Рішення № 8076330, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 11/435/09

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Морський транспортний банк” (юридична адреса: вул. Леніна 28, м. Іллічівськ, Одеська область, 68003; поштова адреса: вул. Карабіна, буд.1, м. Харків, 61002)

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71100)

у присутності представників:

позивача: Назаренко К.Г. дов.№63 від 17.03.09

відповідача: ОСОБА_3 дов.ВММ№311319 від 08.12.09

про: стягнення 71350,54 дол. США та 11274,78грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Розглядаються позовні вимоги ВАТ “Морський транспортний банк” до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 71350,54 дол. США та 11274,78 грн. заборгованості за кредитним договором, в тому числі: 67469 дол. США заборгованості по поверненню кредиту, 3881,54 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 10309,58 грн. заборгованості по сплаті пені за неповернення кредиту і 965,20 грн. заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів.

30.11.09 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. У звязку з неявкою повноважних представників сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався, оголошувались перерви.

Позивач наполягає на позовних вимогах, посилаючись на те, що позивачем систематично порушуються умови договору в частині своєчасного внесення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом. На підставі підпункту “а” п.3.3.2 Кредитного договору вимагає від відповідача дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі 67469,00 дол. США та сплати відсотків за фактичний термін використання кредиту 3881,54 дол. США.

Крім цього, за порушення строків внесення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 11274,78 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зокрема посилається на те, що єдиним законним засобом платежу на Україні є її національна валюта гривня. Вимога про стягнення боргу в доларах США суперечить Конституції України та чисельним нормативним актам.

Представник відповідача повідомив суд про те, що з автомобілем Камаз, який куплений на кредитні кошти і який є предметом застави, сталася пожежа. Оскільки позивач порушив умови договору та не застрахував обєкт застави, а ФОП ОСОБА_1 зазнав значних збитків на відновлювальний ремонт, просить розстрочити виконання судового рішення на 36 місяців.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

21.04.2008р. між ВАТ “Морський транспортний банк” та ФОП ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00039/КН, відповідно до п. 1.1 якого, позивач надав відповідачу кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії на суму 88030,00 дол. США. Видача коштів відбулась у відповідності до п. 1.3 кредитного договору на підставі письмового повідомлення позичальника № 113/09 від 22.04.2008р., що є невідємною частиною кредитного договору.

Сума виданого кредиту складає 76380,00 дол. США, що підтверджується розпорядженням на відображення операції в національній валюті № 15 від 22.04.2008р. та випискою з особового рахунку відповідача станом на 14.08.2009р.

Процентна ставка за користування кредитом, згідно п. 1.1 Кредитного договору, становить 11,9% річних, кінцева дата повернення кредиту - 19.04.2013р. включно.

Кредитні кошти були використані відповідачем на придбання автомобіля “КАМАЗ 65201”, а решта неотриманих коштів призначена для можливої сплати страхових платежів по щорічному страхуванню предмета застави за рахунок кредитних коштів.

Відповідно до п. 3.2.12 кредитного договору повернення кредиту повинно здійснюватись відповідачем щомісяця за встановленим графіком (встановлено щомісячний максимальний залишок заборгованості по поверненню кредиту на кожне 21 число місяця).

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання в частині своєчасного внесення щомісячних платежів відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором №00039/КН від 21.04.2008р. в сумі 16611,54 дол. США з яких 12730,00 дол. США - заборгованість по поверненню кредиту, а 3881,54 дол. США - заборгованість по сплаті процентів.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про необхідність виконання зобовязань за Кредитним договором, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями листів № 434/09 від 11.06.2009р., № 548/09 від 23.07.2009р. Не зважаючи на це, вимоги позивача залишилися не виконаними, а заборгованість по кредитному договору не погашеною.

За таких умов, керуючись підпунктом “а” пункту 3.3.2 кредитного договору позивач звернувся до суду з позовними вимогами про дострокове виконання відповідачем кредитних зобовязань за кредитним договором, а саме: вимагає дострокового повернення банку суми кредиту у повному обсязі та сплати відсотків за фактичний термін користування кредитними коштами, а також виконати інші зобовязання за кредитним договором.

Відповідач з урахуванням вимог позивача про дострокове виконання зобовязань по кредитному договору має зобовязання повернути ВАТ “Морський транспортний банк” 71350,54 дол. США, з яких: 67469,00 дол. США заборгованості по поверненню кредиту та 3881,54,00 дол. США заборгованість по сплаті процентів.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачена відповідальність позичальника при порушенні ним будь-яких термінів повернення кредиту, сплати відсотків та комісій. Позичальник виплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми.

За порушення строків виконання зобовязань за кредитним договором позивачем нарахована пеня в сумі 11274,78 грн., яка складається з 10309,58 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 965,20 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Розрахунок сум зобовязань, з урахуванням оплат та сум нарахованої пені судом ретельно перевірений, позовні вимоги ВАТ “Морський транспортний банк” про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 67469,00 дол. США заборгованості по поверненню кредиту, 3881,54 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 10309,58 грн. пені за неповернення кредиту, 965,20 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів заявлені правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача про недопустимість проведення розрахунків на території України в іноземній валюті судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1054 ЦК України та п.1.1 кредитного договору банк (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) в розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом. До зобовязань по кредитному договору застосовуються положення та правові норми Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини позики, якщо інше не виходить зі змісту кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) того ж роду. (ст. 1046 ЦК).

Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок, (ст. 1049 ЦК).

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 533 ЦК України якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з статтею 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

В умовах свободи договору припускається, що укладення будь-якого договору відбувається в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечують оптимальний баланс їхніх інтересів. Будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору не абстрактно, а виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин і певних прогнозів відносно їх розвитку у майбутньому. Оцінюючи можливість тих чи інших змін існуючих зовнішніх обставин у майбутньому, сторони при укладенні договору, як правило, прагнуть певним чином забезпечити свої інтереси на випадок таких змін.

Укладаючи договір, сторони у справі певною мірою використовували надані ним права, зокрема ст. 626 ЦК України, добровільно виклали у тексті договору своє волевиявлення.

Стосовно клопотання відповідача суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання судового рішення на 36 місяців, виходячи з наступного:

Частиною першою статті 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Посилання відповідача про пожежу, в якій постраждав автомобіль, що є предметом застави, судом до уваги не приймаються, оскільки з акту про пожежу від 02.06.2009р., протоколу № 1 огляду транспортного засобу від 15.06.2009р. та висновку про причини пожежі № 30/10-09 від 12.06.2009р. вбачається, що постраждалим у пожежі обєктом є автомобіль “КамАЗ 65201” державний номер НОМЕР_1. В ході судового розгляду зясувалось, що зобовязання відповідача по кредитному договору №00039/КН від 21.04.2008р. в силу договору застави № 00122-СКН від 21.04.2008р. забезпечені транспортним засобом “КамАЗ 65201” державний номер НОМЕР_2, а це зовсім інший автомобіль, ніж той що постраждав в наслідок пожежі.

Таким чином, відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також що ці обставини є винятковим випадком.

Оскільки при подачі позовної заяви позивач припустився переплати державного мита, а саме: замість 713,51 дол. США сплатив за меморіальним ордером № 25 від 12.08.2009р. 5,356,20 дол. США, господарський суд вважає за необхідне на підставі ст. 8 Декрету КМ України “Про державне мито” та ст. 47 Господарського процесуального кодексу України повернути ВАТ “Морський транспортний банк” зайве сплачене держане мито в сумі 4642,69 дол. США.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Декрету КМ України “Про державне мито”, ст. ст. 46, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71100, ідент. номер НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства “Морський транспортний банк” (юридична адреса: вул. Леніна, буд. 28, м. Іллічівськ, Одеська область, 68003; поштова адреса: вул. Карабіна, буд. 1, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 21650966) 67469,00 дол. США заборгованості по поверненню кредиту, 3881,54 дол. США заборгованості по сплаті процентів, 10309,58 грн. пені за неповернення кредиту, 965,20 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 713,51 дол. США і 112,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути відкритому акціонерному товариству “Морський транспортний банк” (юридична адреса: вул. Леніна, буд. 28, м. Іллічівськ, Одеська область, 68003; поштова адреса: вул. Карабіна, буд. 1, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 21650966) з державного бюджету 4642,69 дол. США державного мита, надмірно сплаченого за меморіальним валютним ордером №25 від 12.08.2009р. Видати довідку.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 01.02.2010р. за згодою представників сторін оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений і підписаний 08.02.2010р.