Рішення № 81876646, 13.05.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24259/17

Провадження № 2/761/616/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_2 , про скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно з яким просить суд: скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №20024695 про реєстрацію за Приватним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» права власності на нежитлові приміщення, що складається з приміщень 1, 2, 3 групи приміщень 75-а, за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснений 14.04.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 34824544 від 18.04.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №5298724.

З метою забезпечення виконання позичальником грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором, 21.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №2598833, предметом якого було визначено нежилі приміщення №1,2,3 (групи приміщень №75а), нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №73-74), (в літ. А), загальною площею 122,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, повідомленням ПАТ «ПУМБ» від 27.04.2017 року за вих..№61.1.2/38 позивача було проінформовано про те, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору №5298724 від 21.03.2007 року, кредитором задоволено забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Право власності кредитора на вказані приміщення зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.В. 14.04.2017 року, індексний номер 20024695.

Разом з тим, позивач вважає, що здійснення нотаріусом запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34824544 від 18.04.2017 року, є незаконним та таким, що порушує його майнові права як співвласника предмету іпотеки, а саме приміщень 1, 2, 3 (групи приміщень 75-а), що складає 24/100 частин приміщень, за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, зокрема позивач зазначає, що реєстратором не було встановлено наявності чи відсутності згоди Іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань, в той час як жодних повідомлень, листів та пропозицій про позасудове врегулювання щодо задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» на його адресу не надходило.

Також, відповідач, здійснюючи реєстрацію права власності за ПАТ «ПУМБ», не взяв уваги відсутність відповідних правовстановлюючих документів, зокрема договору купівлі-продажу нерухомості або договору про задоволення вимог іпотекодержателя, адже у застереженні до іпотечного договору такий спосіб, як передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, застосований бути не може.

Крім того, позивач вказує, що незважаючи на те, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 18.03.2015 року по справі №2-3596/11 було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», ПАТ «ПУМБ» не застосувало визначений Апеляційним судом м.Києва спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а відповідач не звернув своєї уваги на наявність вказаного рішення суду та безпідставно здійснив запис до реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2017 року відповідно до положень ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалою від 12.09.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом.

12.12.2017 року до суду надійшла заява представника ПАТ «ПУМБ» про закриття провадження у справі.

12.12.2017 року до суду надійшли заперечення ПАТ «ПУМБ» на позовну заяву, в яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Ухвалою від 30.01.2018 року розгляд даної цивільної справи вирішено продовжити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання по справі.

03.04.2018 року на адресу суду надійшов відзив приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

17.04.2018 року до суду надійшов лист від відповідача, в якому він просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а розгляд справи проводити за його відсутністю.

Ухвалою від 14.05.2018 року розгляд даної справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2019 року, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист відповідача, в якому він просить розгляд справи проводити за його відсутністю.

Представник третьої особи ПАТ «ПУМБ» Ільницька Ю.С. у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, посилаючись на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання суд не сповістила.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за Кредитним договором №5298724, 21.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №2598833, предметом якого було визначено нежилі приміщення №1,2,3 (групи приміщень №75а), нежилі приміщення з №1 по №9 (групи приміщень №73-74), (в літ. А), загальною площею 122,9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, як встановлено в судовому засіданні, повідомленням ПАТ «ПУМБ» від 27.04.2017 року за вих..№61.1.2/38, позивача було проінформовано про те, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору №5298724 від 21.03.2007 року, кредитором задоволено забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Право власності кредитора на вказані приміщення зареєстровано державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Войтовським В.В. 14.04.2017 року, індексний номер 20024695.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. (ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки..

При цьому, як передбачено ч.1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

В свою чергу, підстави та порядок прийняття рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме регулюються Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та прийнятими на його виконання підзаконними нормативно-правовими актами (постанова КМ України від 25.12.2015 року за №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нотаріус як спеціальний суб`єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті 9 Закону.

Крім того, п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ за №1127, встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Як встановлено в судовому засіданні, розділом 4 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснене на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених договором застережень при задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет іпотеки та не обмежений у виборі конкретного способу звернення стягнення.

Крім того, передбачене п.4.7.2 Договору іпотеки застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки визначено як правова підстава для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, твердження позивача про те, що відповідач, здійснюючи реєстрацію права власності за ПАТ «ПУМБ», не взяв до уваги відсутність відповідних правовстановлюючих документів, зокрема договору купівлі-продажу нерухомості або договору про задоволення вимог іпотекодержателя, судом оцінюються критично, оскільки в силу вимог Закону України «Про іпотеку» у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно, правовстановлюючим документом може бути відповідне застереження в іпотечному договорі.

Крім того, посилання позивача на ту обставину, що до нього не надходило від ПАТ «ПУМБ» жоднихповідомлень, листів та пропозицій про позасудове врегулювання щодо задоволення вимог ПАТ «ПУМБ» на його адресу не надходило, спростовуються наявними в матеріалах справи копією про письмову вимогу про усунень порушень, отриманою позивачем 14.12.2009 року, а також попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке боржником було отримано особисто 06.04.2016 року.

Також слід зазначити, що застосування банком застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, є правомірними оскільки обмеження, передбачені ч.1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», стосуються лише окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який між Банком, позивачем та боржником не укладався.

В свою чергу, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування, як зазначено у ст.ст. 76, 77 ЦПК України.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, незважаючи на вищенаведені положення цивільного процесуального законодавства, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені позивачем у позовній заяві обставини, матеріали справи не містять.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні, проведення відповідачем державної реєстрації права власності ПАТ «ПУМБ» на іпотечне майно відбулося у відповідності до положень Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ за №1127.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_2 , про скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Войтовського Валентина Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ОСОБА_2 , про скасування запису у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 16.05.2019 року.

Суддя: