право вимагати від відповідача незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, нарахованих процентів. При цьому, в забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором, укладено іпотечний договір № 04/І-452 від 04.07.2007 року, в силу якого, як стверджує позивач, він набув право звернути стягнення на предмети застави відповідно до вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 19.01.2010 року.

У судовому засіданні 19.01.2010 року, представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких уточнив предмет та спосіб звернення стягнення на майно за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року. Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача передати Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»технічний паспорт на будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20, тобто, з огляду на викладене, позивач висуває нову немайнову вимогу до відповідача.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Такаж думка Вищого господарського суду України, викладена у п. 3 інформаційного листа від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»щодо запитань, чи може бути збільшення розміру позовних вимог, а саме, під збільшенням розміру позовних вимог (ч. 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов’язано з пред’явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

З огляду на вищевикладене, уточнення позовних вимог задовольняється судом частково, в частині уточнення предмету та способу звернення стягнення на майно за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року.

У судове засідання 19.01.2010 року відповідач не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 27/35 від 28.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 року розгляд справи відкладено до 26.01.2010 року у зв’язку із неявкою представника відповідача.

22.01.2009 року через загальний відділ діловодства представник позивача подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких уточнив предмет та спосіб звернення стягнення на майно за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року.

Крім того, разом з уточненнями до позовної заяви позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, у якому просить суд накласти арешт на майно, що знаходиться в заставі Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2010 року в задоволенні поданого клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову було відмовлено, з підстав недоведеності позивачем, того що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У судовому засіданні 26.01.2010 року представник позивача підтримав повторно подане уточнення позовних вимог, відповідно до яких уточнив предмет та спосіб звернення стягнення на майно за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року. Крім того, позивач просить суд зобов’язати відповідача передати Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»технічний паспорт на будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20, тобто, з огляду на викладене, позивач висуває нову немайнову вимогу до відповідача.

Враховуючи викладені вище обґрунтування, суд повторно задовольняє уточнення позовних вимог позивача частково, в частині уточнення предмету та способу звернення стягнення на майно за іпотечним договором № 04/1-452 від 04.07.2007 року.

Також, позивачем було подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 11869593, 99 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом –11000000, 00 дол. США, заборгованість за відсотками –697835, 42 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків –28598, 89 дол. США, пеня за несвоєчасне повернення кредиту –131541, 67 дол. США та штрафні санкції за відсотками –11618, 02 грн.

Крім того, 26.01.2010 року через загальний відділ діловодства суду, позивачем повторно подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у той же спосіб, що було заявлено в клопотанні від 22.01.2010 року.

Клопотання мотивовано тим, що за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року, будівля торгівельно–офісного комплексу з центром культурно–оздоровчого дозвілля площею 4752,10 кв.м., що розташована за адресою м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) була передана іпотекодежателю (позивачеві), про що було внесено реєстраційний запис до Державного реєстру іпотек та Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (відповідні витяги від 04.07.2007 року додані до поданого клопотання).

Однак при підготовці до призначеного на 26.01.2010 року судового засідання, отримавши Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 26.01.2010 року № 26019370 та витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 26.01.2010 року №26019346, позивачу стало відомо, що і в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запис про обтяження будівлі торгівельно–офісного комплексу з центром культурно–оздоровчого дозвілля площею 4752,10 кв.м., що розташована за адресою м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) за іпотечним договором з АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»відсутній.

За ініціативою позивача іпотеку скасовано не було, оскільки виконання зобов’язань за договором з боку відповідача не відбулось та заборгованість погашена не була.

У зв’язку з тим, що на сьогодні в реєстрах відсутній запис про обтяження майна - будівлі торгівельно–офісного комплексу з центром культурно–оздоровчого дозвілля площею 4752,10 кв.м., що розташована за адресою м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) іпотекою, інші особи можуть на власний розсуд розпоряджатися майном, іпотекодержателем якого є позивач, відчужувати його, що призведе до неможливості погашення заборгованості та виконання рішення.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Така позиція, зокрема, Вищого арбітражного суду України, викладена у Роз’ясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведених норм права вбачається, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, при цьому обґрунтування та доведення цього покладається на сторону, яка заявила відповідне клопотання.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на подані позивачем Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек від 26.01.2010 року № 26019370 та про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 26.01.2010 року №26019346, з яких вбачається відсутність внесених реєстратором 04.07.2007 року записів про обтяження будівлі торгівельно–офісного комплексу з центром культурно–оздоровчого дозвілля площею 4752,10 кв.м., що розташована за адресою м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року та скасування з відповідних підстав зареєстрованих обтяжень, є підстави вважати, що майно яке належить відповідачеві та передано позивачеві за іпотечним договором може бути відчужено іншим особам, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі, якщо позов буде задоволено.

Враховуючи зазначене, ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року, суд задовольнив клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Представник відповідача у судове засідання 26.01.2010 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляд справи у зв’язку із необхідністю підготовки правової позиції відповідача, а також документів, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ГПК України зазначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

У зв’язку із запобіганням порушення рівності прав сторін, беручи до уваги, що розгляд справи відкладався та зважаючи на те, що уточненнями до позовних вимог позивачем фактично не було змінено предмет або підстави позову, а також враховуючи, що з 28.12.2009 року було достатньої часу для підготовки відповідачем документів та відзиву на позовну заяву, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Оскільки, відповідач був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»(надалі –позичальник) був укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 (надалі –кредитний договір), за яким банк зобов’язується відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в межах максимального ліміту заборгованості до 11000000, 00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,5% процентів річних, та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів. Термін повернення кредиту позичальником банку –03 липня 2012 року.

На виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 11 000 000, 00 дол. США, що підтверджується виписками по особовому рахунку наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом за цим договором в повній сумі.

Згідно із п. 2.5 кредитного договору сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно не пізніше (п’ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти за користування кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту (п. 2.6 договору).

18.08.2008 року сторони уклали договір про внесення змін та/або доповнень до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року, відповідно до п. 1 якої встановили, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, в межах максимального ліміту заборгованості до 11000000, 00 дол. США, але з дотриманням умов договору кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі: на період з 18 серпня 2008 року по 01 липня 2009 року процентна ставка встановлюється на рівні –Libor + 9% процентів річних.

Крім того, згідно із п. 2 договору про внесення змін та доповнень до договору № 06-10/212 від 04.07.2007 року, повернення траншів кредиту здійснюється з 05.07.2010 року по 26.02.2011 року у відповідних розмірах.

Отже, за кредитним договором відповідач повинен був щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом та у встановлені строки повернути надані транші.

Як встановлено судом, починаючи з червня 2009 року відповідач перестав виконувати прийняті на себе зобов’язання у частині сплати відсотків за користування кредитом.

Таким чином, у відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи наявний борг по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 697835, 42 дол. США.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 вказаної статті, до відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо позики.

Згідно із п. 4.4 кредитного договору, встановлено, що у разі невиконання позичальником зобов’язань, визначених будь-яким з п. п. 3.3.5, 3.3.6, 3.3.8 –3.3.16, 3.3.17, 3.3.18, 3.3.23 договору, порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, умов договорів, визначених в п. 1.3 договору, більше 30 (тридцять) календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно, позичальник зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня після спливу вказаного тридцяти денного строку повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, комісії, можливі пені та штрафи, у розмірі, передбаченому цим договором та тарифами, витрати кредитора на здійснення забезпечення заставою вимоги за цим договором, а також інші грошові витрати кредитора, пов’язані з захистом свого порушеного права у разі невиконання позичальником цього договору та з пред’явленням вимог і отриманням виконання за цим договором. Після сплати позичальником зазначених сум дія договору вважається припиненою.

Оскільки відповідачем починаючи з червня 2009 року не сплачуються проценти за користування кредитом, то прострочення сплати процентів за користування кредитом має місце починаючи з 06.06.2009 року, а строк користування кредитом, з урахуванням 30-денного строку зазначеному в п. 4.4 кредитного договору, вважається таким, що сплив з 07.07.2009 року.

09.10.2009 року позивачем було направлено відповідачеві лист № 089-13/67-3451 від 08.10.2009 року з вимогою про дострокове повернення кредиту згідно умов договору та сплати заборгованості. Відповідач у встановлені договором строки заборгованість не погасив, кредит не повернув.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, внаслідок не виконання відповідачем зобов'язань, встановлених кредитним договором, заборгованість останнього за кредитом становить 11000 000, 00 дол. США та заборгованість по сплаті процентів складає 697835, 42 дол. США.

Крім того, за прострочення платежу позивачем нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 131541, 67 дол. США та пеня за несвоєчасне погашення процентів у сумі 28598, 89 дол. США.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 4.2 кредитного договору встановлено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів за користування кредитом та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених будь-яким з п. п. 1.1, 2.13.3, 3.2.5, 4.4 та 5.5 цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у валюті кредиту в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов’язань за цим договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені за прострочення повернення кредиту становить:

11 000 000, 00 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 21 (з 09.11.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 131541, 67 дол. США.

Розмір пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом складає:

120706, 67 дол. США (заборгованість) * 22% * 37 (з 06.07.2009 року по 11.08.2009 року) / 360 = 2 729, 31 дол. США.

120706, 67 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 110 (з 12.08.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 7 560, 93 дол. США.

116 934, 58 дол. США (заборгованість) * 22% * 6 (з 06.08.2009 року по 11.08.2009 року) / 360 = 428, 76 дол. США.

116 934, 58 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 110 (з 12.08.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 7 324, 65 дол. США.

116 934, 58 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 84 (з 07.09.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 5 593, 37 дол. США.

113 162, 50 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 53 (з 08.10.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 3 415, 31 дол. США.

113 162, 50 дол. США (заборгованість) * 20,5% * 24 (з 06.11.2009 року по 29.11.2009 року) / 360 = 1 546, 55 дол. США.

Таким чином, за перерахунком суду заборгованість по пені за прострочення повернення кредиту становить 131541, 67 дол. США, а заборгованість по пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом становить 28598, 89 дол. США.

Також, позивач нараховує штраф у сумі 11618, 02 дол. США на підставі п. 4.3.1 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником протягом більше, ніж 30 (тридцять) календарних днів, вимог будь-якого п. п. 3.3.6 цього договору, він сплачує кредитору за вимогою останнього штраф у розмірі 2% (два проценти) від суми невиконаного (простроченого) зобов’язання за кожний випадок, вимог п. 3.3.3 –штраф у розмірі 2% (два проценти), який обчислюється відповідно від відповідних заставних вартостей, що вказані в п. 1.3 цього договору, вимог п. 3.3.7 цього договору –штраф у вище визначеному розмірі, який обчислюється від суми, що підлягає достроковому поверненню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Отже, сторони умовами кредитного договору передбачили, за одне правопорушення одночасне застосування двох різновидів одного виду штрафної санкції.

Чинним законодавством не передбачено застосування подвійної відповідальності за порушення одного й того ж зобов’язання.

Тому, обґрунтованим є застосування лише одного із різновиду неустойки, або пені, або штрафу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем необґрунтовано та безпідставно нарахований штраф у сумі 11618, 02 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(надалі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»(надалі –іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 04/І-452 від 04.07.2007 року (надалі –іпотечний договір), згідно із п. 1.1 якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань перед іпотекодержателем за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212, який укладений між сторонами 04.07.2007 року, та зобов’язань за цим договором, нерухоме майно, а саме: будівля торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: Україна, м. Київ, проспект Московський, будинок № 20 б (літера Б).

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 71994315, 00 грн., що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день укладення договору (1 долар США = 5,050 гривень) складає еквівалент 14256300 доларів США.

Згідно із п. 1.15 іпотечного договору обтяження предмета іпотеки іпотекою, встановленою в силу цього договору підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому чинним законодавством України. Внесення плати за державну реєстрацію обтяжень предмета іпотеки іпотекою, встановленою в силу цього договору, а також отримання всіх необхідних витягів з відповідних реєстрів, здійснюється за рахунок іпотекодавця.

Статтею 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, 04.07.2007 року приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. було обтяжено нежитлову будівлю в літері Б торгівельно-офісного комплексу пл. 4752, 10 кв. м , м. Київ, проспект Московський (проспект Червоних козаків), будинок 20б іпотекою, про що внесено запис до Держаного реєстру іпотек. А також, 04.07.2007 року внесено запис про заборону відчуження вищезазначеного майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна наявного в матеріалах справи.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не вставлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Частиною 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

В силу ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п. 4.1 іпотечного договору у разі порушення основного зобов’язання та/або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом іпотекодавця, та/або при початку процедури припинення (реорганізації, ліквідації) іпотекодавця, та/або в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Як було вищезазначено, 09.10.2009 року позивачем було направлено відповідачеві лист № 089-13/67-3451 від 08.10.2009 року з вимогою про дострокове повернення кредиту згідно умов договору та сплати суми заборгованості, а також повідомлено, що у разі не виконання зазначених вимог буде звернено стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач у встановлені договором строки заборгованість не погасив, кредит не повернув.

Відповідно до п. 4.4 іпотечного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів:

-          на підставі рішення суду (п. 4.4.1);

-          на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 4.4.2);

-          шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання в порядку, встановленому цим договором та чинним законодавством України (п. 4.4.3);

-          шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому цим договором та чинним законодавством України (п. 4.4.4);

-          шляхом організації іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та відповідною особою-покупцем (п. 4.4.5);

-          в іншій, ніж вказані в п. п. 4.4.1 –4.4.5 цього договору, спосіб, передбачений чинним законодавством України або визначений домовленістю сторін (п. 4.4.6).

Звертаючись до суду з позов у зв’язку із порушенням відповідача умов кредитного договору, позивач просить частково задовольнити його вимоги щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) шляхом визнання права власності Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»на предмет іпотеки, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б).

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно із п. 4.5 іпотечного договору передбачено, що передача/продаж предмета іпотеки у випадках, передбачених будь-яким з п. п. 4.4.3, 4.4.4, 4.4.5 цього договору, здійснюється за вибором іпотекодержателя за вартістю не меншою від вартості предмету іпотеки, що вказана в п. 1.2 цього договору, або за вартістю, визначеною шляхом проведення незалежної експертної оцінки предмета іпотеки, яка замовляється іпотекодержателем, якщо менша ціна не буде погоджена між сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, іпотекодержателем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська оціночна компанія» (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 6669/08 від 17.03.2008 року) було замовлено проведення незалежної оцінки майна, а саме чотирнадцятиповерхової будівлі торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля (літ. Б), загальною площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: пр-т Московський, 20б, в м. Києві.

Відповідно до звіту про оцінку майна № Е 03/01 від 18.01.2010 року, наявного в матеріалах справи, станом на 15.01.2010 року вартість об’єкту оцінки становить 57041000, 00 грн., що складає 7 123002, 00 дол. США (1 дол. США = 8, 0024 грн.).

Згідно із ст. Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»встановлено, що зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються:

1) заміни предмета обтяження або будь-яких змін у складі предмета обтяження, у тому числі таких, що сталися внаслідок переробки, приєднання, поділу, виділення або іншого способу перетворення одного виду рухомого майна в інший;

2) заміни обтяжувача внаслідок відступлення прав за правочином, відповідно до якого виникло обтяження, або з інших підстав;

3) заміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику в порядку, встановленому статтею 9 цього Закону, або з інших підстав;

4) зміни змісту або розміру забезпеченого обтяженням зобов'язання;

5) відступлення пріоритету одного обтяжувача іншому стосовно одного й того ж рухомого майна.

Обтяжувач зобов'язаний зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п'яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни. Боржник або інші особи, права яких були порушені внаслідок невиконання цього обов'язку, мають право вимагати від обтяжувача відшкодування завданих збитків.

У разі якщо зміна відомостей про обтяження відбулася за ініціативою боржника без відома обтяжувача, обтяжувач зобов'язаний зареєструвати відповідну зміну відомостей про обтяження протягом п'яти днів із дня отримання від боржника письмового повідомлення про таку зміну відомостей. Якщо таке повідомлення не було отримане обтяжувачем, він не несе відповідальності за відсутність реєстрації зміни відомостей про обтяження.

Відповідно до витягу з Державного реєстру іпотек від 26.01.2010 року № 26019370 та витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 26.01.2010 року № 26019346 вбачається відсутність записів про скасування обтяження будівлі торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року. Також, відсутні записи про обтяження даного нерухомого майна до та після моменту державної реєстрації іпотеки 04.07.2007 року.

Враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та звертає стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б) шляхом визнання права власності за Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»на предмет іпотеки, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Московський, 20 б (літера Б).

Отже, за рахунок предмету іпотеки згідно іпотечного договору № 04/І-452 від 04.07.2007 року вимоги позивача за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року задовольняються частково у розмірі 57041000,00 грн., що еквівалентно становить 7127986, 61 дол. США.

Враховуючи зазначено, суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутися до суду про стягнення суми заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року, яка не покривається предметом іпотеки.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 546, 549, 572, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 20 б (літера Б), за іпотечним договором № 04/І-452 від 04.07.2007 року для задоволення грошових вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/212 від 04.07.2007 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД»(02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 3; код ЄДРПОУ 21489360) у сумі 57041000, 00 грн., що еквівалентно становить 7127986, 61 дол. США шляхом визнання за Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) на Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019).

3. Визнати за Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) право власності на обєкт нерухомого майна, а саме будівлю торгівельно-офісного комплексу з центром культурно-оздоровчого дозвілля площею 4752, 10 кв. м, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 20 б (літера Б).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарна ЛТД» (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 3; код ЄДРПОУ 21489360) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; код ЄДРПОУ 00039019) витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (дванадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.