Ухвала суду № 79778885, 14.01.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/190/19

Провадження № 2-з/202/2/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

14 січня 2019 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання умов договору недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання умов договору недійсними.

Разом із позовною заявою позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просила суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони суб’єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі, державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрації зміни власника об’єкта нерухомості - нерухомого майна (будівля магазину ) літ.А-1 - 116,5кв. м., навіс літ.Б. над огорожею N13, Ганок літ. 8, рампа лат. 4, огорожа 1-3, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Холодильна буд. 4 та заборони суб’єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрації зміни власника об’єкта нерухомості - нерухомого майна (торговельний павільйон), Літ. А-1: а саме: А-1 торговельний павільйон, мет.кар.; пласт., утеп.європан., - загальною площею 62,9 кв. м., ганки, цегла, обкл., мет.пл., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська буд. 117а до вирішення справи по суті позовних вимог.

Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку про те, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цивільні справі № 202/190/19, яка перебуває в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровськ є іпотечний договір № 263 від 14 квітня 2008 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 1047.

Відповідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене можливо дійти висновку про те, що позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, та необхідність забезпечення позову.

Виходячи із вищевикладеного заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.153 КПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання умов договору недійсними.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд, шляхом подачі протягом 15-ти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя Л.П. Слюсар