Ухвала суду № 76226437, 28.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/820/18 Головуючий у І інстанції СоловейПровадження № 11-сс/780/538/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 28.08.2018

УХВАЛА

Іменем України

28 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Свінціцької О.П.,

суддів – Ігнатюка О.В., Орла А.І.

при секретарі – Чорнобривець В.В.

за участю прокурора – Рудика Р.Ю.

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

підозрюваного – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2018 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий СВ Фастівського ВП Васильківського ВП ГУ НП в Київській області звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2,3,5 ст.27, п.п. 4,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України.

Ухвалою від 09.08.2018 року слідчий суддя дане клопотання задовольнив та продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_5 до 16.09.2018 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ризики, заявлені при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу не зменшилися та виключно через необхідність проведення обов'язкових слідчих дій та прийняття процесуальних рішень, а також забезпечення сторін кримінального провадження в ознайомленні з наявними матеріалами, слідчий обґрунтовано ініціював розгляд поданого ним клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись із даним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки прокурор не довів наявність обґрунтованих та достатніх ризиків для продовження такого запобіжного заходу. При цьому, як стверджує апелянт, долучені до клопотання слідчого докази, а саме копії протоколів допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також протоколи обшуку та огляду предметів ніяким чином не підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також апелянт вказує на те, що судом було порушено право підозрюваного на захист, оскільки захиснику ОСОБА_4 не було надано достатнього часу для ознайомлення з матеріалами клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_5 під вартою.

Вказує, що суд в мотивувальній частині послався на рішення суду від 08.08.2018 року, яке не набрало законної сили.

Посилається і на те, що до самого клопотання не було долучено докази того, що підозрюваний отримав копії клопотання та додатків до нього, так само як відомостей про те, що сторона захисту отримала клопотання про продовження тримання під вартою та відповідні матеріали.

Вказує, що суд у судовому засіданні прийняв до уваги новий доказ, яким прокурор обґрунтував продовження строку досудового розслідування, хоча на момент подання клопотання до суду такого доказу не існувало.

Також суд невірно надав оцінку обставинам, які б відповідали меті застосування запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2018 року скасувати та постановити нову, якою змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший, не пов’язаний з позбавленням волі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, суд першої інстанції щодо обґрунтованості підозри лише зазначив, що вона наявна, але не надано правової оцінки жодному доказу, яким повинна бути підтверджена підозра.

Вказує, що висновки слідчого судді з приводу наявності ризиків, які передбачені ч. 1,2 ст. 177 КПК України повинні бути мотивованими, проаналізованими в контексті фактичних обставин кримінального провадження та не можуть виходити за межі доказів клопотання слідчого.

Вказує, що ОСОБА_5 не має будь-якого наміру переховуватись від суду. Ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Зазначає, що підозрюваний позбавлений можливості знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як всі речові докази, які мають суттєве значення для справи були вилучені.

Також підозрюваний не має потреби незаконно впливати на потерпілих, свідків так як зазначених осіб було допитано. Ризик тиску на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Зазначає і те, що ОСОБА_5 має критичний стан здоров’я. На даний час в ДУ «Київський слідчий ізолятор» він не отримує належного лікування.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників підозрюваного ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, які подані ними апеляційні скарги підтримали, та просили їх задовольнити, підозрюваного, який апеляційні скарги захисників підтримав, просив їх задовольнити, думку захисника ОСОБА_4, яка також подані апеляційні скарги підтримала, прокурора, який апеляційні скарги захисників вважав необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають до задоволення з огляду на таке.

За змістом ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею у межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України. Аналіз положень ч.3 ст. 197 та ст. 199 КПК України у поєднанні із положеннями ст. 184 і ч.2 ст. 177 КПК України дають підстави стверджувати, що при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою є необхідним доведення факту обґрунтованості підозри, наявності обставин, які вказують про те, що ризики, із якими пов’язувалось застосування запобіжного заходу, не зменшилися або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіривши доводи клопотання та дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про наявність обставин, із якими закон пов’язує можливість продовження строку тримання під вартою та на законних підставах продовжив строк тримання ОСОБА_5В, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2,3,5 ст.27, п.п. 4,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України,під вартою в межах строку досудового розслідування, належним чином мотивувавши своє рішення. Так, при застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею в ухвалі від 17.03.2018 року були зроблені висновки про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні зазначеного злочину. Факт наявності обґрунтованої підозри був неодноразово визнаний слідчим суддею при продовженні строків тримання підозрюваного під вартою, а саме в ухвалах слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10.05.2018 року, 11.06.2018 року. Ці ухвали були залишені без змін ухвалами Апеляційного суду Київської області від 17.05.2018 року та 19.06.2018 року. Тобто факт обґрунтованості підозри неодноразово визнаний судами різних інстанції, відповідні ухвали судів не змінені і не скасовані. Станом на час розгляду зазначеного клопотання обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: показаннями свідків, протоколами слідчим дій, в тому числі протоколом обшуку транспортного засобу та житла, протоколами огляду, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертиз та іншими доказами. Аналіз цих доказів у їх сукупності дає підстави для переконання об’єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити злочин, що дійсно вказує на обґрунтованість підозри.

Доводи апеляційних скарг захисників про необґрунтованість підозри колегія суддів вважає такими, які не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Аналіз обставин, встановлених у ході досудового розслідування дають підстави стверджувати про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5В злочину, передбаченого ч.2,3,5 ст.27, п.п. 4,6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, про що зазначено вище. Поряд із цим, колегія суддів вважає, що обґрунтованість підозри є найпростішим стандартом доведення на відміну від доведення поза розумним сумнівом та доведеності вини. У зв’язку із цим доводи апеляційних скарг захисників про відсутність доказів, які вказують на вчинення підозрюваним зазначеного злочину, щодо оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості, а також щодо кваліфікації дій підозрюваного не можуть бути враховані при вирішенні питання про обґрунтованість підозри.

Є обґрунтованими і висновки слідчого судді щодо існування ризиків вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, в тому числі і у виді довічного позбавлення волі у поєднанні із соціальним статусом підозрюваного та, рівнем його матеріального забезпечення дають безумовні підстави стверджувати про існування ризику того, що ОСОБА_5В може переховуватись від слідства та суду з метою уникнення від покарання, в тому числі і шляхом виїзду за межі України. Обставини вчинення злочину, роль та ступінь участі ОСОБА_5 у його вчиненні, вказують на існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, враховуючи при цьому те, що один із підозрюваних є його сином. Із цих же мотивів колегія суддів приходить до висновку про існування ризику знищення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину.

Матеріали клопотання містять обґрунтування неможливості завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою та причини, які приводять до такої неможливості. Зокрема, існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, в тому числі і тих, які заявлені стороною захисту, а також необхідності відкриття сторонам матеріалів досудового розслідування. Причинами неможливості закінчення досудового розслідування у зазначений вище строк є: складність кримінального провадження, його об’ємність, велика кількість підозрюваних, необхідність виконання великої кількості слідчих дій.

Наведене у своїй сукупності вказує на правильність висновків слідчого судді про необхідність продовження тримання підозрюваного під вартою та обґрунтованість відповідної ухвали.

Доводи апеляційної скарги щодо не доведення прокурором існування ризиків, не ґрунтуються на матеріалах клопотання, досліджених слідчим суддею. Із мотивів, наведених вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що факт існування ризиків у ході розгляду слідчим суддею клопотання про продовження строку тримання під вартою був доведений.

Не обґрунтованими із мотивів, наведених вище колегія суддів вважає і доводи апеляційної скарги про недоведення існування ризиків незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних із урахуванням того, що вказані особи на цей час допитані, а досудове розслідування фактично закінчене. При цьому колегія суддів враховує те, що за змістом ч.4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або які отримані в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. У зв’язку із цим допит підозрюваних, потерпілих чи свідків у ході досудового розслідування не зменшує ризик незаконного впливу на цих осіб, до їх допиту у суді.

Та обставина, що в ході розгляду клопотання прокурором уточнювався його зміст, на думку колегії суддів, не може вказувати на відсутність підстав для задоволення клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою та незаконність ухвали слідчого судді. Так, мотивом звернення до слідчого судді була необхідність продовження строку тримання підозрюваного під вартою. Предметом доказування при розгляді цього клопотання було: доведеність обґрунтованості підозри, існування ризиків, неможливість закінчити досудове розслідування у певний строк із зазначенням причин та переліком дій, які необхідно вчинити. Уточнення клопотання в частині строку, на який необхідно продовжити тримання підозрюваного під вартою будь-яким чином не вплинуло на процес доказування при розгляді зазначеного клопотання. Таке уточнення свідчить про виконання вимог ч.3 ст.197 КПК України із урахуванням того, що закон не містить заборони на продовження строку досудового розслідування під час перебування у провадженні суду клопотання про продовження строку тримання під вартою при дотриманні при цьому вимог КПК України.

Колегія суддів вважає доведеною ту обставину, що обґрунтованість підозри та існування ризиків виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та що будь-який інший більш м’який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та попередити зазначені вище ризики. Станом на час розгляду клопотання, щодо якого 09.08.2018 року слідчим суддею Фастівського міськрайонного суду Київської області було постановлено ухвалу про продовження строку тримання ОСОБА_5В під вартою не припинив свого існування і не зменшився ризик переховування підозрюваного від слідства та суду, не припинив існування ризик впливу на свідків та можливості знищення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що розгляд клопотання про продовження строку тримання під вартою був проведений із належною повнотою, в ході якого були з’ясовані обставини, які мають значення для прийняття по даному клопотанню законного та обґрунтованого судового рішення.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення права ОСОБА_5 на захист не ґрунтуються на вимогах закону. Так, надання захиснику ОСОБА_10 не тривалого періоду часу для ознайомлення із клопотанням та доданими матеріалами не утворює порушення права підозрюваного на захист із урахуванням того, що окрім захисника ОСОБА_10 захист підозрюваного ОСОБА_5 здійснюють іще два захисники.

Не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і доводи захисника про критичний стан здоров’я підозрюваного ОСОБА_5 Відповідно до наявних у справі даних ОСОБА_5 дійсно має ряд захворювань. Між тим, матеріали справи не містять будь-яких даних про те, що стан його здоров’я є дійсно критичним, тобто загрожує як життю підозрюваного, так і нормальній життєдіяльності його організму. Відсутні і будь-які дані про те, що в умовах слідчого ізолятора йому не може бути надане адекватне лікування.

Доводи сторони захисту про відсутність підстав для відкриття провадження за клопотання про продовження строку тримання під вартою колегія суддів визнає такими, які не ґрунтуються як на вимогах закону, так і на матеріалах справи.

Посилання сторони захисту на наявність ухвали про роз’яснення попередньої ухвали слідчого судді, яка не набрала законної сили, не утворює підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді від 09.08.2018 року. Відповідно до ухвали слідчого судді від 11.06.2018 року строк тримання ОСОБА_5 під вартою закінчувався 09.08.2018 року, у зв’язку із чим ухвала слідчого судді про роз’яснення судового рішення не могла будь-яким чином впливати на вирішення питання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою.

Наведене у своїй сукупності вказує на необґрунтованість апеляційних скарг в частині незаконності продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5

Ухвала слідчого судді Фастівського міськрайонного суду від 09.08.2018 року щодо ОСОБА_5 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв’язку з чим залишає цю ухвалу без змін, а апеляційні скарги захисників без задоволення.

У зв’язку із тим, що в ході апеляційного розгляду справи надійшла заява захисників про застосування щодо ОСОБА_5 насильства в ході досудового розслідування, колегія суддів вважає за необхідне скерувати цю заяву до суду за місцем утримання підозрюваного під вартою для розгляду заяви слідчим суддею в порядку ст.206 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2018 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 до 16.09.2018 року залишити без змін.

Матеріали за заявами підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_5 тортур направити до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду в порядку ст. 206 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______ ____ _____

О.П. ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_11