Рішення № 8352537, 11.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/2711.02.10 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/27                                                                                                     11.02.2010

За позовомпублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "МАКСБЕТ"

простягнення 4 375 039,57 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:Шилов К.Р.–пред. за довір.

Від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСБЕТ" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №122-МВ/08 від 01.04.2008 року у сумі 4375039,57 грн. (у тому числі 1465510,10 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 56717,23 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 352722,75 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 16977,64 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 8257,81 грн. комісії, 344,14грн. пені за прострочення сплати комісії та 2474489,90 грн. заборгованості за кредитом). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором банківського кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року порушено провадження у справі №23/27 та призначено її розгляд на 19.01.2010 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представнику Позивача було роз’яснено його права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.02.2010 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (стара назва - закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк») та Відповідачем 21.04.2008 року було укладено договір про відкриття кредитної лінії №122-МВ/08, відповідно до якого Позивач зобов’язався відкрити Відповідачу мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надавати Відповідачу кредитні грошові кошти, а Відповідач зобов’язався використати кредит за цільовим призначенням, своєчасно та у повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитними коштами та повернути суму кредиту в порядку та строки, встановлені договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору №122-МВ/08 від 21.04.2008 року та додаткової угоди №1 від 29.05.2008 року Позивач відкрив Відповідачу мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію та зобов’язався надати кредитні кошти у сумі 3940000,00 грн. (еквівалент 780198,02 доларів США) строком до 21.04.2010 року за умови щомісячної сплати 20,5% річних за користування кредитними коштами.

Меморіальним ордером №24907 від 29.05.2008 року Позивач перерахував 3940000,00 грн. кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача.

Згідно з пунктів 6.1 та 6.2 договору №122-МВ/08 від 21.04.2008 року проценти за користування кредитними коштами нараховуються щомісячно на суму кредиту протягом усього строку користування та сплачуються Відповідачем з 1-го числа по 5-те число наступного місяця.

Відповідач порушив свої зобов’язання в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами. Відповідно до наданих суду розрахунків заборгованість Відповідача зі сплати процентів становить 352722,75 грн. Відповідачем не надано пояснень та доказів, які спростовують розрахунки Позивача.

Таким чином, позовна вимога про стягнення процентів за користування кредитними коштами підлягає задоволенню у сумі 352722,75 грн.

Згідно пункту 7.1 договору №122-МВ/08 від 21.04.2008 року за управління кредитом Відповідач зобов’язався сплачувати Позивачу комісію у розмірі 0,5% річних від використаного ліміту кредитної лінії, який існував на кінець кожного дня у період з дня укладення договору до дня закінчення строку дії кредитної лінії щомісячно у строк з 1-го по 5-те число місяця наступного за тим, за який вона нараховується. Комісія за управління кредитом нараховується щомісяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці.

Відповідачем не сплачено комісію у встановлені договором строки. Таким чином, позовна вимога про стягнення комісії у сумі 8257,81 грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 5 додаткової угоди №1 від 29.05.2008 року частково змінено умови кредитного договору №122-МВ/08 від 21.04.2008 року та встановлено, що 3940000,00 грн. кредитних коштів надаються позичальнику до 21.04.2010 року.

Оскільки додатковою угодою №1 під «траншем»визначено всю суму кредитних коштів, а пунктом 5 встановлено, що транш повертається позичальником 21.04.2010 року, суд не може погодитись з твердженням Позивача про невиконання Відповідачем встановлених пунктом 9.3 основного договору вимог щодо лімітів кредитної заборгованості.

Проте, суд погоджується з тим, що відповідно до пункту 11.6 основного договору з моменту прострочення Відповідачем сплати відсотків за користування кредитними коштами Позивач набув право вимагати дострокового погашення суми кредиту, у тому числі і в порядку, встановленому пунктом 9.3 основного договору.

Позивачем надано суду копію вимоги про повернення кредитних коштів та фіскальний чек відділення поштового зв’язку, який є належним доказом її направлення Відповідачу.

Відповідно до умови пункту 11.6 договору Відповідач був зобов’язаний протягом десяти днів з моменту отримання вимоги погасити кредитну заборгованість. Доказів часткового або у повному обсязі виконання Відповідачем означеного зобов’язання суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1465510,10 грн. та 2474489,90 грн. кредитних коштів підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Пунктом 11.1 договору №122-МВ/08 від 21.04.2008 року за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом Відповідач зобов'язався сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 56717,23 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 16997,64 грн. та пені за несвоєчасну оплату комісії за управління кредитом у сумі 344,14 грн. такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСБЕТ»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 5, корп. 1, ідентифікаційний код 31865429) на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714) 3940000,00 грн. (три мільйони дев’ятсот сорок тисяч гривень 00 копійок) кредитних коштів; 56717,23 грн. (п’ятдесят шість тисяч сімсот сімнадцять гривень 23 копійки) пені за несвоєчасне повернення кредиту; 352722,75 грн. (триста п’ятдесят дві тисячі сімсот двадцять дві гривні 75 копійок) процентів за користування кредитом; 16997,64 грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто сім гривень 64 копійки) пені за прострочення сплати процентів; 8257,81 грн. (вісім тисяч двісті п’ятдесят сім гривень 81 копійку) комісії за управління кредитом; 344,14грн. (триста сорок чотири гривні 14 копійок) пені за прострочення оплати комісії; 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання 15.02.2010 року