Ухвала суду № 76208317, 03.09.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.09.2018 Справа № 917/1400/16

м. Полтава

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С., розглянувши матеріали

за заявою Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150

про відвід судді при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/1400/16

за позовом Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29, м. Київ, 03150

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 15917447,81 дол. США,

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.11.2016. позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 15917447,81 дол. США заборгованості по кредиту, 206700 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2017. рішення господарського суду Полтавської області від 15.11.2016. у справі № 917/1400/16 залишено без змін.

Після набрання рішенням законної сили 10.03.2017. судом видано наказ на його виконання.

31.05.2018. на адресу господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/1400/16.

Ухвалою від 20.08.2018. суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2018.

30.08.2018. від стягувача надійшла заява про відвід судді (вх. № 8040). Вказана заява обгрунтована тим, що ТОВ "Гадячсир" вже зверталося до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, у задоволенні якої суддею Киричуком О.А. було відмовлено. На думку стягувача, призначення суддею до розгляду ще однієї заяви боржника про відстрочення виконання рішення є порушенням вимог ст. 226 ГПК України, тому у стягувача виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Киричука О.А.

Ухвалою від 30.08.2018. суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого судді Киричуку О.А. відводу та в зв'язку з цим зупинив розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі № 917/1400/16 до вирішення питання про відвід та передав матеріали справи уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).

За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді Киричука О.А. від розгляду справи № 917/1400/16 передано на розгляд судді господарського суду Полтавської області Семчук О.С. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2018.).

Суд, розглянувши заяву стягувача про відвід судді Киричука О.А. від участі у справі № 917/1400/16, приходить до висновку, що дана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 35 ГПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Стягувач (заявник) мотивує свою заяву про відвід судді Киричука О.А. тим, що у нього виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Киричука О.А. Зокрема зазначає, що оскільки відповідач уже звертався до суду із заявою про відстрочку виконання рішення, у задоволенні якої суддею Киричуком О.А. було відмовлено, призначення суддею до розгляду ще однієї заяви боржника про відстрочення виконання рішення є порушенням вимог ст. 226 ГПК України. Стягувач вказує, що суддя не мав права призначати повторну заяву про відстрочку виконання рішення до розгляду, а повинен був залишити заяву відповідача без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України, оскільки судом вже винесено ухвалу, якою вирішено питання відстрочки виконання рішення у даній справі.

Заява стягувача про відвід судді Киричука О.А. надійшла до суду 30.08.2018., тобто через 10 днів після постановлення судом ухвали про прийняття до розгляду заяви відповідача про відстрочку виконання рішення.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Киричука О.А. стягувач зазначав про незгоду з процесуальними рішеннями суду, а саме, вказував на неправомірність ухвали суду про призначення до розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, що на його думку свідчить про наявність упередженості судді при розгляді даної справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов'язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.

Суд погоджується з позицією судді Киричука О.А., викладеною в ухвалі Господарського суду від 30.08.2018, щодо необґрунтованості заявленого відводу, оскільки обставини, наведені стягувачем у заяві про відвід судді Киричука О.А., не свідчать про наявність підстав, передбачених у ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують упередженість або необ'єктивність судді Киричука О.А. при розгляді вказаної справи, оскільки вмотивоване задоволення, відмова у задоволені або відхилення заяв, клопотань учасників справи є правом судді відповідно до процесуального закону, правом учасника справи є можливість оскарження рішення суду або ухвали суду, які підлягають оскарженню окремо від рішення, у визначеному законом порядку.

Крім цього, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Стягувач (заявник) не вказав на підставі якого саме пункту ч. 1 ст. 226 ГПК України, на його думку, суддя мав би залишити заяву про відстрочку виконання рішення без розгляду. Окрім цього, суд звертає увагу стягувача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Отже, суд вважає посилання заявника (стягувача) на ст. 226 ГПК України помилковим, не вбачає наявність таких підстав та звертає увагу заявника на те, що чинним ГПК України право подання заяви про відстрочку виконання рішення не обмежено лише одним разом.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для відводу судді Киричука О.А. від розгляду справи № 917/1400/16.

Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Акціонерному товариству "Укрсоцбанк" у задоволенні заяви про відвід судді Киричука О.А. від розгляду заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 917/1400/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає (ст. ст. 235, 255 ГПК України).

Суддя О.С. Семчук