Ухвала суду № 76255241, 05.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8630/15-ц

Провадження № 2/520/2354/18

УХВАЛА

05.09.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі - Єгоровій Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2015 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22.06.2015 року відкрито провадження по цивільній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та призначено судове засідання.

28.03.2016 року Київським районним судом міста Одеси ухвалене заочне рішення по цивільній справі №520/8630/15-ц, яким позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за договором кредиту №2007/24-24/80 від 17.05.2007 року в розмірі 274701 долар 74 цента США звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: котедж №27, за адресою м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.10.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 – задоволено. Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 28 березня 2016 року – скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задоволено частково. Заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 28 березня 2016 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25.10.2016 року – скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

14.04.2017 року до Київського районного суду міста Одеси було повернуто цивільну справу №520/8630/15-ц.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 18.04.2017 року цивільну справу №520/8630/15ц за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – прийнято до свого провадження та призначено дату, час і місце проведення попереднього судового засідання.

14.08.2017 року судом у попередньому судовому засіданні було ухвалено залучити ОСОБА_3 до участі по справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовче судове засідання призначене на 25 червня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом представником позивача у розписці від 16 травня 2018 року про ознайомлення про дату, час і місце проведення судового засідання, яка узгоджувалась з представником особисто у минулому судовому засіданні (а.с.96, ІІ том ц.с.№520/8630/15-ц), про причини неявки представник позивача суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою представника позивача підготовче судове засідання призначене на 25 червня 2018 року було відкладено на 05 вересня 2018 року.

У підготовче судове засідання призначене на 05 вересня 2018 року представник позивача не з’явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом представником позивача у розписці від 25 червня 2018 року про ознайомлення про дату, час і місце проведення судового засідання, про причини неявки представник позивача суд не повідомив.

У зв’язку з чим, суд зазначає, що представник позивача повторно не з’явився у судове засідання без поважних причин, будучи належним чином сповіщеним про дату, час місце проведення судових засідань, не повідомивши суд про причини неявки та не надавши до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму судам роз’яснено, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, вказані положення процесуального закону мають імперативну норму щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що представник позивача повторно не з’явився в судове засідання, без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судових засідань, не надавши до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, у відповідності до норм Цивільного Процесуального Кодексу України, Конвенції та практики Європейського суду, суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, третя особа – ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_1 акціонерному товариству «Укрсоцбанк», що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду з цим позовом повторно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено – 05 вересня 2018 року.

Головуючий Калініченко Л. В.