Ухвала суду № 76651564, 25.09.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

25.09.2018 м. ХарківСправа № 922/1605/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши в межах підготовчого провадження заяву ТОВ "Автоарт" про відвід судді Калініченко Н.В. (вх. № 27825 від 24 вересня 2018 року) від справи № 922/1605/18 у справі за позовом ПАТ "Мегабанк", м. Харків до ТОВ "Технік Центр", м. Харків, ТОВ "Технік-Центр", м. Харків, ТОВ "Містраль Авто", м. Харків, ПП "Аякс-Авто", м. Харків, ТОВ "Техно-Арт", м. Харків, ТОВ "Артсіті", м. Харків, ТОВ "Автоарт", м. Харків, ТОВ "Профіль-М", м. Харків, ТОВ "Компанія "Арт-Інвест", м. Харків, ТОВ "Арт-Лекс ЛТД", м. Харків, ТОВ "Артсіті ЛТД", м. Харків, ТОВ "Автоарт ЛТД", м. Харків, ТОВ "Арт-Лекс", м. Харків, ТОВ "Адамант-Авто", м. Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Київ про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставне майно

ВСТАНОВИВ:

В межах підготовчого провадження господарським судом Харківської області (суддя господарського суду Харківської області Калініченко Н.В. - ухвала від 18 червня 2018 року про прийняття позовної заяву до розгляду, відкриття провадження у справі № 922/1605/18 за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання) розглядається позов публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік центр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік-центр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Містраль Авто", Приватного підприємства "Аякс-Авто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Арт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсіті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль-М", Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Арт-Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Артсіті ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лекс ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоарт ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт-Лекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант-Авто", про звернення стягнення та стягнення заборгованості в сумі 11 298 627,01 дол. США та 42 976 134,61 грн. та за участю третьої особи, залученою в порядку ст. 50 ГПК України, ухвалою суду від 02 липня 2018 року - ПАТ "Перший Український міжнародний банк", м. Київ.

24 вересня 2018 року під час підготовчого засідання в межах підготовчого провадження ТОВ "Автоарт" (сьомий відповідач) подав заяву про відвід судді Калініченко Н.В. у справі № 922/1605/18. Як вказував представник сьомого відповідача під час підготовчого засідання 24 вересня 2018 року, заяву про відвід мотивовано п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України в сукупності з імперативними нормами п. 5 ч. 1 ст. 227 та п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, які не застосовані судом, що позбавляє підприємство-заявника на подання доказів у справі з огляду на незадоволення клопотання ТОВ "Автоарт" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/1760/18.

Виходячи з норм ст. 39 ГПК України, якими внормовано можливість розгляду таких заяв як з повідомленням учасників справи шляхом проведення судового засідання так і поза межами участі учасників (без повідомлення учасників справи), у дводенний термін, судом розглядається дана заява у відповідності до частин 1, 7, 8 та 11 зазначеної статті.

Суд, розглянувши заяву сьомго відповідача, ТОВ "Автоарт", про відвід судді Калініченко Н.В. (вх. № 27825 від 24 вересня 2018 року) від справи № 922/1605/18 дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Так, під час підготовчого засідання 24 вересня 2018 року в межах підготовчого провадження судом було розглянуто клопотання ТОВ "Автоарт" (вх. № 27695) про зупинення провадження у справі за наслідками розгляду якого та у відповідності до статей 232, 233, 235 ГПК України судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання, яку (скорочену ухвалу) оголошено під час даного підготовчого засідання з зазначенням дати складання повного тексту ухвали (виходячи зі змісту ст. 234 ГПК України) - 28 вересня 2018 року.

Як вбачається ж з поданої заяви про відвід, її вмотивовано нормами статей 227 та 229 ГПК України, розглядом господарським судом Харківської області справи № 922/1760/18 з якою пов’язана дана справа № 922/1605/18 і не зупинення провадження в якій до набрання чинності судовим рішенням у справі № 922/1760/18 є підставою наявності сумнівів у неупередженості та об’єктивності судді Калініченко Н.В. по розгляду справи № 922/1605/18.

Про що неодноразово зазначав суд під час розгляду заяв відповідачів про відвід судді Калініченко Н.В. від розгляду справи № 922/1605/18, підстави задля відводу судді визначені саме ст. 35 ГПК України, які повинні бути вмотивованими (ч. 3 ст. 38 ГПК України). Водночас, норми статей 227 та 229 ГПК України, на які посилається заявник, не внормовують питання відводу судді від розгляду справи. Натомість, відповідно до імперативної норми ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Виходячи з вищенаведеного суд вбачає, з одного боку невмотивованість поданої чергової заяви про відвід судді від розгляду даної справи № 922/1605/18 через не застосування судом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України в сукупності із п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, подання якої фактично зводиться до незгоди останньої із постановленою судом ухвалою, якою, зокрема, відмовлено ТОВ "Автоарт" в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі; з іншого боку - хибне тлумачення норми ст. 35 ГПК України в частині п. 5 частини 1 даної статті з заявлених підстав відводу виходячи з імперативного припису ч. 4 даної статті (незгода сторони з процесуальним рішенням судді не є підставою для відводу).

Суд вкотре наголошує на тому, що право на подання заяви про відвід судді безумовно є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Законом України "Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції", поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи ст. 9 Конституції України та ст. 3 ГПК України, господарські суди у процесу здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватись нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов’язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях. В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Бочан проти України" від 03 травня 2007 року та "ОСОБА_1 проти України" від 09 січня 2013 року Європейським судом з прав людини нагадано, що “безсторонність”, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, “Булут проти Австрії” (Bulut v. Avstria), рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-И, с. 356, п. 31, та “Томан проти Швейцарії” (Thomann v. Switzerland), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-111, с. 825, п. 30). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “ОСОБА_1 проти України” (заява N 21722/11) від 09 січня 2013 року висловлено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (їi) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У рішенні по справі “Білуха проти України” від 09 листопада 2006 року (заява N 33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Підсумовуючи вище викладене, суд вважає що сьомим відповідачем (заявником) у заяві про відвід судді Калініченко Н.В. не наведено жодної з підстав для відводу судді, які містяться у статтях 35, 36 ГПК України, а сам відвід ґрунтується на хибному застосуванні заявником норм чинного ГПК України.

Водночас, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. З огляду на викладене та з метою уникнення сумнівів у неупередженості судді Калініченко Н.В., суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України та з застосуванням п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України, якими унормовано право суду на зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід судді.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 228, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд іншому судді заяву про відвід судді Калініченко Н.В. у справі № 922/1605/18.

Провадження у справі № 922/1605/18 зупинити.

Суддя ОСОБА_2