
Справа №203/1911/18
Провадження №2/0203/127/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.05.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретар Дзьомі Ю.О.,
з участю:
-представниці позивача Васюхіної К ОСОБА_1 ;
-відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
30 травня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 18.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов`язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов`язання позичальника були забезпечені порукою ОСОБА_3 . Відповідачі не виконують свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 40 413,64 грн. з урахуванням процентів та неустойки (а.с.а.с. 2 – 6, 101, 108 – 112).
17 грудня 2018 року суд своєю ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с. 134).
Представниця позивача у судовому засіданні підтримала заявлений позов, пояснивши, що 18.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №139-2008-2749, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 71 000,00 доларів США, зобов`язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов`язання позичальника були забезпечені ОСОБА_3 за договором поруки від 18.09.2008 року №139-2008-2749-Р/1. Відповідачі не виконують свої зобов`язання за кредитним договором.
Стаценко ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що позивач 2012 року вже звертався з аналогічним позовом, який ухвалою суду був залишений без розгляду. Крім того, відповідач просив застосувати до спірних правовідносин позовну давність, оскільки позивач, звернувшись з таким позовом 2012 року, скористався правом на дострокове повернення позичених коштів.
ОСОБА_3 до суду не з`явився, був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представниці позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, матеріали кредитної справи, а також матеріали цивільної справи №0418/6040/2012, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.09.2008 року між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №139-2008-2749, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 71 000,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом (16,95% на рік) строком до 10.09.2028 року (а.с.а.с. 7 – 17).
Того ж дня між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №139-2008-2749-Р/1, згідно з яким відповідач зобов`язався солідарно із ОСОБА_2 відповідати за своєчасне повернення останнім коштів за укладеним кредитним договором (а.с.а.с. 18 – 20).
Станом на 02.05.2018 року (у межах загальної позовної давності) за кредитним договором утворилася заборгованість у сумі 40 413,64 доларів США відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 21 – 24), а саме:
-основна заборгованість – 4 922,71 доларів США;
-проценти – 31 925,20 доларів США;
-підвищені проценти/пеня – 3 565,73 доларів США.
Відповідно до статей 256, 257, частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 – 255 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
У відповідності з частиною 1 статті 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За правилами, встановленими частинами 3, 4 статті 267 ЦК, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено, що 15.04.2012 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.09.2008 року №139-2008-2749 (цивільна справа №0418/6040/2012). Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 18.09.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов`язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов`язання позичальника були забезпечені порукою ОСОБА_3 . Відповідачі не виконують свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач 09.12.2011 року звернувся до відповідачів з письмовими вимогами про дострокове повне погашення кредитної заборгованості. Вимоги виконані не були, що стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором у сумі 708 036,61 грн. (88 650,85 доларів США) з урахуванням процентів та неустойки (а..а. 1 – 4, 22 – 25, 32 цивільної справи №0418/6040/2012).
21 січня 2013 року позов, заявлений у цивільній справі №0418/6040/2012 було залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою до суду представника позивача, і така ухвала набрала законної сили (а. 105 цивільної справи №0418/6040/2012).
З огляду на викладене за спірними правовідносинами позовна давність закінчилася, оскільки почалася 10.12.2011 року (наступний день за днем висунення вимог про дострокове погашення заборгованості) і закінчилася відповідно 10.12.2014 року. Фактів переривання позовної давності, у розумінні частини 1 статті 264 ЦК, судом встановлено не було.
Відтак, оскільки відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, а позивач подав позов із значним порушенням вказаного строку (30.05.2018 року), суд, керуючись приписами частини 4 статті 267 ЦК, вважає за необхідне у позові до ОСОБА_2 відмовити.
Розв`язуючи спір у частині вимог, висунутих ОСОБА_3 , суд насамперед виходить з такого.
Частиною 4 статті 559 ЦК визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
За змістом пункту 4.2 розділу 4 договору поруки порука припиняється з припиненням всіх зобов`язань боржника за основним договором, що забезпечуються такою порукою, отже строк припинення поруки встановлено не було.
Відтак, ураховуючи те, що після залишення без розгляду позову 21.01.2013 року минуло більше п`яти років, порука в силу закону припинилася.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові №53537585 від 11.11.2015 року (справа №6-2056цс15), яка відповідно статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) підлягає урахуванню судом.
Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Акціонерному товариству «Універсал Банк» (ідентифікаційний код – 21133352; 04114, Україна, місто Київ, вулиця Автозаводська, 54/19) у позові до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 17 травня 2019 року.
Суддя М.О. Католікян
Судове рішення № 81789061, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 15.05.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/1911/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: