
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 жовтня 2018 р. № 400/2549/18 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., ознайомившись з
адміністративним позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56600
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135
про:визнання протиправним та скасування постанов від 05.04.2018р № 024168, від 17.05.2018р. № 056043,ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 05.04.2018р № 024168, від 17.05.2018р. № 056043, від 24.05.2018р. № 05683 та розрахунків від 21.06.2018р. (до акту № 0011563), від 05.07.2018р. (до акту № 0011584), від 05.07.2018р. (до акту № 0011581) , від 08.07.2018р. (до акту № 0011585), від 08.07.2018р. (до акту № 0011586), від 08.07.2018р. (до акту № 0011587), а також розрахунки Управління Укртрнсбезпеки в Одеській області від 06.06.2018р. (до акту № 0003594), від 06.06.2018р. (до акту № 0003593).
Стаття 171 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) покладає на суд обов'язок після одержання позовної заяви з'ясовувати, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши позовну заяву і додатки до неї, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині скасування розрахунків плати за проїзд не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
06.06.2014 року Великою палатою Верховного Суду ухвалено постанову у адміністративній справі № 820/1203/17, в якій висловлено правову позицію, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спір про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, які позивач просить скасувати, є доказом, підставою для стягнення у порядку господарського (цивільного) судочинства. Аргументи позивача проти цього доказу, повинні розглядатися належним судом у разі пред'явлення відповідно позову про стягнення цієї плати.
Складання Укртрансбезпекою розрахунку плати за проїзд є нічим іншим як розрахунок майбутнього позову, розгляд якого повинен відбуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Сам по собі розрахунок не породжує для позивача будь-яких обов'язків, він не є рішення суб'єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд виходить з того, що оскільки правовідносини зі стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є цивільно-правовими, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку господарського (цивільного) судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі вищезазначеного, керуючись п.1 ч. 1 ст.170, 243, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження у справі № 400/2549/18 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування розрахунків Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 21.06.2018р. (до акту № 0011563), від 05.07.2018р. (до акту № 0011584), від 05.07.2018р. (до акту № 0011581) , від 08.07.2018р. (до акту № 0011585), від 08.07.2018р. (до акту № 0011586), від 08.07.2018р. (до акту № 0011587), а також розрахунків Управління Укртрнсбезпеки в Одеській області від 06.06.2018р. (до акту № 0003594), від 06.06.2018р. (до акту № 0003593).
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя І. А. Устинов
Судове рішення № 77302085, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2549/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: