
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
22 жовтня 2018 р. № 400/2549/18 м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А., ознайомившись з
адміністративним позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 56600
до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135
про:визнання протиправним та скасування постанов від 05.04.2018р № 024168, від 17.05.2018р. № 056043,ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 05.04.2018р № 024168, від 17.05.2018р. № 056043, від 24.05.2018р. № 05683 та розрахунків від 21.06.2018р. (до акту № 0011563), від 05.07.2018р. (до акту № 0011584), від 05.07.2018р. (до акту № 0011581) , від 08.07.2018р. (до акту № 0011585), від 08.07.2018р. (до акту № 0011586), від 08.07.2018р. (до акту № 0011587), а також розрахунки Управління Укртрнсбезпеки в Одеській області від 06.06.2018р. (до акту № 0003594), від 06.06.2018р. (до акту № 0003593).
Стаття 171 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) покладає на суд обов'язок після одержання позовної заяви з'ясовувати, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши позовну заяву і додатки до неї, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги в частині скасування розрахунків плати за проїзд не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
06.06.2014 року Великою палатою Верховного Суду ухвалено постанову у адміністративній справі № 820/1203/17, в якій висловлено правову позицію, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спір про стягнення з перевізника плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, розрахунки плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, які позивач просить скасувати, є доказом, підставою для стягнення у порядку господарського (цивільного) судочинства. Аргументи позивача проти цього доказу, повинні розглядатися належним судом у разі пред'явлення відповідно позову про стягнення цієї плати.
Складання Укртрансбезпекою розрахунку плати за проїзд є нічим іншим як розрахунок майбутнього позову, розгляд якого повинен відбуватися за правилами господарського чи цивільного судочинства.
Сам по собі розрахунок не породжує для позивача будь-яких обов'язків, він не є рішення суб'єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд виходить з того, що оскільки правовідносини зі стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є цивільно-правовими, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку господарського (цивільного) судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
У разі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
На підставі вищезазначеного, керуючись п.1 ч. 1 ст.170, 243, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
1.Відмовити у відкритті провадження у справі № 400/2549/18 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування розрахунків Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 21.06.2018р. (до акту № 0011563), від 05.07.2018р. (до акту № 0011584), від 05.07.2018р. (до акту № 0011581) , від 08.07.2018р. (до акту № 0011585), від 08.07.2018р. (до акту № 0011586), від 08.07.2018р. (до акту № 0011587), а також розрахунків Управління Укртрнсбезпеки в Одеській області від 06.06.2018р. (до акту № 0003594), від 06.06.2018р. (до акту № 0003593).
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя І. А. Устинов
The court decision No. 77302085, Mykolaiv District Administrative Court was adopted on 22.10.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 400/2549/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: