Ухвала суду № 76284789, 06.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2488/18

Номер справи місцевого суду: 520/11159/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

06.09.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі головуючого судді Громіка Р.Д. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року відкрито провадження по зазначеній цивільній справі.

Не погодившись з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 року апеляційна скарга була залишена без руху, у зв'язку з тим, що скаржником не була подана заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, не сплачено судовий збір з подачу апеляційної скарги на ухвалу суду.

Скаржнику був наданий строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення скаржнику копії ухвали суду.

Копія ухвали суду неодноразово була направлена рекомендованим листом із повідомленням на адресу скаржника, яка була зазначена в апеляційній скарзі як адреса для листування та містилась в матеріалах справи, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Копія ухвали суду, яка неодноразово направлялась скаржнику за вказаною адресою, поверталась на адресу суду без вручення із поміткою працівників пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 124-125, 127-128, 132-133).

Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

На підставі наведеного, вважаю, що скаржник ОСОБА_2 належним чином сповіщений про залишення апеляційної скарги без руху, неотримання ним копії ухвал про залишення апеляційної скарги без руху є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялась належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. Враховуючи, що скаржник, як ініціатор провадження на цій стадії, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї скарги, і крім надісланої копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, має можливість отримати інформацію щодо руху апеляційної скарги в мережі Інтернет, а саме на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більш того, вважаю за необхідне звернути увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

Таким чином, є всі правові підстави вважати доставленою скаржнику копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, яка не виконана у встановлений процесуальним законом порядок.

Станом на 06 вересня 2018 року, дії для виконання вимоги ухвали скаржник не зробив, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подав, судовий збір не сплатив.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року необхідно відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, -

ухвалив :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5