Рішення № 76338401, 05.09.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 05.09.2018

Справа № 334/6320/16-ц

Провадження № 2/334/332/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 вересня 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді: Ісакова Д.О.

при секретарі: Петракей Р.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1про стягнення заборгованості за договором кредиту, у якому вказує, що 05.12.2006 року ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1уклали кредитний договір №237М/06. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 45000,00 доларів США на наступних умовах: строк погашення - 02.12.2016 року, відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 13% річних.

07.12.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту, згідно умов якого, Банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 120000 доларів США зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення до 02.12.2016 року. 07.12.2006 року позичальнику було надано 75000 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 від 08.08.2016 року.

23.10.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору кредиту, згідно умов якого, було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 14.5% річних.

23.05.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору кредиту, згідно умов якого, було змінено графік погашення кредиту.

15.12.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору кредиту, згідно умов якого, було змінено графік погашення кредиту.

01.07.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору кредиту, згідно умов якого, сторони підтвердили, що залишок заборгованості станом на дату укладання додаткової угоди становить 98712,04 доларів США, та було змінено графік погашення кредиту.

05.12.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору кредиту, згідно умов якого, сторони домовились перевести заборгованість в гривню. Загальна заборгованість після реструктуризації склала 775267,52 грн., крім того було змінено розмір процентної ставки за користування кредитом до 16,5 % річних.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 20.07.2016 року заборгованість складає 1474151,35 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 770035,57 грн., сума заборгованості за відсотками - 394074,70 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 106005,67 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 144868,52 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом - 24753,19 грн.; розмір інфляційних витрат за відсотками - 34413,70 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просить слухати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання повістки на адресу його реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом установлено, що 05.12.2006 року ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1уклали кредитний договір №237М/06. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 45000,00 доларів США на наступних умовах: строк погашення - 02.12.2016 року, відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 13% річних.

07.12.2016 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту, згідно умов якого, Банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі 120000 доларів США зі сплатою 13% річних та з кінцевим терміном повернення до 02.12.2016 року. 07.12.2006 року позичальнику було надано 75000 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 від 08.08.2016 року.

23.10.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору кредиту, згідно умов якого, було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 14.5% річних.

23.05.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору кредиту, згідно умов якого, було змінено графік погашення кредиту.

15.12.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №4 до договору кредиту, згідно умов якого, було змінено графік погашення кредиту.

01.07.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до договору кредиту, згідно умов якого, сторони підтвердили, що залишок заборгованості станом на дату укладання додаткової угоди становить 98712,04 доларів США, та було змінено графік погашення кредиту.

05.12.2006 року між сторонами було укладено додаткову угоду №6 до договору кредиту, згідно умов якого, сторони домовились перевести заборгованість в гривню. Загальна заборгованість після реструктуризації склала 775267,52 грн., крім того було змінено розмір процентної ставки за користування кредитом до 16,5 % річних.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит.

Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав і станом на 20.07.2016 року заборгованість складає 1474151,35 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 770035,57 грн., сума заборгованості за відсотками - 394074,70 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 106005,67 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 144868,52 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом - 24753,19 грн.; розмір інфляційних витрат за відсотками - 34413,70 грн.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.

Ч.2 ст. 1050 ЦК України передбачає наслідки порушення договору позичальником, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані, і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, у розмірі 22113,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 554, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», який розташований в м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023,р/р29090150130005) заборгованість за Кредитним договором №237М/06 від 05.12.2006 року у сумі 1474151,35 грн. (один мільйон чотириста сімдесят чотири тисячі сто п'ятдесят одна грн. 35 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», який розташовано в м. Київ, вул. Ковпака, 29 (ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023,р/р29090150130005) судовий збір в розмірі 22113,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач може оскаржити рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ісаков Д. О.