Постанова № 77897841, 30.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2104/18

Номер справи місцевого суду: 522/6550/17

Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (третя особа - приватний нотаріус міського Київського нотаріального округу Чуловський В.А.) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухваленого під головуванням судді Чернявської Л.М. 29 серпня 2017 року у м. Одеса, -

встановила:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 13754 від 04 липня 2016 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на кредитному договорі № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, укладеному між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», - таким, що не підлягає виконанню (а.с. 3-5).

В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 посилався на те, що 16 липня 2008 року між ним та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 1501/0708/56-009, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 270 000 доларів США строком до 16 липня 2018 року. 12 грудня 2013 року Приморським районним судом було ухвалено заочне рішення про задоволення вимог Банку та звернення стягнення на предмет іпотеки. 22 січня 2015 року, на підставі виконавчого листа № 522/4262/13-ц, Приморським ВДВС було відкрите виконавче провадження. 18 січня 2016 року зазначений предмет іпотеки було реалізовано та 22 лютого2016 року постановою Приморського ВДВС, у зв'язку реалізацією майна, арешт з нього було знято. 03 квітня 2017 року на адресу позивача надійшов лист від ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, з якого вбачається, що приватним нотаріусом Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис 04 липня 2016 року за вищевказаним кредитним договором, про стягнення з ОСОБА_2 281 586, 98 доларів США боргу, при тому що за рішенням суду з позивача вже було стягнуто, за рахунок іпотечного майна, заборгованість за зазначеним кредитом.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 посилався на те, що нотаріус не мав права видавати виконавчий напис, а тому цей напис є таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню (а.с. 61-63).

В апеляційній скарзі представник ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, судом не було враховано, що Банком нотаріусу було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, а тому нотаріус обґрунтовано вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором (а.с. 67-68).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «Альфа-Банк» підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 липня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 1501/0708/56-009, згідно якого відповідач зобов'язався надати кредит у сумі 270 000 доларів США на строк по 16 липня 2018 року. Кредит надавався на споживчі потреби, згідно умов кредитного договору в забезпечення зобов'язань було укладено іпотечний договір, предметом якого є нежитлові приміщення офісу-магазин, загальною площею 140, 9 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 У подальшому, на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, право вимоги за вказаним Кредитним договором ВАТ «Сведбанк» відступило на користь ПАТ «Дельта Банк» яке, у свою чергу, 15 червня 2012 року на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги, відступило своє право вимоги на користь ПАТ «Альфа-Банк».

12 грудня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення (справа № 522/4262/13-ц, провадження 2/522/6869/13) про звернення стягнення на предмет іпотеки. 22 січня 2015 року, на підставі виконавчого листа № 522/4262/13-ц, Приморським відділом державної виконавчої служби ОМУЮ було відкрито виконавче провадження, 18 січня 2016 року зазначений предмет іпотеки було реалізовано СЕТАМ. Таким чином, судом вірно встановлено, що стягувач задовольнив свої вимоги за кредитним договором № 1501/0708/56-009 за рахунок реалізації іпотечного майна, яке перебувало у нього в іпотеці в забезпечення кредиту № 1501/0708/56-009. В постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 21 березня 2016 року зазначено, що майно, належне ОСОБА_2, було реалізовано з електронних торгів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, у зв'язку із чим виконавчий документ повернуто стягувачу - ПАТ «Альфа-Банк».

04 липня 2016 року приватним нотаріусом міського Київського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13754 за кредитним договором № 1501/0708/56-009 від 16 липня 2008 року, в якому зазначалось, що строк платежу по Кредитному договору настав, а Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводиться за період з 10 серпня 2013 року по 24 травня 2016 року. Сума заборгованості за кредитом складає 174 015, 09 доларів США; заборгованість за відсотками за користування кредитом 107 571, 89 доларів США. Загальна сума заборгованості становить 281 586, 98 доларів США.

За кредитним договором від 16 липня 2008 року, ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 270 000 доларів США (а.с.6-9), за рішенням суду від 12 грудня 2013 року стягнуто в рахунок погашення заборгованості за кредитом 205 136, 30 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складало 1 639 654, 45 грн., а також відсотки в розмірі 18 466,79 доларів США. При цьому, рішення суду було виконано за рахунок реалізації іпотечного майна, разом з тим у виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості складає за кредитом 174 015, 09 доларів США, заборгованість за відсотками - 107 571, 89 доларів США, загальна сума заборгованості становить 281 586, 98 доларів США.

Вищевказане підтверджує, що у позивача відсутня безспірна заборгованість перед відповідачем, у зв'язку із чим нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, а тому даний напис є таким, що не підлягає виконанню, з наступних підстав.

Згідно положень ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, що і було здійснено іподекодержателем згідно рішення Приморського районного судум. Одеси від 12 грудня 2013 року.

Згідно 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно п. 284 зазначеної Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, однак, у даному випадку, стягувачем вже було звернено стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором, тобто безспірність у заборгованості перед банком у боржника відсутня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 N 1172 було «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, зі вказаних норм права вбачається, що така заборгованість або інша відповідальність боржника має бути безспірною і не потребує додаткового доказування, отже зазначена в нотаріальному напису заборгованість потребує доказуванню, оскільки стягувач вже задовольнив свої вимоги за рахунок іпотечного майна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, у порушення вказаних норм права, нотаріус без правових підстав вчинив виконавчий напис на кредитному договорі, оскільки ПАТ «Альфа-Банк» не надав належних доказів на підтвердження безспірності суми заборгованості та розрахунків, які це підтверджують.

Крім того, відповідно до ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

В оспорюваному нотаріальному написі, вчиненому 04 липня 2016 року приватним нотаріусом міського Київського нотаріального округу Чуловським В.А., зазначена загальна сума заборгованості у розмірі 281 586, 98 доларів США, без визначення суми за офіційним курсом в еквіваленті в гривнях.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, що не відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому цей надпис є таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів вважає необґрунтованим довід апеляційної скарги представника ПАТ «Альфа-Банк» про те, що Банком нотаріусу було надано пакет усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, а тому нотаріус обґрунтовано вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідно до умов кредитного договору, кредит був виданий у розмірі 270 000 доларів США на строк по 16 липня 2018 року за умови укладення іпотечного договору, згідно з яким заставою визначено конкретне нерухоме майно. В умовах кредитного та іпотечного договорів зазначався чіткий порядок та умови задоволення вимог позикодавця: стягнення суми боргу за договором у судовому порядку або звернення стягнення на майно, передане банку у забезпечення виконання зобов'язань позичальника. Водночас, згідно з умовами кредитного та іпотечного договорів, банк повинен надіслати особі, яка порушила свої обов'язки, письмову вимогу про усунення порушення.

У вимозі мало б зазначатися: стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у строк не більше ніж тридцять днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Окрім того, заборгованість за кредитним договором є спірною, зокрема, по причині того, що позивач не погодився із тим фактом, що у банка виникло право вимоги про погашення зобов'язання, оскільки він задовольнив свої вимоги за рахунок іпотечного майна.

Таким чином, нотаріус повинен був відмовити у вчиненні нотаріальної дії з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про нотаріат» через те, що вчинення такої дії суперечить законодавству України, оскільки не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складений 13 листопада 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.М. Таварткіладзе

А.П. Заїкін