Ухвала суду № 76307715, 03.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 310/6737/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/6737/18 Головуючий в 1 інст. – Троценко Т.А.

Провадження № 11сс/778/976/18 Доповідач в 2 інст. – ОСОБА_1

Категорія ст. 183 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Рассуждай В.Я.,

суддів Білоконева В.М., Гончара О.С.,

при секретарі Школяр К.П.,

за участю прокурора Морока М.С.,

захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2018 року, якою у відношенні

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

1) 30.10.2008 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України. На підставі ч.4 ст.309 КК України звільнений від відбування покарання;

2) 25.06.2009 Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309, 69 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

3) 21.01.2010 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.186, ч.1 ст.286, ст.ст. 70, 72 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 25.09.2009 року та призначено 4 роки 3 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки з позбавленням права управління транспортними засобами строком на 3 роки.

4) 21.01.2010 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.186, ч.1 ст.286 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

5) 02.03.2011 Вільнянським районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано покарання по вироку Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21.01.2010 та призначено 5 років позбавлення волі. 23.08.2013 звільнений з Вільнянської виправної колонії Запорізької області (№20) за ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 15.08.2013 за ст.81 КК України на умовно-достроковий невідбутий строк 1 рік 6 місяців 25 днів,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 00 години 30 хвилин 12 жовтня 2018 року.

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За матеріалами провадження ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, за наступних обставин.

13 серпня 2018 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5 і ОСОБА_3, з метою здійснення викрадення ОСОБА_6 і незаконного переміщення його з одного місця, де він вільно перебував згідно з власною волею, до іншого, на автомобілі марки «BMW» модель «318і» з реєстраційним номером «HDK 892», під керуванням ОСОБА_3, приїхали до перехрестя вулиці Запорізьких Козаків та Мічуріна у місті Бердянську Запорізької області.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_3, застосовуючи до ОСОБА_6 фізичну силу, посадив його до салону автомобіля марки «BMW» модель «318і» з реєстраційним номером «HDK 892», де продовжуючи свої злочинні дії, разом із ОСОБА_5 нанесли потерпілому чисельну кількість ударів руками та палицею по голові та тулубу, чим спричинили йому фізичні страждання, тим самим зламали його волю до спротиву, після чого на вищевказаному автомобілі під керуванням ОСОБА_3, який виконував роль водія у вчинені даного злочину та усвідомлював злочинність дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вивезли ОСОБА_6 на прибережну територію лиману, який розташований на відстані приблизно 200 метрів від будинку № 183 по вулиці Макарова в місті Бердянську Запорізької області.

Крім того, 13 серпня 2018 року приблизно в 9 годин 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у автомобілі марки «BMW» модель «318і» з реєстраційним номером «HDK 892», під керуванням ОСОБА_3 та прямуючи від перехрестя вулиці Запорізьких Козаків та Мічуріна у місті Бердянськ Запорізької області на прибережну територію лиману, який розташований на відстані приблизно 200 метрів від будинку № 183 по вулиці Макарова в місті Бердянськ Запорізької області, маючи єдиний умисел і переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом вимагання, діючи умисно, узгоджено, за попередньою змовою між собою, стали пред’являти ОСОБА_6 незаконні вимоги передачі їм грошових коштів у сумі 1000 доларів США, висловлюючи в разі його відмови погрозу вбити його.

13 серпня 2018 року відомості про злочини, передбачені ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018080130002686.

14 серпня 2018 року в 00 год. 30 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

14 серпня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри, тяжкість злочинів, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, погодився з доводами прокурора про те, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та застосувати до підозрюваного інший, більш м’який, запобіжний захід.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що слідчий суддя не звернув уваги на істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме ОСОБА_3 фактично затриманий 13 серпня 2018 року о 14.00 годині, а не в зазначений у протоколі затримання час. Крім того, у протоколі затримання не зазначено статтю Особової частини КК, за якою затримано ОСОБА_3, відсутній номер кримінального провадження і дата внесення відомостей про злочин до ЄРДР. Повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручено 14 серпня 2018 року о 20.00 годині, після спливу 24 годин з моменту затримання, яке фактично відбулося 13 серпня 2018 року о 14.00 годині.

Також захисник вважає, що слідчий суддя не врахував дані про особу ОСОБА_3, який має зареєстроване місце проживання, міцні соціальні зв’язки, проживає з дружиною і дитиною. Підозрюваний страждає на хронічну хворобу, яка потребує постійного нагляду і лікування, що неможливо в умовах СІЗО. По кримінальному провадженню вже допитані потерпілі, і вони не зможуть змінити свої показання.

В апеляційному суді:

-захисник підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Зазначила, що слідчий суддя оцінив лише тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 та наявність ризиків, але не звернув увагу на істотні порушення вимог КПК України, які полягають в тому, що в протоколі затримання вказано невірний час. Також вважала, що слідчий суддя не врахував позитивні дані про особу підозрюваного та наявність у нього хронічної хвороби.

-прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав судове рішення законним і обґрунтованим, разом з тим не заперечував, що дійсно виявлено ОСОБА_3 працівниками поліції було 13 серпня 2018 року о 14.30 гордині і з того моменту, хоча він примусово і не затримувався, але весь час він перебував під їх контролем.

Заслухавши доповідь судді, заслухавши захисника підозрюваного, а також думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя дотримався вимог ст.ст. 177, 178, 193 КПК України - перевірив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність визначених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також доведеність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які відповідно до ст. 178 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов’язують можливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, – наявна обґрунтована підозра, існують передбачені ч. 1 ст. 177 КК України ризики, а також встановлено недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Викладені в клопотанні слідчого обставини, що дають підстави для висновку про обґрунтованість підозри, підтверджуються дослідженими слідчим суддею доказами, і в апеляційній скарзі не заперечуються.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував вимоги ст. 177 КПК України, відповідно до якої метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри та ризиків, що дають достатні підстави вважати слідчому судді, суду, що підозрюваний може здійснити зазначені дії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, постійного заробітку не має, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів із застосуванням насильства, які законом віднесені до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Дослідивши амбулаторну картку ОСОБА_3 та висновок лікаря від 15.08.2018 року, слідчий суддя перевірив, що за станом здоров’я підозрюваний може утримуватися під вартою.

Не спростовують таких висновків слідчого судді доводи апеляційної скарги захисника і з огляду на те, відповідно до п. 1.1 розділу Х «Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 460/5 від 18.03.2013 року, у слідчих ізоляторах функціонує медична частина, що в свою чергу не перешкоджає надання необхідної медичної допомоги підозрюваному в слідчому ізоляторі.

На переконання колегії суддів, зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м’якого запобіжного заходу, в тому числі у вигляді домашнього арешту, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження.

Апеляційним судом перевірена решта доводів апеляційної скарги, а саме про те, що протокол затримання не містить даних про внесення відомостей до ЄРДР, посилання на статтю Особової частини КК України, за якою затримано ОСОБА_3, а також те, що повідомлено про підозру вручено після спливу 24 годин після моменту фактичного затримання.

Вказані доводи не відносяться до обставин, які відповідно до ст. 178, 194 КПК можуть бути враховані при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги з приводу того, що час затримання підозрюваного у протоколі затримання вказаний не вірно.

Так згідно матеріалів провадження, доданих слідчим до клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема протоколу огляду міста події від 13 серпня 2018 року, вбачається що вказану слідчу дію було проведено у присутності ОСОБА_3 13 серпня 2018 року у період часу з 14.10 по 14.45 години; з протоколу допиту свідка ОСОБА_7 вбачається, що зупинено працівниками поліції автомобіль, в якому перебувала вона та ОСОБА_3 було 13 серпня 2018 року о 13.30 годині; згідно доданої до клопотання копії стенограми допиту підозрюваного ОСОБА_3, він стверджує, що затримано його працівниками поліції було о 14.00 годині 13 серпня 2018 року, з того часу безперервно він перебував під контролем працівників поліції, а в подальшому був доставлений до відділу поліції.

У відповідності до ст. 209 КПК України моментом затримання є час, з якого особа силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Таким чином з матеріалів провадження вбачається, що моментом фактичного затримання ОСОБА_3 є не час, вказаний у протоколі затримання від 14.08.2018 року – 00 годин 30 хвилин 14 серпня 2018 року, а 13.08.2018 року 14 годин 00 хвилин.

У відповідності до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Оскільки на дані обставини слідчий суддя уваги не звернув та застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14.08.2018 року, ухвала слідчого судді у відповідності до положень ст.ст. 407, 409 КПК України підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали апеляційного суду.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177-178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2018 року, якою стосовно ОСОБА_3, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою клопотання старшого слідчого відділу Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8, погоджене із прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_9, задовольнити.

Застосувати у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з утриманням у Вільнянській УВП УДПтСУ України в Запорізькій області (№11) до 14.00 години 11 жовтня 2018 року.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 13 серпня 2018 року до 11 жовтня 2018 року включно.

Строк дії ухвали встановити до 14.00 години 11 жовтня 2018 року включно.

Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Судді:

В.Я.ОСОБА_10 ОСОБА_11 Гончар