Ухвала суду № 78998092, 28.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8394/18 1-кс/335/10055/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І, за участю секретаря судового засідання Мереуци М.А., розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП в Запорізькій області Снопко Р.І. про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201080190000421 від 07 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018080190000421 від 07.06.2018 за ч. 4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме: заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

20.12.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У своєму клопотання слідчий зазначає, що під час досудового розслідування виникла необхідність відшкодування матеріальної шкоди, яка становить 969 218 гривень 96 копійок, заподіяної кримінальним правопорушенням ТОВ «Укролія», також санкція ч. 4 ст. 194 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди та забезпечення конфіскації майна, слідчий просить накласти арешт на квартиру, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв’язку з викладеним, враховуючі, що майно не було тимчасово вилучене слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності ОСОБА_1 та/або його захисника з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесене до ЄРДР за №1201080190000421 від 07 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

20.12.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням ТОВ «Укролія» становить 969 218 гривень 96 копійок.

Частиною 4 ст.190 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №150992077 від 26.12.2018 у приватній власності ОСОБА_1 перебуває трьохкімнатна квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючі, що санкцією ч. 4 ст. 190 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, а також встановлену матеріальну шкоду, заподіяну ТОВ «Укролія», з метою забезпечення завдань кримінального провадження – слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт шляхом встановлення заборони на відчуження квартири, за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Н.І.Рибалко