Рішення № 78350286, 29.11.2018, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/323/15-ц

провадження №2/457/11/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.

секретар Ринда О.О.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Трускавцi цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, орган опіки та піклування Трускавецької міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Свої вимоги мотивує тим, що між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_5 21.12.2007 року було укладено кредитний договір № 017-2914/840-0100 на загальну суму 34500,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 10.12.2037 року, процентна ставка становить 13,45 % річних. 10.06.2010 року та 29.06.2010 року сторони уклати додаткові угоди до кредитного договору. Позивач виконав свої зобов"язання по кредитному договору та надав ОСОБА_5 кредитні кошти.

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором було укладено договір іпотеки від 21 грудня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4. За умовами договору іпотеки, іпотекодавці забезпечують вимоги Іпотекодержателя, що випливають за Кредитним договором № 017-2914/840-0100 від 21.12.2007 року.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, Іпотекодавці - відповідачі по справі передають в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,6 кв.м., що належить іпотекодавцям - майновим поручителям на праві власності.

29.06.2010 року між Банком та відповідачами укладено додаткову угоду до договору іпотеки, яка змінила умови договору іпотеки у відповідності до даткових угод та до кредитного договору, які укладені між Банком та Позичальником.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 4:1., 4.3. Договору іпотеки, позивач набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконане, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту; та /або/ при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум інших платежів, передбачених Кредитним договором або цим договором.

Однак позичальником умови кредитного договору та додаткових угод до нього не виконувалися, сума кредиту та відсотки відповідно до кредитного договору та додаткових угод не сплачувалися.

Станом на 27.02.2015 року заборгованість ОСОБА_5 перед банком становить 44247,06 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 1 228 435,55 гривень, з них:

-прострочена заборгованість по кредиту - 377,83 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 10 489,73 гривень,

-сума дострокового стягнення кредиту - 31 025,49 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 861 363,78 гривень,

-відсотки за користування кредитом - 12 733,14 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку - 353 511,44 гривень.

-підвищені відсотки - 110,60 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 3070,60 гривень. Заборгованість відповідач не погасив.

Тому ПАТ «Універсал Банк» просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, для задоволення вимог, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав суду заяву, в якій позов підтримав, просить його задовольнити та справу розглядати у його відсутності.

Відповідачі та треті особи в судове засідання 29.11.2018 року не з"явилися та не повідомили суду причин своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи належно повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою суду від 03.03.2017 року, за клопотанням ОСОБА_9, до справи залучено в якості третіх осіб ОСОБА_6 та орган опіки та піклування Трускавецької міської ради.

Судом встановлено, 21.12.2007 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 017-2914/840-0100 на загальну суму 34500,00 доларів США з терміном повернення кредиту до 10.12.2037 року, процентна ставка становить 13,45 % річних.

24.12.2007 року ОСОБА_5 отримав кредит в розмірі 33882,00 доларів США, що стверджується заявою на видачу готівки № 017 В501073580001, копія якої знаходиться в матеріалах справи /а.с. 58/.

Правонаступником ВАТ "Універсал Банк" є позивач по справі - ПАТ "Універсал Банк", згідно до копії витягу із статуту ПАТ "Універсал Банк", яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.4. кредитного договору, копія якого знаходиться в матеріалах справи, погашення основної суми Кредиту та процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником щомісячних платежів. Згідно п. 2.5. розмір щомісячних платежів встановлений у графіку погашення кредиту, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Пункт 5.3.2. кредитного договору, покладає на позичальника обов’язок повернути кредит в сумі, вказаній у п. 1.1, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов’язань сплатити штрафні санкції та інші платежі, у строки та на умовах, що визначені цим договором.

10.06.2010 року між Банком та Позичальником було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 017-2914/840-0100 від 21.12.2007 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, згідно якої сторони погодили наступне:

«п. 1.1.1. з 10.06.2010 року по 28.06.2010 року позичальник зобов’язується сплачувати Кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі:

-процентна ставка - 7,15 % річних,

-за користування кредитним коштами понад встановлений строк або терміни погашення нараховується процентна ставка в розмір 40,35 % річних,

п. 1.1.3. з 29.06.2010 року по 09.06.2011 року позичальник зобов’язується сплачувати Кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі:

-процентна ставка - 13,45 % річних

-за користування кредитним коштами понад встановлений строк або терміни погашення нараховується процентна ставка в розмір 40,35 % річних»

Також додатково 29.06.2010 року між Банком та Позичальником укладено додаткову угоду до Кредитного договору № 017-2914/840-0100 від 21.12.2007 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи, згідно якої сторони погодили наступне:

«п. 1 «Базова процента ставка» це 7,15 % річних;

«базова підвищена процента ставка» - це 15,15 % річних

п. 1.1.1. з 29.06.2010 року до 09.06.2011 року, позичальник зобов’язується сплачувати кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі:

-за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку або термінів погашення нараховується процента вставка у розмірі вищевказаної «базової процентної ставки»

-за користування кредитними коштами понад встановлений строк або терміни погашення, нараховується процентна ставка в розмірі «базової підвищеної процентної ставки»

п. 1.1.2. з 10.06.2011 року до 09.06.2016 року позичальник зобов’язується сплачувати кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі:

-за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку або термінів погашення нараховується процента вставка у розмірі вищевказаної «базової процентної ставки» збільшеною на 7,56 % річних,

-за користування кредитними коштами понад встановлений строк або терміни погашення, нараховується процентна ставка в розмірі «базової підвищеної процентної ставки» збільшеної на 7,56 % річних.

п. 1.1.3. а починаючи з 10.06.2016 року позичальник зобов’язується сплачувати кредитору за користування кредитом проценти у наступному розмірі:

-за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку або термінів погашення нараховується процента вставка у розмірі вищевказаної «базової процентної ставки» збільшеною на 6,3 % річних

-за користування кредитними коштами понад встановлений строк або терміни погашення, зараховується процентна ставка в розмірі «базової підвищеної процентної ставки» збільшеної на 6,3 % річних.

-п. 1.1.4 у разі виникнення простроченої заборгованості протягом періоду з 29.06.2010 року до 09.06.2011 року та непогашення такої заборгованості протягом трьох календарних днів, позичальник зобов'язується, з першого дня виникнення такого прострочення, сплачувати Кредитору за користування кредитними коштами проценти у наступному розмірі:

- за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку або термінів погашення кредиту нараховується процента ставка у розмірі вищевказаної «базової процентної ставки» збільшеною на 6,3 % річних,

- за користування кредитними коштами понад встановлений строк або терміни погашення, нараховується процентна ставка в розмірі «базової підвищеної процентної ставки» збільшеної на 6,3 % річних,

Уклавши кредитний договір та додаткові угоди до нього, позичальник ОСОБА_5 взяв на себе зобов"язання сплачувати в розмірі та в строки всі вищеперелічені платежі, однак свого зобов"язання не виконав, внаслідок чого у нього станом на 27.02.2015 року утворилася заборгованість перед банком в сумі: 44 247,06 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 1 228 435,55 гривень, яка включає:

- прострочена заборгованість по кредиту - 377,83 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10 489,73 гривень,

- сума дострокового стягнення кредиту - 31 025,49 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 861 363,78 гривень,

- відсотки - 12 733,14 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 353 511,44 гривень.

- підвищені відсотки - 110,60 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 3 070,60 гривень.

Розмір заборгованості стверджується розрахунком заборгованості, який знаходиться в матеріалах справи /а.с. 8-10/.

Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_5 за кредитним договором, 21 грудня 2007 року укладено іпотечний договір між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 За умовами договору іпотеки, Іпотекодавці - відповідачі у справі забезпечують вимоги Іпотекодержателя - позивача у справі, що випливають за Кредитним договором № 017-2914/840-0100 від 21.12.2007 року.

29.06.2010 року між Банком та Іпотекодавцями-майновими поручителями укладено додаткову угоду до договору іпотеки, копія якої знаходиться в матеріалах справи та яка змінює умови договору іпотеки у відповідності до даткових угод до кредитного договору, які укладені між банком та позичальником.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки, іпотекодавці передають в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30, 6 кв. м., що належить іпотекодавцям майновим поручителям на праві власності.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 4.1., 4.3. договору іпотеки, позивач набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконане, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту та /або/ при несплаті або частковій несплаті в строк сум процентів; та /або/ при несплаті або частковій несплаті в строк сум інших платежів, передбачених Кредитним договором або цим договором.

Згідно п. 4.2. Договору іпотеки, звернення стягення на предмет іпоекти здійснюється зокрема за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статтей 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що суди, при вирішенні спорів за участю майнових поручителів, мають виходити із того, що відповідно до ст. 11 Закону України "Про заставу", статей 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 578 ЦК України, майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Відповідно до ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ч. 1 ст.39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Тому, на підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30, 6 кв. м., згідно іпотечного договору від 21 грудня 2007 року укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є підставною, обгрунтованою та доведеною, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Верховний Суд України у справі № 6-61цс15 від 27 травня 2015 року зробив висновок, що виходячи зі змісту поняття "ціна" як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Згідно п. 1.2 договору іпотеки від 21.12.2007 року, ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб"єкта оціночної діяльності на момент укладення договору становить 218196,00 грн., що не відповідає звичайній ціні на цей вид майна станом на сьогодні.

Враховуючи викладене, а також те, що право вибору способу реалізації предмета іпотеки належить позивачу, суд прийшов до висновку, що позовна вимога про встановлення способу реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором від 21.12.2007 року шляхом проведення електронних торгів з початкової ціною продажу, визначеною в ході виконавчого провадження суб’єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 21.12.2007 року крім власників - іпотекодавців зареєстровані та проживають ОСОБА_10-М.О. ІНФОРМАЦІЯ_1, та її мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копією будинкової книги на згадану квартиру та копією паспорту ОСОБА_11, які знаходяться в матеріалах справи /а.с.245-253/. Малолітня ОСОБА_10-М.О. народжена 14.04.2011 року, що стверджується копією свідоцтва про народження, яке знаходиться в матеріалах справи /а.с.254/.

Згідно п.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_10-М.О. народжена 14.04.2011 року, а іпотечний договір укладено 21.12.2007 року, тобто до її народження і тому вона не мала права власності на предмет іпотеки чи права користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки.

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

За змістом статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права.

Отже, Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" в розумінні ст. 58 Конституції України застосовується до даних правовідносин.

В цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України). Мораторій не звільняє від виконання зобов'язання, а є відстроченням виконання певних обов'язків, відкладення певних дій на визначений чи невизначений період на підставі спеціального акта.

Встановлений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" мораторій на стягнення нерухомого житлового майна громадян України, наданого як забезпечення зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові № 6-46 цс 15 від 15 квітня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Згідно з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 147780967, 147780696, 147781363, 147780077, які знаходятьмя в матеріалах справи, у відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 немає у власності іншого нерухомого житлового майна; квартира АДРЕСА_2 областіа використовується як місце постійного проживання майнових поручителів, тобто відповідачів по справі, про що свідчать копії паспортів відповідачів, які знаходяться в матеріалах справи; загальна площа квартири становить 30,6 кв. м., що відповідає умовам, визначених п. 1 ст. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому, до даних правовідносин слід застосувати вказаний Закон.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідачів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30, 6 кв. м., що належить іпотекодавцям майновим поручителям на праві власності, підлягають задоволенню, однак рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії даного Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654,00 грн.

Керуючись ст. 12, 76-81, 141, 280, 281 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 546, 572, 575, 578, 589, 590, 610-612, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 17, 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_1 перед ПАТ «Універсал Банк» (р/р 29095000202428 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, 04114, м. Київ, вул Автозаводська, 54/19) за кредитним договором № 017-2914/840-0100 від 21.12.2007 року та додаткових угод до нього від 10.06.2010 року та 29.06.2010 року в загальному розмірі 44 247,06 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 1 228 435,55 гривень, яка включає:

- прострочена заборгованість по кредиту - 377,83 доларів США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 10 489,73 гривень,

- сума дострокового стягнення кредиту - 31 025,49 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 861 363,78 гривень,

- відсотки - 12 733,14 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 353 511,44 гривень.

- підвищені відсотки - 110,60 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 3 070,60 гривень,

звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № б/н від 21.12.2007 року на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 30,6 кв.м., що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_5) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Трускавецького міськвиконкому 14.01.1998 року, згідно з розпорядженням від 14.01.1998 року, за номером зареєстрованого Дрогобицьким МБТІ та записаного в реєстровій книзі № 14 за номером запису 3732, реєстраційний номер 21318458, шляхом продажу предмету іпотеки на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче кговадження».

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором від 21.12.2007 року шляхом проведення електронних торгів з початкової ціною продажу, визначеною в ході виконавчого провадження суб’єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р 29095000202428 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19), судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3), яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р 29095000202428 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19), судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_4), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р 29095000202428 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19), судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІПН НОМЕР_5), яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р 29095000202428 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19), судовий збір у розмірі 913,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.

Суддя: ОСОБА_12