Постанова № 75991274, 15.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 336/6471/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Світлицька В.М.

Номер провадження 22-ц/778/169/18 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Гончар М.С.,

Кримської О.М.,

за участю секретаря Білової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 25.04.2008 року між «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 325/08/61-К, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 57 240,00 грн. зі строком погашення до 24.04.2015 року, початкова відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 15,00 %, згідно п. 1.1. Додаткової угоди № 1 від 09.10.2008 року відсоткова ставка була змінена - 21,00 %.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору станом на 04.07.2016 року заборгованість перед позивачем за кредитним договором становить 108725.61 грн. з яких: 35158.51 грн. - заборгованість за кредитом; 40259.07 грн. - заборгованість за відсотками; 11992.00 грн.- пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 16909.09 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків ; 2788.37 грн. - ролзмір інфляційних витрат за кредитом; 1618.57 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

Посилаючись на викладені обставини, ПАТ «УкрсоцБанк» просив суд стягнути зі ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 325/08/61-К від 25.04.2008 року у сумі 108725.61 грн. , яка виникла станом на 04.07.2016 року.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2017 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнутог з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 62894,18 грн., яка складдається із заборгованості за кредитоом в розмірі 45713.42 грн., заборгованості за відсотксмми за період з 01.11.2013 року в розмірі 64467.98 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6414.61 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1697.54 грн., інфляційних витрат за кредитом у розмірі 2213.54 грн., інфляційних витрат за відсотками у розмірі 408.09 грн., судові витратим в розмірі 1663.50 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежного дослідження судом фактичних обставин справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення. Вважає, що сума заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «Укрсоцбанк» становить у сумі 35 405,57 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або) відзив на неї.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скаксуати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, тому є підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в межах строку позовної давності про застосування якої заявлено ОСОБА_3 до ухвалення судового рішення.

З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитись.

Судом установлено, що 25.04.2008 року між Акціонерн- комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 325/08/61-К, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 57 240,00 грн. зі строком погашення до 24.04.2015 року, початкова відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 15,00 %,.

Згідно п. 1.1. Додаткової угоди № 1 від 09.10.2008 року відсоткова ставка була змінена - 21,00 %.

Факт надання кредиту підтверджується заявою на отримання споживчого кредиту від 11.04.2008 року (а.с. 4).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору станом на 04.07.2016 року заборгованість перед позивачем за кредитним договором становить 108725.61 грн. з яких: 35158.51 грн. - заборгованість за кредитом; 40259.07 грн. - заборгованість за відсотками; 11992.00 грн.- пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 16909.09 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків ; 2788.37 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом; 1618.57 грн. - розмір інфляційних витрат за відсотками.

14.06.2010 року на виконання вимог ч. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", найменування Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" було змінено на ПАТ "Укрсоцбанк", який являється його правонаступником (а.с. 26-28).

Додатковою угодою № 2 від 25.04.2008 року, яка укладена між позивачем та ОСОБА_3, внесено зміни до кредитного договору та вказано, що сторони підтверджують, що залишок заборгованості за кредитним договором станом на дату укладення додаткової угоди складає 35448.00 грн, заборгованість за нарахованими відсотками 2527.13 грн. Графік щомісячних платежів викладено в новій редакції, починаючи з дати укладення Договору 20 (включно) числа кожного місяця сума щомісячних платежів з 2012 року зменьшена до 562,67 грн., внесення останнього платежу квітень 2017 року (а.с. 16).

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому, індекс інфляції, три відсотки річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

Згідно зі ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення чи міркування щодо предмету спору викладенних по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п.1 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК позивач вправі відмовитися від позову ( всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов ( всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

При розгляді судом першої інстанції справи суд свої висновки робив відповідно до наданого ПАТ «УКРСОЦБАНК» перерахунком боргу за період 01.11.2013 року по 31.10.2016 року ( а.с. 59-74) та виходив з того, що позивачем пред'явлено позов про стягнення заборгованості за кредитним договором саме за зазначий період в сумі 62894.18 грн.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укрсоцбанк» з уточненою позовною заявою до суду не звертався, від позовних вимог не відмовлявся, період стягнення заборгованості не збільшував, а відповідно до позовної заяви, яка надійшла на адресу суду першої інстанції 01.11.2016 року ( а.с.1-3) заборгованість за кредитним договором нараховувалась станом на 04.07.2016 року та становила 108725.61 грн.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору вбачається, що порядок погашення суми основної заборгованості визначено сторонами до 20 числа кожного місяця щомісячними платежами згідно з графіком погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи Банк погодився з висновком суду першої інстанції щодо застосування строків позовної давності про стягнення щомісячних платежів за відсоками, пенею. Судове рішення в цій частині не оскаржувалося Банком. При цьому, суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 45413.42 грн.

Натомість, з позовної заяви вбачається, що ПАТ « УкрсоцБанк» просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 35158.51 грн. Позовні вимоги щодо збільшення тіла кредиту в розмірі 45713.42 грн. до суду не заявляв.

Відповідно до п.1 додаткової угоди № 2 від 19 травня 2011 року про внесення змін до договору кредиту № 325\08\61-К від 25 квітня 2008 року сторони підтвердили, що залишок заборгованості за Кредитом станом на 19 травня 2011 року становить 35448.00 грн., заборгованості за нарахованми відсотками 2527.13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню тіло кредиту саме в розмірі 35158.51 грн, відсотки за користування кредитом в межах трирічного строку позовної давності за три роки звернення до суду за період з 01.11.2013 року по 04.07.2016 року ( дату нарахування заборгованості згідно позовної заяви ) в розмірі 5278.83 грн..

Разом із тим, оскільки судом першої інстанції не вірно зазначений період нарахування заборгованості, невірно і застосовано позовну давність до заборгованості, зокрема у вигляді пені.

Апеляційний суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності у цій справі щодо позовних вимог Банку до відповідача про стягнення пені за заявою відповідача, що узгоджується з практикою Верховного Суду (справа № № 199/11090/13-ц, провадження № 61-2140 св 18 постанова від 18.04.2018 року), та, відповідно, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах однорічного строку позовної давності, з листопада 2015 року по 04.07.2016 року (дату нарахування заборгованості згідно позовної заяви) складає 4330,112 грн- пені за несвоєчасне повернення вредиту, 1110,10 грн. - пені за несвоєчасне повернення відсотків.

При вищевикладених обставинах, аргументи апеляційної скарги ОСОБА_3 частково є виправданими.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 01.11.2013 по 31.10.2016 роки та пені за період з 01.11.2015 року по 28.10.2016 року є помилковим.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, тому рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обґрунтованими, воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк», стягнувши з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором № 325/08/61-К від 25.04.2008 року в розмірі 47384,74 грн., яка складається з: 35158,51 грн. - тіло кредиту, 5278,83 грн. - заборгованість за відсотками за період з 01.11.2013 року по 04.07.2016 рік; пені у розмірі 4330,11 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, пені у розмірі 1110,10 грн. - за несвоєчасне повернення відсотків, 1291,89 грн. - інфляція за кредитом, 215,30 грн - інфляція за відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ПАТ «Укрсибанк» має право на компенсацію відповідачем судового збору, сплаченого за подання позову до суду першої інстанції пропорційно задоволеним вимогам від заявлених у розмірі -724,99 грн. (47384,74*1663,50:108725,61=724,99)

ОСОБА_3 має право на компенсацію позивачем сплаченого судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі - 1032,36 грн. (61340,87*1829,85:108725,61=1032,36)

Таким чином, з ПАТ «Укрсибанк» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 307,37 грн. (1032,36-724,99.).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2017 року у цій справі скасувати. Прийняти постанову наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 325/08/61-К від 25.04.2008 року в розмірі 47384,74 грн., яка складається з: 35158,51 грн. - тіло кредиту, 5278,83 грн. - заборгованість за відсотками за період з 01.11.2013 року по 04.07.2016 рік; пені у розмірі 4330,11 грн. за несвоєчасне повернення кредиту, пені у розмірі 1110,10 грн. - за несвоєчасне повернення відсотків, 1291,89 грн. - інфляція за кредитом, 215,30 грн - інфляція за відсотками.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ПАТ «Укрсибанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 307,37 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.08. 2018 р.

Головуючий

Судді: