Рішення № 7698010, 25.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10                                                                                 Справа № 17/311

За позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРИЗ ЛТД», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 185966 грн. 93 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Кириченко Є.А., провідний юрисконсульт, довіреність № 711 від 29.12.2009;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 185966,87 грн., з яких: 130000,00 грн. –заборгованість за кредитом; 34967,41 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 20939,68 грн. – прострочена заборгованість за відсотками; 39,16 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 20,68 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, згідно кредитного договору №11104995000 від 26.12.2006.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 19.12.2009, 04.01.2010, 25.01.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (позивач у справі), як Банком, та Товариством з обмеженою відповідальністю „ФРИЗ ЛТД” (відповідач у справі), як Позичальником, був укладений кредитний договір № 11104995000 від 26.12.2006 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Банк зобов’язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 300000 грн. у порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пунктів 1.2.1-1.2.2 Договору, надання кредиту здійснюється у термін з 26.12.2006 по 26.12.2011.

Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, встановлений графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього Договору на підставі будь-якого з п.п.2.3,5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 Договору.

Відповідно до пунктів 1.3.1-1.3.2 Договору, за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється ставка в розмірі 17% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процента ставка встановлюється у розмірі 23% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

Пунктом 1.3.5 Договору встановлено, що Позичальник зобов’язується сплачувати проценти за Договором у строк –протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом.

При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем.

Згідно пункту 5.10 Договору, у випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, а також будь-якими іншими угодами, що укладені або будуть укладені в майбутньому між Банком та Позичальником, Банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 Договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору, щодо вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України Сторони узгодили, що у випадку застосування будь-якого з пп.. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 цього Договору та/або настання обставин, передбачених вищевказаними пунктами, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього Договору.

При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення з дати отримання Позичальником відповідної письмової вимоги Банку. В цьому випадку Позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений Банком заново термін в повному обсязі.

Позивачем на виконання умов Договору було надано відповідачу кредит шляхом відкриття поновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 300000 грн., однак, відповідачем були порушені умови Договору, за ним склалась заборгованість за тілом кредиту у сумі 130000 грн., прострочена заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом у сумі 20939,68 грн.

У зв’язку з тим, що Позичальник своєчасно та в повному не виконував свої зобов’язання з погашення кредиту та відсотків, позивач звернувся до суду за їх стягненням.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у сумі 39,16 грн. та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 20,68 грн.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано, явку повноважного представника у судові засідання не забезпечено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 300000 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, меморіальним ордером № 0601980628 від 26.12.2006 (а.с.36).

Відповідач не виконував свої зобов’язання за Договором з погашення кредиту та відсотків, що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку з чим, за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 130000,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом у сумі 34967,41 грн. та прострочена заборгованість за відсотками у сумі 20939,68 грн.

Також відповідачем не були виконані умови Договору щодо сплати відсотків за користування кредитом у сумі 20939,68 грн.

Відповідальність за порушення термінів повернення кредиту та процентів передбачена сторонами у п. 7.1 Договору у вигляді пені в розмірі 0,4% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, позивачем було обґрунтовано та вірно нараховано відповідачу пеню за наявність заборгованості по процентах у сумі 20,62 грн. за період згідно наданого розрахунку та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту у сумі 39,16 грн. за періоди згідно наданого розрахунку, тому суд вважає її такою, що підлягає до стягнення в заявленому розмірі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: 130000,00 грн. –заборгованість за кредитом; 34967,41 грн. – прострочена заборгованість за кредитом; 20939,68 грн. – прострочена заборгованість за відсотками; 39,16 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 20,68 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРИЗ ЛТД», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Мендєлєєва, буд. 1, ідентифікаційний код 23488582, на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», м. Харків, пр. Московський, буд. 60, ідентифікаційний код 09807750, 130000,00 грн. –заборгованість за кредитом; 34967,41 грн. –прострочену заборгованість за кредитом; 20939,68 грн. –прострочену заборгованість за відсотками; 39,16 грн. –пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту; 20,68 грн. –пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; витрати по сплаті державного мита у сумі 1859,67 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 01.02.2010.

Суддя                                                                                           О.С. Фонова