Рішення № 8242533, 15.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/41715.12.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк”

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю „Новасел”

2) товариства з обмеженою відповідальністю „НоваСек’юріті”

про стягнення 16482019,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Волков Г.В. –представник за довіреністю № 146/11.5.2 від 28.04.2009 року;

від відповідача: 1) не з’явився;

2) не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство „ВТБ Банк” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Новасел” та товариства з обмеженою відповідальністю „НоваСек’юріті” про стягнення 16482019,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Новасел” (відповідачем-1) був укладений договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ, згідно п.1.1. договору кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування надалі за текстом –«кредит».

Відповідно до п. 1.1.1. договору надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості 2000000,00 США окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – «транш», а у сукупності –«транші», кінцевим терміном повернення заборгованості по 18 грудня 2009 року на умовах, визначених цим договором зі зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно графіку, передбаченого у цьому пункті.

Сума заборгованості за кредитом, яка перевищує розмір максимально припустимої заборгованості за кредитом після погашення, встановленої на відповідну дату, вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до п. 1.1.2. договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 14 відсотків річних.

Відповідно до п. п. 3.3.6., 3.3.8. договору позичальник зобов’язаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1.2. договору в порядку, визначеному п.2.5. договору, а також повернути кредитору в повному обсязі кредит в строк, визначений п. 1.1. цього договору.

Згідно з умовами договору позивач надав відповідачу–1 кредитні кошти в сумі 2000000,00 США, що підтверджується меморіальним ордером № 14_3 від 20 червня 2008 року, доданим до позовної заяви.

19.06.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „НоваСек’юріті” (відповідач-2) укладено договір поруки № 03.55/08 –ДП1. Згідно з п.п. 1.1., вказаного договору поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ „Новасел” зобов’язань по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року, що укладений між кредитором та боржником, згідно з яким боржнику надано кредит в розмірі 2000000 доларів США 00 центів, кінцевим терміном повернення заборгованості по 18 грудня 2009 року зі сплатою процентів у розмірі, передбаченому договором кредиту.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за договором кредиту в частині повернення кредиту, процентів по кредиту, пені та інших платежів в сумі та в строки, передбачені договором кредиту, невідшкодування спричинених невиконанням договору кредиту збитків, поручитель зобов’язується виконати їх за позичальника протягом 3 робочих днів з моменту отримання повідомлення кредитора шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки у випадку невиконання поручителем зобов’язань за цим договором та неперерахування належних до оплати сум в строки, передбачені в п. 2.1. цього договору, поручитель сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідач-1 свої зобов'язання передбачені договором належним чином не виконав, з 01.01.2009 року припинив виконувати кредитні зобов’язання.

05.02.2009 року позивач направив відповідачеві-1 заяву № 142 з вимогою погасити заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року. Дана заява була залишена відповідачем -1 без відповіді.

01.04.2009 року позивач направив відповідачеві-2 лист-вимогу вих. № 396/123-08-2 з вимогою погасити заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року та договором поруки № 03.55/08 –ДП1 від 19.06.2008 року. Лист-вимога був залишений відповідачем -2 без відповіді.

Відповідно до п. 4.4. договору у разі невиконання позичальником протягом більше 15 днів з моменту направленя позичальнику кредитором письмового повідомлення зобов’язань, визначених п. п. 3.3.2., 3.3.4.–3.3.7., 3.3.9.-3.3.20. цього договору та/чи порушення позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, умов договорів, визначених п.1.3. цього договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав та, відповідно, позичальник зобов’язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, та нараховані штрафні санкції та/або кредитор залишає за собою право переглянути умови кредитування визначені в даному договорі. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.

Станом на 11.06.2009 року основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 2000 000,00 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 15220000,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами становить 145519,42 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 1137842,79 гривень.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.11.3., 3.2.7., 4.4., 4.6., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов’язань за цим договором.

Позивач нарахував пеню за прострочення строків сплати процентів за кредитом у сумі 8433,21 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 64176,72 гривень.

Відповідно до п. 4.3. договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2. -3.3.10., 3.3.17., 3.3.18. цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень за кожний випадок. У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.11. -3.3.16., 3.3.19., 3.3.20. цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень за кожний випадок.

Позивач нарахував штрафні санкції згідно п.4.3 договору у сумі 60000,00 грн.

У зв’язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/417 і призначено до розгляду на 07.09.2009 року.

У судове засідання 07.09.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/417 від 19.06.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача в судове засідання з’явився, частково подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/417 від 19.06.2009 року, а також подав заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що неявка представників відповідачів перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 06.10.2009 року.

У судове засідання 06.10.2009 року представник відповідача-2 не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/417 від 19.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав суду витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до яких місцезнаходженням відповідача-1 та відповідача-2 значиться інша адреса, а саме: 02094, м. Київ, бул. Праці, 8.

Представник відповідача-1 подав суду відзив на позовну заяву з доданими документами, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що неявка представника відповідача-2 перешкоджає розгляду справи по суті, а також для належного повідомлення відповідачів на юридичні адреси, суд відклав розгляд справи на 17.11.2009 року.

У судове засідання 17.11.2009 року представник позивача та відповідача-2 не з’явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 року не виконали, проте від позивача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 15.12.2009 року.

У судове засідання 15.12.2009 року представники відповідача-1 та відповідача-2 не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце судових засідань були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2009 року, підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по кредиту в сумі 2000 000,00 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 15220000,00 гривень, прострочену заборгованість за процентами по кредиту в сумі 145519,42 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 1137842,79 гривень, пеню за прострочення строків сплати процентів за кредитом в сумі 8433,21 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 64176,72 гривень, штрафні санкції згідно п.4.3 договору кредиту в сумі 60000,00 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

19.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк” (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Новасел” (відповідачем-1) був укладений договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ, згідно п.1.1. договору кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування надалі за текстом –«кредит».

Відповідно до п. 1.1.1. договору надання кредиту буде здійснюватися в межах максимального ліміту заборгованості 2000000,00 США окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо – «транш», а у сукупності –«транші», кінцевим терміном повернення заборгованості по 18 грудня 2009 року на умовах, визначених цим договором зі зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно графіку, передбаченого у цьому пункті.

Сума заборгованості за кредитом, яка перевищує розмір максимально припустимої заборгованості за кредитом після погашення, встановленої на відповідну дату, вважається простроченою заборгованістю.

Відповідно до п. 1.1.2. договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 14 відсотків річних.

Відповідно до п. п. 3.3.6., 3.3.8. договору позичальник зобов’язаний сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1.2. договору в порядку, визначеному п.2.5. договору, а також повернути кредитору в повному обсязі кредит в строк, визначений п. 1.1. цього договору.

Згідно з умовами договору позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем-1, надав йому кредитні кошти в сумі 2000000,00 США, що підтверджується меморіальним ордером № 14_3 від 20 червня 2008 року, доданим до позовної заяви.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.4. вищеназваного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на фактичну суму залишку, за весь час користування кредитом у валюті кредиту із розрахунку факт/факт.

Згідно з п. 2.5. сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок № 20688304100650.840 в Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777, в наступному порядку:

- щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно – проценти нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця;

- в день повернення заборгованості по кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

05.02.2009 року позивач направив відповідачеві-1 заяву № 142 з вимогою погасити заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року. Дана заява була залишена відповідачем -1 без відповіді.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В забезпечення кредитних зобов’язань відповідача-1 перед позивачем 19.06.2008 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „НоваСек’юріті” (відповідач-2) укладено договір поруки № 03.55/08 –ДП1. Згідно з п.п. 1.1., вказаного договору поруки поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за виконання ТОВ „Новасел” зобов’язань по договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року, що укладений між кредитором та боржником, згідно з яким боржнику надано кредит в розмірі 2000000 доларів США 00 центів, кінцевим терміном повернення заборгованості по 18 грудня 2009 року зі сплатою процентів у розмірі, передбаченому договором кредиту.

Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель несе перед кредитором повну відповідальність своїм майном та грошовими коштами за виконання боржником зобов’язань по договору кредиту, в тому числі за своєчасне та повне повернення суми кредиту, процентів за кредитом, пені, штрафів та інших платежів, передбачених договором кредиту, а також відшкодуванню можливих збитків, пов’язаних з невиконанням боржником договору кредиту.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань за договором кредиту в частині повернення кредиту, процентів по кредиту, пені та інших платежів в сумі та в строки, передбачені договором кредиту, невідшкодування спричинених невиконанням договору кредиту збитків, поручитель зобов’язується виконати їх за позичальника протягом 3 робочих днів з моменту отримання повідомлення кредитора шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки у випадку невиконання поручителем зобов’язань за цим договором та неперерахування належних до оплати сум в строки, передбачені в п. 2.1. цього договору, поручитель сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

01.04.2009 року позивач направив відповідачеві-2 лист-вимогу вих. № 396/123-08-2 з вимогою погасити заборгованість за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 03.55/08- КЛ від 19 червня 2008 року та договором поруки № 03.55/08 –ДП1 від 19.06.2008 року. Лист-вимога був залишений відповідачем -2 без відповіді.

          Станом на 11.06.2009 року основна заборгованість відповідача-1 перед позивачем по кредиту становить 2000 000,00 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 15220000,00 гривень, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами становить 145519,42 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 1137842,79 гривень.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 2000 000,00 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 15220000,00 гривень, та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в сумі 145519,42 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 1137842,79 гривень належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачами не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2. договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1., 2.11.3., 3.2.7., 4.4., 4.6., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов’язань за цим договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення строків сплати процентів за кредитом в сумі 8433,21 доларів США, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 64176,72 гривень, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.3. договору у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2. -3.3.10., 3.3.17., 3.3.18. цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень за кожний випадок. У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.11. -3.3.16., 3.3.19., 3.3.20. цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень за кожний випадок.

Відповідач не виконав умови п. 3.3.6. договору по сплаті кредиторові процентів в розмірі, передбаченому п. 1.1.2. цього договору в порядку, визначеному п. 2.5. цього договору.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, штраф згідно п.4.3 договору в сумі 60000,00 гривень визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Новасел” (02094, м. Київ, бул. Праці, 8; р/р 26005301100650 у Подільській філії ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 300777, код ЄДРПОУ 33237041) та товариства з обмеженою відповідальністю „НоваСек’юріті” (02094, м. Київ, бул. Праці, 8; р/р 26003711813711 у Куренівській філії ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34601123) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства „ВТБ Банк” (01004, м. Київ, б-р Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319; рахунок відділення «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк рахунок № 373929000323 у ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319) основну заборгованість в сумі 2000000 (два мільйони) доларів США 00 центів, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 15220000 (п'ятнадцять мільйонів двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в сумі 145519 (сто сорок п’ять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять) доларів США 42 центів, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 1137842 (один мільйон сто тридцять сім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 79 коп., пеню за прострочення строків сплати процентів за кредитом в сум 8433 (вісім тисяч чотириста тридцять три) доларів США 21 центів, що станом на 11.06.2009 року за курсом НБУ становить 64176 (шістдесят чотири тисячі сто сімдесят шість) грн.. 72 коп., штраф в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 312 ( триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 11.01.2010 року.