Рішення № 78748747, 20.12.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р.

м. Житомир

Справа № 906/1021/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретаря судового засідання: Василенко М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал холдінг трейд" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" (м. Житомир)

про стягнення 272123,18 грн

ТОВ "Метал холдінг трейд" звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Партнер-ВС" заборгованості за поставлений товар за договором поставки №01/383/17 від 12.12.2017 у розмірі 272123,18 грн, з яких: 205399,14 грн – основний борг, 14074,34 грн – інфляційні, 2482,88 грн – 3% річних, 29626,91 грн – пеня, 20539,91 грн – штраф.

Ухвалою від 20.11.2018 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 20.12.2018 о 11:00.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, 19.12.2018 електронною поштою надіслав клопотання (вх.№21123), в якому повідомляє, що ТОВ "Партнер-ВС" погасило вартість поставленого товару у сумі 205399,14 грн, на підтвердження чого до клопотання додано копії платіжних доручень №97 та №98 від 18.12.2018. Позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань та 3 % річних позивач підтримує. Водночас у зв'язку з виробничою необхідність, ТОВ "Метал холдінг трейд" не може забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання, а тому просить розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через службу діловодства суду 20.12.2018 подав заяву про відкладення розгляду справи, що обумовлене необхідністю бути присутнім під час розгляду справи №906/1026/18 (вх.№21130).

Суд, дослідивши доводи представника відповідача, відмовляє в задоволенні заяви про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що ТОВ "Партнер-ВС" не подало протягом строку, встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.11.2018, відзив на позовну заяву та заперечень щодо заявлених позовних вимог, але сплатило залишок вартості продукції за договором поставки №01/383/17 від 12.12.2017. При цьому справа №906/1026/18, на яку посилається представник ТОВ "Партнер-ВС", також перебуває в провадженні Господарського суду Житомирської області. Крім того, в матеріалах справи наявні всі докази для прийняття рішення.

Відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України та ч.2 ст. 178 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №01/383/17 від 12.12.2017, видаткові накладні №Ц-000023388 від 15.06.2018, №У-000006206 від 13.07.2018, №Ц-000028014 від 13.07.2018, №Ц-000031174 від 01.08.2018, №Ц-000033462, №Ц-000033463 та №Ц-000033464 від 14.08.2018, рахунки-фактури на оплату вартості продукції, довіреності на прийняття цінностей, банківські виписки, платіжні доручення тощо.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал холдінг трейд" (постачальник / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" (покупець / відповідач) укладено договір поставки №01/383/17 (а.с. 15-16), за умовами якого постачальник зобов’язується протягом строку дії договору продати та передати у власність покупця металопродукцію (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору, ціна, загальна кількість, асортимент, сортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається в рахунках-фактурах та/або специфікаціях та видаткових накладних постачальника, які є невід’ємними частинами цього договору.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що в рамках дії договору постачальник може надавати покупцю додаткові послуги з перевезення товару, порізки товару тощо, про що зазначається в рахунку-фактурі / специфікаціях постачальника або інших додатках до цього договору.

Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною, виданою постачальником, на кожну партію товару, яка після її підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розуміння ст. 266 Господарського кодексу України, і є невід’ємною частиною даного договору (п.1.5. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, поставка товару здійснюються партіями на складі постачальника, якщо інші умови поставки не вказані в рахунку-фактурі / специфікації постачальника або інших додатках до цього договору.

Пунктом 2.2. договору визначено, що товар вважається поставленим постачальником в прийнятим покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на відповідну партію товару.

Сторони у п. 4.3. договору засвідчили, що покупець сплачує вартість поставленої партії товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки відповідної партії товару, якщо інше не зазначене в рахунку-фактурі / специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 23-29). Уповноважені представники покупця на підставі довіреностей отримали поставлену продукцію (а.с. 30-33).

ТОВ "Партнер-ВС" зобов'язання щодо оплати вартості товару виконало частково, сплативши позивачеві 1391606,84 грн, про що свідчать копії виписок з банківського рахунку ТОВ "Метал холдінг трейд" (а.с. 35-47). На підставі листа №1048 від 27.07.2018 в рахунок оплати вартості продукції, поставленої за договором №01/383/17 від 12.12.2017, здійснено зарахування у сумі 6576,55 грн (а.с. 34).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору поставки №01/383/17 від 12.12.2017.

Як передбачено статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

За приписами частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до наданого розрахунку у ТОВ "Партнер-ВС" наявна заборгованість у розмірі 205399,14 грн (1603582,53 грн -1398183,39 грн).

Однак після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачеві кошти в в сумі 205399,14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №97 та №98 від 18.12.2018 (а.с. 72-73).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 205399,14 грн основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

За порушення строків оплати за договором, позивач заявив до стягнення 29626,91 грн – пені, 20539,91 грн – штрафу, 2482,88 грн – 3% річних та 14074,34 грн – інфляційні.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару, встановлених в п.4.3. цього договору та додатках до нього, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов’язання від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Суд перевірив нарахування пені (а.с. 10), розрахунок здійснений правильно, а тому стягнення 29626,91 грн пені підлягає задоволенню.

Як передбачено п. 5.3 договору крім сплати пені покупець, за умови прострочення строків оплати більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару, якщо інше не передбачено у специфікації.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов’язань чинне законодавство не установлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки – пені та штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/ 17.

Суд задовольняє вимогу щодо стягнення штрафу у розмірі 20539,91 грн (205399,14 х 10%) відповідно до п. 5.3. договору поставки №01/383/17 від 12.12.2017.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з поданим розрахунком, 3 % річних у сумі 2482,88 грн (а.с. 10) нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Інфляційні нарахування на суму боргу також не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на індекс інфляції, який діяв у відповідному місяці.

Здійснивши перерахунок, суд задовольняє вимогу про стягнення інфляційних в розмірі 14074,34 грн.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладе, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 29626,91 грн пені, 20539,91 грн штрафу, 3% річних у сумі 2482,88 грн та 14074,34 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір у розмірі 1000,86 грн (66724,04 (сума задоволених позовних вимог) х 4081,85 (судовий збір, який підлягав сплаті) / 272123,18 грн (загальна сума позовних вимог, заявлена до стягнення)) покладається на відповідача.

Разом з тим, пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що порядок повернення сум судового збору, визначений у статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачає обов’язкову наявність клопотання особи, яка має право на повернення сум сплаченого до Державного бюджету України судового збору, суд позбавлений права вирішення цього питання без відповідного клопотання сторони.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-ВС" (10001, м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, 93, ідентифікаційний код 39268892)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал холдінг трейд" (03039, м. Київ, Саперно-Слобідський проїзд, 4, ідентифікаційний код 37412768)

- 29626,91 грн пені;

- 20539,91 грн штрафу;

- 2482,88 грн 3% річних;

- 14074,34 грн інфляційних втрат;

- 1000,86 грн судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 205399,14 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 21.12.18

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1- в справу;

2,3- сторонам (рек. з пов)