Рішення № 7523356, 08.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.09                                                                                           Справа№ 2/155

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гаполяка О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м. Яворів про стягнення 1242183 грн. 05 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м. Яворів про стягнення 1242183 грн. 05 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.07.2009р. призначив розгляд справи на 04.08.2009р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу-1 надано кошти в сумі 1800000 грн. 00 коп. Відповідач-1 зобов’язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору, а в разі неналежного виконання обов’язків по договору –на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково. У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов’язань по кредитному договору, позивач звернувся з вимогою про сплату суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 1200000 грн. 00 коп. по кредиту, 39682 грн. 21 коп. по сплаті процентів, 2500 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Крім цього, між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, у відповідності до якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за невиконання відповідачем-1 зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі. У зв’язку з цим, просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості, яка становить 1242183 грн. 05 коп., в тому числі 1200000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 39682 грн. 21 коп. по сплаті процентів, 2500 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Просив також вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів.

В судових засіданнях представник відповідача-2 проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїх запереченнях зазначив, що оскільки основне зобов’язання має бути виконано 15.08.2010р., поручитель не зобов’язаний відповідати за зобов’язанням, строк виконання якого ще не настав. Подав клопотання про зупинення провадження у справі.

10.09.2009р. представником позивача подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи №2/155. Ухвалою Голови господарського суду Львівської області від 10.09.2009р. клопотання представника позивача відхилено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.10.2009р. провадження у справі №2/155 було зупинено.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2009р. провадження у справі №2/155 поновлено, розгляд призначено на 08.12.2009р.

В судове засідання 08.12.2009р. відповідачі явку представників не забезпечили, проти позову не заперечили, доказів погашення заборгованості не надали, причин неявки не повідомили, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

За письмовим клопотанням представника позивача в судовому засіданні 08.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення оформлено та підписано 14.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

16 серпня 2007р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №010/08-3/3110 (невідновлювальна кредитна лінія) та додаток №1 до цього договору “Графік зменшення розміру кредитної лінії”.

За цим договором кредитор (позивач), на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачу-1) кредитну лінію у сумі 1800000 грн. 00 коп. строком до 15 серпня 2010р. із сплатою 17 процентів річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 23.08.2007р. та 25.09.2009р. надав відповідачу-1 грошові кошти в сумі 1800000 грн. 00 коп., що підтверджується реєстром розрахункових документів.

Абз. 3 п. 6.1. розділу 6 кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. встановлено, що основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником (відповідачем-1) у відповідності до графіка погашення кредитної заборгованості (невід’ємний додаток №1 до цього договору).

Додатком №1 до кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. встановлено наступний графік обмеження розміру кредитної лінії: з 16.08.2007р. –13.08.2008р. 1800000 грн. 00 коп., з 18.08.2008р. –13.08.2009р. 1200000 грн. 00 коп., з 14.08.2009р. –14.08.2010р. 600000 грн. 00 коп., з 15.08.2010р. 0,00 грн.

Абз. 2 п. 6.1. розділу 6 кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. встановлено, що проценти за кредит позичальник (відповідач-1) сплачує щомісячно на рахунок нарахованих процентів кредитора (позивача) не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, або шляхом договірного списання кредитором коштів з поточного рахунку позичальника згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р., кредитор (позивач) має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника (відповідача-1) за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником зобов’язань передбачених розділом 6, п. 8.2. цього договору.

У зв’язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про усунення порушень за вих. №02-06/15-2929 від 17.04.2009р., в якій вимагав достроково повернути суму кредиту, а також сплатити пеню та відсотки. Відповідачем-1 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач-1 свої зобов’язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 1200000 грн. 00 коп. по кредиту, 39682 грн. 21 коп. по сплаті процентів.

16 серпня 2007р. між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №010/08-3/3110/1.

У відповідності до договору поруки поручитель (відповідач-2) на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед кредитором (позивачем) відповідати по зобов’язаннях позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, які виникають з умов кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. та всіх додаткових угод, що були укладені до нього, в повному обсязі цих зобов’язань.

Пунктом 2.1. договору поруки №010/08-3/3110/1 від 16.08.2007р. передбачено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання позичальником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

17.04.2009р. позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про усунення порушень за вих. №02-06/15-2924 від 17.04.2009р., в якій вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором №010/08-3/3110 від 16.08.2007р. Відповідачем-2 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржниками, що в свою чергу є підставою для стягнення з них суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 10.2. кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р., за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1., 6.1. даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 2500 грн. 84 коп. за несвоєчасну сплату процентів.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача-2 до уваги з огляду на наступне.

Як уже зазначалося вище, відповідно до п. 7.4. кредитного договору №010/08-3/3110 від 16.08.2007р., кредитор (позивач) має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника (відповідача-1) за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником зобов’язань передбачених розділом 6, п. 8.2. цього договору. Можливість вимагати дострокового виконання зобов’язання передбачено також ст. 1052 ЦК України. У зв’язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до п. 7.4. договору, ст. 1052 ЦК України, позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про усунення порушень, в якій вимагав достроково повернути суму кредиту, а також сплатити пеню та відсотки. Оскільки відповідачем-1 вказана вимога залишена без розгляду та задоволення, позивач у відповідності до п. 2.1., 2.2. договору поруки правомірно заявив вимогу про сплату боргу до відповідача-2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідачів на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідачів, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідачів. Судові витрати підлягають до стягнення з відповідачів солідарно.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1052, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “Захід-агро”, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 20, Львівська область (ідентифікаційний код 33505806) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м. Яворів, вул. Січових Стрільців, 16, Львівська область (ідентифікаційний код 32673484) на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 (ідентифікаційний код 14305909) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів, вул. Матейка, буд. 8 (ідентифікаційний код 20846070) 1200000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 39682 грн. 21 коп. заборгованості по сплаті процентів, 2500 грн. 84 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 12421 грн. 83 коп. державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя