Постанова № 76307716, 06.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2803/18 Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.

Є.У.№ 311/2231/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

секретар: Остащенко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи Василівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, державні виконавці Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: ОСОБА_4, ОСОБА_5, головний держаний виконавець Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6, заступник начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_7, начальник Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», ПАТ «ПроКредитБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_10, експерт - суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання ОСОБА_11, на дії та бездіяльність державних виконавців Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, та про визнання постанов та виконавчих дій неправомірними,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року громадянин ОСОБА_12 Федерації ОСОБА_3, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_13, звернувся до суду з вищевказаною скаргою. Зазначав, що на початку серпня 2017 року йому стало відомо про те, що в провадженні Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 2011 року перебуває зведене виконавче провадження № 34834343 про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «ПроКредитБанк», правонаступником якого є ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна», заборгованості за кредитними договорами, сума боргу по зведеному виконавчому провадженню становила 123 617 грн. 86 коп. Копії процесуальних документів, у тому числі і постанов про відкриття виконавчого провадження, про накладення арешту на його майно, при виклик до державного виконавця, тощо він не отримував, оскільки постійно проживає в ОСОБА_12 Федерації. На порушення вимог діючого законодавства державні виконавці, встановивши фактичну відсутність боржника за місцем його проживання, не вживали заходів щодо його розшуку та не вирішували питання про зупинення виконавчого провадження.

В процесі примусового виконання судових рішень виконавчою службою було виявлено нерухоме майно, яке належало боржникові, а саме: трикімнатна квартира АДРЕСА_1, на яку було накладено арешт та в якій залишалася проживати його дружина ОСОБА_9 та донька ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1. 09 березня 2016 року з метою визначення ринкової вартості квартири державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності. Відповідно до звіту ринкова вартість квартири станом на 20 лютого 2017 року становила 169 139 грн. Проте, при вчинені вказаних процесуальних дій суб’єкт оціночної діяльності квартиру не оглядав, внаслідок чого визначена ним вартість об’єкту нерухомості є заниженою. Ні копію постанови про залучення до участі у виконавчому провадженні спеціаліста, ні повідомлення про проведену оцінку, ні повідомлення про передачу квартири на реалізацію він не отримував, про призначення електронних торгів не повідомлявся.

03 липня 2017 року відбулися електронні торги, переможцем торгів визначено ОСОБА_10, яка надала та сплатила найвищу цінову пропозицію – 136 579 грн. 74 коп. Виручені від продажу квартири кошти були спрямовані на погашення кредитної заборгованості, сплату виконавчого збору, компенсацію витрат на проведення виконавчих дій.

Посилаючись на те, що за вказаним зведеним виконавчим провадженням державними виконавцями було допущено низку порушень чинного законодавства, що позбавило його можливості добровільно виконати судові рішення, своєчасно оскаржити неправомірні дії і постанови, оспорити оцінку нерухомого майна, просив суд:

- поновити йому пропущений з поважних причин строк звернення до суду зі скаргою на дії та рішення державних виконавців;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Горпинича С.С. щодо не направлення йому копії постанови від 25 жовтня 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29392815, копії постанови від 11 листопада 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29739256, копії постанови від 11 листопада 2011 року про відкриття виконавчого провадження № 29739084 рекомендованою поштою з повідомленням;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця Горпинича С.С. від 23 квітня 2012 року про призначення відповідального зберігача описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_3, як винесену з порушенням ч.І ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця ВДВС Василівського РУЮ ОСОБА_15 від 21 листопада 2011 року у виконавчому провадженні № 29739084 про об'єднання виконавчих проваджень № 29739084 і № 29739256, відкритих державним виконавцем Горпиничем С.С., за відсутності у зведеному виконавчому провадженні № 34834343 відомостей про передачу виконавчих проваджень № 29739084 і № 29739256 від державного виконавця Горпинича С.С. до іншого державного виконавця або до виконавчої групи, за відсутності письмового доручення начальника Василівського районного ВДВС ОСОБА_8 про передачу матеріалів виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого;

- визнати неправомірною постанову державного виконавця ВДВС Василівського РУЮ ОСОБА_16 від 17 травня 2012 року у ВП №34834343 про приєднання виконавчих проваджень № 32448761, №32448778, №32448798, №32448814 до зведеного виконавчого провадження № 34834343;

- визнати протиправною постанову від 09 березня 2016 року у виконавчому провадженні №29739084, винесену державним виконавцем Лаврухіним В.М. про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні;

- визнати недійсним звіт про незалежну оцінку 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , складаний суб’єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_11;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_5 щодо не повідомлення йому про результати звіту про оцінку квартири АДРЕСА_3, що надійшов до Василівського РВ ДВС 24 лютого 2017 року;

- визнати неправомірними дії начальника Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8 щодо надання довідки від 03 квітня 2017 року про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки арештованого майна - квартири АДРЕСА_4 керівнику ЗФ ДП «СЕТАМ» та направлення заявки від 03 квітня 2017 року на реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_4;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8, яка виразилася в його самоусуненні від контролю за дотриманням вимог законодавства при проведенні оцінки арештованого майна у ЗВП №34834343, чим порушено вимоги ст.74 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження»;

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Василівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_7 щодо не направлення боржнику ОСОБА_3 копії постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430682 рекомендованою поштою з повідомленням та не зазначення у постанові ідентифікатора доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Василівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_7 щодо не направлення боржнику ОСОБА_3 копії постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430642, копії постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430712, копії постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430736, копії постанови від ЗО вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430762, копії постанови від 30 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 52430789, рекомендованою поштою з повідомленням та не зазначення у постанові ідентифікатора доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- визнати неправомірними постанови заступника начальника Василівського районного ВДВС ОСОБА_7 про приєднання виконавчого провадження № 52430682 , № 52430736, № 52430712 до зведеного виконавчого провадження № 34834343 від 07 жовтня 2016 року, як винесену з порушенням ст.25 ч.І, ст.30 ч.І Закону України «Про виконавче провадження», п.3.8.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 12.04.2012 року зі змінами;

- визнати неправомірною постанову про об'єднання виконавчого провадження № 29739084 та №52430642 у зведене виконавче провадження № 34834343 від 07 жовтня 2016 року заступника начальника ВДВС ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням вимог ч.І ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.8.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 12.04.2012 року зі змінами;

- визнати неправомірною постанову про приєднання виконавчого провадження № 52430789 до зведеного виконавчого провадження № 34834343 від 07 жовтня 2016 року заступника начальника ВДВС ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням вимог ч.І ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.8.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 12.04.2012 року зі змінами;

- визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Василівського ВДВС, які приймали участь у проведенні виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №34834343 щодо порушення вимог ст.ст.11 ч.3 п.10, 38, 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній до 05.01.2017 року редакції), ст.35, ч.І ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній на теперішній час редакції), ст.375 ЦПК України, в частині невжиття заходів щодо розшуку боржника ОСОБА_3 та не зупинення виконавчого провадження до розшуку боржника;

- визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців Василівського ВДВС, які приймали участь у проведенні виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №34834343 щодо невиконання ними положень ч. 5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» при визначенні вартості та оцінки мана боржника ОСОБА_3А - квартири АДРЕСА_4;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Василівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_8, яка виразилися в його самоусуненні від контролю за дотриманням вимог законодавства при проведенні виконавчих дій за ЗВП № 34834343, чим порушено вимоги ст.59 ч.3, ст.74 ч.З Закону України «Про виконавче провадження», п.2 розділу IV, п.1, п.5 розділу V, п. 1 розділу XII Інструкції з організації примусового виконання рішень;

- визнати неправомірною бедіяльність державних виконавців, які приймали участь у виконавчих діях у зведеному виконавчому провадженні № 34834343 щодо не оголошення розшуку боржника ОСОБА_3 та зупинення виконавчого провадження до встановення місця його перебування;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Василівського районного ВДВС ГТУЮ у Запорзькій області ОСОБА_8 щодо невиконання вимог Розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо винесення постанови про утворення виконавчої групи.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що заявником пропущено десятиденний строк оскарження дій і постанов державних виконавців, а наведені ним причини пропуску такого строкку є неповажними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_13, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, та прийняти постанову про задоволення скарги. В обґрунтування доводів про незаконність оскаржуваної постанови зазначають, що висновки суду першої інстанції про неповажність причин пропуску строку оскарження неправомірних дій державних виконавців є помилковими. Про наяв6ність судових рішень і зведеного виконавчого провадження боржник не був обізнаний, оскільки не отримував ні повістки про виклик до суду, ні копії процесуальних судових документів і документів виконавчого провадження. Щодо оскарження постанов державних виконавців вважає, що строк їх оскарження не пропущено, оскільки їх копії були отримані 23 серпня 2018 року, а з відповідною скаргою дог суду представник боржника звернувся 1 вересня 2018 року, тобто в межах 10-денного строку.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду скарги з огляду на такі обставини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 383 ЦПК ( в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин), статті 447 ЦПК України, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» ( в редакції Закону на час вчинення процесуальних дій державним виконавцем) право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

На підставі статті 8 Закону про виконавче провадження сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. До учасників виконавчого провадження, які мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також представники сторін за законом чи договором, які діють від їх імені.

Враховуючи положення статті 383 ЦПК, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, зазначений у статті 3 Закону України «Про державну виконавчу службу», оскільки відповідно до частини другої статті 4 цього Закону державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина перша статті 448 ЦПК), незалежно від місця виконання судового рішення.

Відповідно до статті 385 ЦПК ( в редакції Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Аналогічні положення містяться і в ст. 449 ЦПК України в редакції, що діє з 15.12.2017 року.

Коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 – оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 – оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна ( Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 449 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Як роз’яснено у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Згідно зі ст. 72 ЦПК України ( в редакції Закону на час виникнення спірних правовідносин) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

За положенням ст.ст. 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції, в провадженні Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з 2011 року перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішень Жовтневого районного суду місті Дніпропетнровська та Василівського районного суду Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитними договорами.

Судом також установлено, що про відкрите виконавче провадження, вчинення державними виконавцями процесуальних дій, що оскаржуються, зміст процесуальних документів ОСОБА_3 як сторона виконавчого провадження дізнався у серпні 2018 року, а копію всіх процесуальних документів, що оскаржуються отримав 23 серпня 2018 року.

Відмовляючи боржнику у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скаргу подано до суду з пропуском строку, встановленого ст. 449 ЦПК України.

Проте, наслідком пропуску процесуального строку у відповідності до ст.126 ЦПК України є залишення документу без розгляду, а не відмова у задоволенні скарги.

Питання щодо поновлення процесуального строку або про відмову у його поновленні у спосіб, передбачений ч.6,7 ст. 127 ЦПК України, судом першої інстанції не вирішено, хоча клопотання про поновлення процесуального строку скаржником заявлялося.

В судів апеляційної інстанції особи, які приймали участь у розгляді справи, не заперечували, що всі копії процесуальних документів виконавчого провадження боржник не отримував, фактично вони були отримані представником боржника 23 серпня 2018 року. За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку оскарження постанов державних виконавців є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідна скарга до суду надійшла 1 вересня 2018 року, тобто в межах строків, встановлених ст.449 ЦПК України.

Суд фактично ухилився від розгляду скарги, не перевірив доводи представника боржника щодо порушень державними виконавцями його прав як учасника виконавчого провадження, які унеможливили добровільно виконати судові рішення, щодо визначення початкової ціни продажу належної боржникові трикімнатної, яка, на думку боржника, є значно нижче ринкової, внаслідок чого виручених від продажу коштів не вистачило на погашення боргових зобов’язань.

За вказаних обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому на підставі ст. 376, 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно обговорити питання про дотримання скаржником вимог ч.1 ст.448 ЦПК України щодо підсудності скарги Василівському районному суду, оскільки більшість виконавчих листів були видані Жовтневим районним судом місті Дніпро, про відповідність змісту скарги вимогам ст.74 ч.4 Закону України «Про виконавче провадження», доцільність розгляду в одному провадженні скарг на різні процесуальні дії і процесуальні документи, щодо яких законом передбачені різні строки їх оскаржень.

Керуючись ст. ст.367, 376, 379,381, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_13, задовольнити частково.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2018 року по цій справі скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: