Рішення № 81789079, 15.05.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2685/18

2/0203/173/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представника позивача - Попатенко Я. І .

представника відповідача - Довгаль С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, інфляційних витрат та трьох відсотків річних,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідальним квартиронаймачем є ОСОБА_2 та з якими встановились фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення. На ім`я ОСОБА_2 , як відповідального квартиронаймача, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . Посилаючись на те, що відповідачі не здійснюють своєчасну оплату за надані послуги, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка за період з 01.05.2015 року по 01.05.2018 року становить 4828 грн. 13 коп., позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану заборгованість, а також у відповідності до ст.625 ЦК України три відсотки річних в сумі 122 грн. 08 коп., інфляційні витрати в сумі 542 грн. 32 коп., а всього стягнути 5492 грн. 53 коп. та судовий збір в розмірі 1762 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не є балансоутримувачем мереж централізованого водопостачання та водовідведення до житлового будинку по АДРЕСА_1 . Також зазначив, що вказаний будинок ветхий, 1890 року забудови, та в квартирі комунікації з водопостачання не встановлювались. Доказів щодо фактичного надання послуг позивачем не надано. Крім того, відповідачка не є власником квартири, договорів про надання послуг з водопостачання з позивачем не укладала.

Відповідачка ОСОБА_3 за неодноразовими викликами до суду не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов?язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2015 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов?язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.

За таких обставин суд доходить висновку, що відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідачів обов?язку оплачувати надані їм послуги.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.160 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

З матеріалів справи вбачається, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

На теперішній час ОСОБА_6 померла.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно отриманої судом інформації на запит в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України, зареєстровані за вказаною адресою з 29.05.2008 року та 17.01.2012 року, відповідно.

Згідно довідки №7412 від 31.01.2018 року Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, станом на момент її видачі за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованою є лише ОСОБА_2

На ім`я ОСОБА_2 , як відповідального квартиронаймача, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 , за яким згідно наданої позивачем довідки обліковується заборгованість за період з 01.05.2015 року по 01.05.2018 року становить 4828 грн. 13 коп.

Також з вказаної довідки вбачається, що нарахування послуг проводилось виході із кількості зареєстрованих у житловому приміщенні 2-х осіб.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З наданої представником відповідачки ОСОБА_2 відповіді Дніпровської міської ради від 01.02.2019 року на скаргу вбачається, що балансоутримувачем мереж централізованого водопостачання та водовідведення до житлового будинку по АДРЕСА_1 є Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради.

Згідно довідки виконкому Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради №5/39 від 22.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_6 , за життя перебувала на квартирному обліку в зв`язку з віднесенням будинку АДРЕСА_1 до ветхого житла.

Відповідно до акту обстеження від 21.03.2019 року, складеного працівниками позивача, вбачається, що водопровідні труби та каналізація за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні, газова труба обрізана.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що балансоутримувачем мереж централізованого водопостачання та водовідведення, які підведені до житлового будинку по АДРЕСА_1 є Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, а не позивач по справі.

Згідно акту від 21.03.2019 року водопровідні труби та каналізація за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Доказів тому, що будинок та квартира за вказаною адресою були фактично підключенні до мереж водопостачання та водовідведення і відповідні послуги фактично надавались позивачем та споживались відповідачами, стороною позивача суду не представлено.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог належними доказами. В зв`язку з чим, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по справі покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13,19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.160 ЖК Української РСР, ст.ст.3,6,11,509,526,610,612,625 ЦК України, ст.22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст.2,4,5,10,11,12,76-81,141,211,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 травня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак