Рішення № 8257771, 22.09.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.2009 р. Справа № 13/118

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000

про стягнення 19 901,19 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Фаустов Ю.Ю., довіреність від 19.02.2009р.

Вертельник І.Ю., довіреність від 06.02.2009р.

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: Розглядається позовна заява про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 19 901,19 грн., з яких 18419,97 грн. - заборгованість за кредитом, 105,07 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту, 1071,10 грн. - прострочені відсотки, 47,67 грн. - пеня за простроченими відсотками, 257,38 грн. - нараховані відсотки (з 27.06.2009р. по 26.07.2009р.).

Представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, а саме: його представник в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, відзив на позов не надав.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

26 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" ("Кредитор" або "Банк") з однієї сторони та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("Відповідач" або "Боржник") укладено кредитний договір №010/07-2/657 про надання кредиту у формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 22 270,88 грн., строком користування до 25 листопада 2014 року (фактично позичальником отримано коштів у розмірі 21 800,00 грн.).

Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одержання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 21800,00 грн. підтверджується відповідним розрахунковим документом (в матеріалах справи).

Таким чином, Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно з умовами кредитного договору.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що ФОП ОСОБА_1 надається кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до п. З.7. кредитного договору ФОП ОСОБА_1 зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до кредитного договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом, проценти за користування кредитом сплачувати не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи боржником повернуто кредит у сумі 3380,03 грн.

Таким чином, боржник не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, тому станом на 28 липня 2009 року має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 1 559,97 грн.

Пунктами 1.3., 3.6.-3.7. визначено обов'язок Позичальника сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом у розмірі 13,5 відсотків річних; проценти сплачуються щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Станом на 28 липня 2009 року, за ОСОБА_1 обліковується прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користуванням кредитними коштами у розмірі 1071,10 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно зі статтями 216-220 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України та іншими законами. Боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. п. 6.2., 10.2. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплатити пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Станом на 28 липня 2009 року, розмір пені за порушення строків повернення кредиту становить 105,07 грн., за порушення строків сплати відсотків - 47,67 грн.

Позивач зазначає, що незважаючи на звернення Банку до ФОП ОСОБА_1 про дострокове погашення боргу (вих. №22-14/9/961 від 24.02.2009р., №17/10-6084 від 19.06.2009р.), заборгованість за кредитом, відсотками та пенею відповідачем не погашена.

Частина 1 статті 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 197-199 ГК України визначено, що господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначене змістом зобов'язання. Платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Виконання господарських зобов'язань забезпечуються заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим кодексом ат іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються до відносин за кредитним договором на підставі частини 2 ст. 1054 ЦК України.

Згідно п. 7.З. кредитного договору, Банк має право достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання Позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за кредитним договором.

Позивач вважає, що порушення ФОП ОСОБА_1 строків повернення кредиту та сплати пені, є істотним порушенням умов кредитного договору, що є підставою для дострокового стягнення всієї суми кредиту. Станом на 28 липня 2009 р. достроковому стягненню ОСОБА_1 підлягають кредитні кошти у розмірі 16 860,00 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 19 901,19 грн. у т.ч.:

- заборгованість за кредитом - 18 419,97 грн.;

-пеня за порушення строків погашення кредиту- 105,07 грн.;

-прострочені відсотки- 1 071,10 грн.;

-пеня за простроченим відсотками- 47,67 грн.;

- нараховані відсотки (з 27.06.2009р. по 26.07.2009р.) - 257,38 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість у розмірі 19901,19 грн. у тому числі: 18419,97 грн. - заборгованість за кредитом; 105,07 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту; 1071,10 грн. - прострочені відсотки;47,67 грн. - пеня за простроченими відсотками; 257,38 грон. - нараховані відсотки (з 27.06.09р. по 26.07.0р.); 199,01 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Босий В.П.