Рішення № 7523350, 06.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.09                                                                                           Справа№ 2/173

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника третьої особи Холяви О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів “Чернігівриба”, м. Чернігів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”, м. Новояворівськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”, м. Київ про стягнення 6613 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів “Чернігівриба”, м. Чернігів звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”, м. Новояворівськ про стягнення 6613 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.08.2009р. призначив розгляд справи на 08.09.2009р., залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”, м. Київ. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 22.09.2009р., 06.10.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспорних засобів, які належать сторонам, транспортному засобу позивача було спричинено механічні пошкодження. Винну у вказаному ДТП особу, яка керувала транспортним засобом, який належить відповідачу та є його працівником, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Позивачем після ДТП було зроблено ремонт транспортного засобу, вартість якого становила 6613 грн. 00 коп. Вартість завданих збитків підтверджується і висновком спеціаліста. Намагаючись отримати відшкодування завданих відповідачем збитків, позивач звернувся до третьої особи, в якій відповідачем було застраховану цивільну відповідальність. Однак третьою особою у відшкодуванні завданих збитків було відмовлено, оскільки відповідний договір страхування між третьою особою та відповідачем не набрав чинності. У зв’язку з цим, відповідно до ст. 1187 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму завданих збитків в розмірі 6613 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник третьої особи пояснив, на що на момент ДТП договір страхування між третьою особою та відповідачем не набув чинності, оскільки останнім не було сплачено першого страхового платежу. Таким чином у третьої особи не виникло жодних зобов’язань щодо виплат страхового відшкодування.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.08.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представникам роз’яснено її права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи, суд встановив наступне.

5 березня 2009р. працівник відповідача Амбіцький О.О., керуючи автомобілем “Вольво”, що належить відповідачу, держаний номерний знак ВС 5712 ВВ по вул. Богатирській, 1д в м. Києві, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: під час руху заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, у разі потреби не звернувся за допомогою до інших осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль “Мерседес”, що належить позивачу, держаний номерний знак СВ 6671 АК, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу відповідача (права блок фара з показником повороту, капот, праве переднє крило).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24.03.2009р. працівника відповідача Амбіцького О.О. визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Для встановлення вартості матеріальної шкоди внаслідок спричиненої працівником відповідача дорожньо-транспортної пригоди, було проведено експертне автотоварознавче дослідження транспортного засобу. За результатами даного дослідження спеціалістом-автотоварознавцем Громовим А.М. складено 17.03.2009р. висновок спеціаліста №138 експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту вантажного автомобіля “Мерседес”, держаний номерний знак СВ 6671 АК, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП 05.03.2009р. складає 6083 грн. 48 коп.

Відповідно до акту №43 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 20.03.2009р., квитанції №484386 від 20.03.2009р., видаткової накладної №К-00000755 від 16.03.2009р., квитанції до прибуткового касового ордеру №2675 від 16.03.2009р., товарного чеку №3211 від19.03.2009р. вартість відновлювального ремонту автомобіля “Мерседес”, держаний номерний знак СВ 6671 АК склала 6613 грн. 00 коп.

11.07.2008р. між відповідачем та третьою особою було укладено договір страхування цивільної відповідальності (транспортний засіб “Вольво”, державний номерний знак ВС 5712 ВВ).

Для відшкодування завданих ДТП збитків, позивач звернувся до третьої особи з заявою про виплату страхового відшкодування. Листом за вих. №0028 від 05.05.2009р. третя особа відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з тим, що договір страхування між третьою особою та відповідачем не набув чинності, оскільки останнім не було сплачено першого страхового платежу.

09.06.2009р позивача надіслав відповідачу претензію про відшкодування завданих збитків в розмірі 6613 грн. 00 коп., яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач станом на дату судового розгляду збитки в розмірі 6613 грн. 00 коп. позивачу не відшкодував.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 1166, 1172, 1187 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська транспортна група”, м. Новояворівськ, вул. І.Франка, 1, кв. 202, Львівська область (ідентифікаційний код 30484307) на користь Закритого акціонерного товариства “Чернігівське підприємство по переробці та реалізації рибних товарів “Чернігівриба”, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 69 (ідентифікаційний код 14238455) 6613 грн. 00 коп. збитків, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя