Рішення № 78641001, 03.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/10057/17

Провадження № 2/520/2412/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Огренич І.В.

при секретарі - Бусленко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в особі державного реєстратора ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання порушеним прав споживача фінансових послуг, визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом та просять визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту №11350096000 від 26 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», визнати недійсним Договір іпотеки нерухомого майна від 26.05.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, рішення державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3, індексний номер 36013947 від 06.07.2017 - скасувати та зобов’язати Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 здійснити реєстраційну дію по скасуванню запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377, дата 30.06.2017 року. При цьому позивачі посилаються на порушення з боку Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» вимог закону в моменту укладення договору факторингу, що на думку позивача, призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1, як споживача фінансових послуг. Також позивачі посилаються на порушення законодавства з боку ТОВ «Кей-Колект» та державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 при здійсненні дій по перереєстрації права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з ОСОБА_5 на ТОВ «Кей-Колект», а тому вони вимушені звернутись із даним позовом до суду.

Позивачі та їх представник - ОСОБА_6 у судове засідання не з’явились, повідомлялись, представник позивачів надав до суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, справу просить розглядати за їх відсутністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.Зі згоди представника позивачів, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач: представник ТОВ «Кей-Колект» у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. В матеріалах справи наявні заперечення на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, а також надав заяву про застосування строків позовної давності в частині позовних вимог щодо визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним, визнання недійсним договору іпотеки, з підстав пропущення строків позовної давності.

Відповідач: державний реєстратор Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив. В матеріалах справи наявні заперечення на позовну заяву, в яких відповідач частково погоджується із позовними вимогами стосовно скасування рішення про державну реєстрацію речових прав №36013947, в іншій частині просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач: представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» у судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п. п. 9 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, 26 травня 2008 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» був укладений Договір про надання споживчого кредиту №11350096000.

В якості забезпечення зобов’язань за названим Кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 (батько ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2) було укладено Договір іпотеки нерухомого майна від 26.05.2008 року. Предметом названого договору є об’єкт нерухомого майна, а саме: квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» були укладені Договір факторингу №1 та Договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки №5207-5208.

26 серпня 2013 року ОСОБА_4, який був Іпотекодавцем за Договором іпотеки помер (актовий запис про смерть №8382 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_7 реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції від 28 серпня 2013р.).

Позивачка ОСОБА_2, як дружина померлого, успадкувала вищезазначену квартиру, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17.12.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, р.№1592, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2014 року.

23.07.2015 року Київським районним судом м. Одеси по справі №520/690/14-ц було ухвалено судове рішення, що набрало законної сили 17.09.2015 року, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 по стягненню коштів за Кредитним договором було відмовлено. Підставою для відмови стала недоведеність ТОВ «Кей-Колект» виконання Договору факторингу, а також відсутність у ТОВ «Кей-Колект» ліцензії на здійснення валютних операцій. Відтак, судовим рішенням встановлено, що ТОВ «Кей-Колект» не має права стягнення з ОСОБА_1 коштів за Кредитним договором.

06.07.2017 року Державним реєстратором Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 було прийняте рішення, індексний номер 36013947, яким внесено запис про право власності номер 21262377, дата запису 30.06.2017 року.

В серпні 2017 року позивачі звернулись до суду із вказаними позовними вимогами.

Відповідно до ст. 256, ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржувані позивачами правочини, а саме: договір про надання споживчого кредиту, договір іпотеки були укладені 26.05.2008 року. Позовна заява про визнання вказаних договорів недійсними була подана у 2017 році, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом не приймаються до уваги посилання позивачів на те, що про порушення своїх прав вони дізнались в 2017 році, до суду не надано доказів на підтвердження вказаних обставин. Тому, враховуючи вказані приписи законодавства, у позовних вимогах стосовно визнання недійсним Договору про надання споживчого кредиту №11350096000 від 26 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» про визнання недійсним Договору іпотеки нерухомого майна від 26.05.2008 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 суд відмовляє у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Стосовно позовних вимог щодо скасування рішення державного реєстратора та зобов’язання здійснити дії по скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна суд вказує на наступне.

Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до висновку, який зазначений в Постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі №815/6956/15 публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи обставини справи, вимоги позивачів щодо реєстрації майнових прав підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З приводу заявлених позовних вимог стосовно державної реєстрації прав, судом встановлено, що Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2015 по справі №520/690/14-ц у задоволенні позову ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено за безпідставністю.

Предметом позову у вказаній справі була вимога ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 по стягненню з останнього грошових коштів за кредитним договором №11350096000 від 26.05.2008 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили 17.09.2015 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Згідно ст.3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, оскільки судовим рішенням встановлено безпідставність вимог ТОВ «Кей-Колект» стосовно стягнення з ОСОБА_1 коштів за договором споживчого кредиту, на забезпечення якого укладався договір іпотеки, то задоволення вимог ТОВ «Кей-Колект» по погашення боргу за рахунок предмета іпотеки є незаконним та таким, що порушує право власності відповідача по справі - ОСОБА_2, яка була власницею квартири на момент прийняття рішення державним реєстратором щодо реєстрації права власності на об’єкт нерухомості за ТОВ «Кей-Колект».

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При таких обставинах, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,10,12,13,18,19,81,141,211,247,258,259,273, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН:НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) - задовольнити частково.

Рішення Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 індексний номер 36013947 від 06.07.2017 р. - скасувати.

Зобов’язати Державного реєстратора Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області ОСОБА_3 здійснити реєстраційну дію по скасуванню запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису №21262377, дата 30.06.2017 року, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Огренич І. В.