Рішення № 75400309, 12.07.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 липня 2018 року

місто Дніпро

єдиний унікальний номер судової справи 201/4256/18

номер провадження 2/201/1731/2018

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі судді Ходаківського М.П.,

секретаря судового засідання Пісчанської Т.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості та

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (далі – ПАТ «Кредобанк») звернулося до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1В.), посилаючись на те, що 14 січня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5544909 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт), відповідно до умов якого банк встановив ліміт кредитування в сумі 2358,99 грн. в порядку та на умовах встановлених договором. Банк виконав свої зобов’язання перед позичальником, надавши останньому кредитні кошти, але позичальник своїх зобов’язань за кредитним договором не виконує. Станом на 19 грудня 2017 року заборгованість позичальника перед банком складає 3243,45 грн., з яких 2358,99 грн. – неповернута сума кредиту, 422,52 грн. – прострочені відсотки; 73,59 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 94,35 грн. – нараховані відсотки; 294 грн. – пеня. Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 3243,45 грн., а також судові витрати по справі (а.с.2-4).

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2018 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Ходаківському М.П. (а.с.1)

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.24).

До суду 01 березня 2018 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.23).

Ухвалою судді від 10 травня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с.26-27).

Представник позивача, що діє на підставі довіреності від 09 лютого 2018 року (а.с. 39), подала до суду заяву, в якій наполягала на задоволенні позовних вимог та просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 45).

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, яка є обов’язковою для усіх суб’єктів правозастосування та судів, вказав на те, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про призначені у справі судові засідання, судом визнано за можливе розглянути справу за його відсутності і ухвалити заочне рішення суду за правилами ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 14 січня 2016 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5544909 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт), відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 2358,99 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних (а.с. 6-7).

У зв’язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 19 грудня 2017 року перед банком виникла заборгованість, яка згідно із розрахунком наданим позивачем, складає 3243,45 грн., з яких 2358,99 грн. – неповернута сума кредиту, 422,52 грн. – прострочені відсотки; 73,59 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 94,35 грн. – нараховані відсотки; 294 грн. – пеня. (а.с.11-12).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (п. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України). Позичальник зобов'язується повернути (погасити) кредитодавцеві кредит, сплатити проценти згідно умов договору.

В статті 610 ЦК України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України договір укладений сторонами, містить умови, які повинні виконуватися.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Таким чином, пеня – це санкція, яка нараховується від першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Аналізуючи надані докази, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання за договором № 5544909 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт) від 14 січня 2016 року щодо своєчасної оплати кредиту та визначених договором платежів, а позивач скористався своїм правом щодо стягнення у судовому порядку кредиту, сплати процентів за користування ним та стягнення пені.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що заборгованість за договором погашена, то суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь ПАТ «Кредобанк» суму заборгованості за договором № 5544909 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт) від 14 січня 2016 року, яка на станом на 19 грудня 2017 року становить 3243,45 грн., з яких 2358,99 грн. – неповернута сума кредиту, 422,52 грн. – прострочені відсотки; 73,59 грн. – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 94,35 грн. – нараховані відсотки; 294 грн. – пеня.

Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ПАТ «Кредобанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного суд

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) заборгованість за договором № 5544909 про встановлення ліміту кредитування (автоматичний овердрафт) від 14 січня 2016 року у сумі 3243,45 грн. (три тисячі двісті сорок три грн. 45 коп.), з яких 2358,99 грн. (дві тисячі триста п’ятдесят вісім грн. 99 коп.) – неповернута сума кредиту, 422,52 грн. (чотириста двадцять дві грн. 52 коп.) – прострочені відсотки; 73,59 грн. (сімдесят три грн. 59 коп.) – прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 94,35 грн. (дев’яносто чотири грн. 35 коп.) – нараховані відсотки; 294 грн. (двісті дев’яносто чотири грн.) – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) сплачений останнім судовий збір у розмірі 1762 грн. (однієї тисячі сімсот шістдесят дві грн.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Повний текст рішення складено 20 липня 2018 року.

Суддя М.П.Ходаківський