Рішення № 7523357, 11.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.09                                                                                           Справа№ 2/141

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Панасюк О.І., представника позивача Паламарчука В.І, представника відповідача Бучко О.З., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави, в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів про стягнення 47037 грн. 04 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави, в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів про стягнення 42336 грн. 89 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.07.2009р. призначив розгляд справи на 04.08.2009р. В судовому засіданні 04.08.2009р. оголошувалась перерва до 11.08.2009р.

В судових засіданнях прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про охорону установ банку, на виконання умов якого відповідачу було надано відповідні послуги. Відповідач зобов’язувався проводити оплату наданих послуг в розмірах та строки, встановлені такими договорами. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за надані послуги виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 42336 грн. 89 коп.

В судовому засіданні 11.08.2009р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, просив стягнути заборгованість в розмірі 47037 грн. 04 коп.

В судових засіданнях представник відповідача позов визнав. Пояснив, що заборгованість виникла у зв’язку із складним фінансовим становищем відповідача.

Представникам роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 15 липня 2005р. за №725, 01 серпня 2005р. за №713, 21 грудня 2006р. за №1179, 21 грудня 2006р. за №1180, 18 травня 2007р. за №1305 та 18 травня 2007р. за №1306 було укладено договори про надання охоронних послуг.

За цими договорами охорона (позивач) зобов’язується здійснювати охорону об’єктів охорони, що належать банку (відповідачу), а також валютних цінностей, що у них знаходяться, а банк зобов’язується своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах і в порядку установлених цими договорами.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач у січні-липні 2009р. включно надав відповідачу послуги з охорони об’єктів загальною вартістю 85871 грн. 18 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт за відповідні періоди.

Договорами про надання охоронних послуг передбачено, що оплата за надані охоронні послуги здійснюється щомісячно до 10 числа поточного місяця у порядку передоплати банком відповідної суми, указаної у розрахунку вартості наданих послуг (які виступають додатками до договорів) згідно з виставленими охороною розрахунковими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень прокурора, представників позивача та відповідача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги виконав частково (оплатив 38834 грн. 14 коп.), на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 47037 грн. 04 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 47037 грн. 04 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів, вул. Переяславська, 6А (ідентифікаційний код 19159542) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Львівській області, м. Львів, вул. Липинського, 44 (ідентифікаційний код 08596956) 47037 грн. 04 коп. основного боргу.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, м. Львів, вул. Переяславська, 6А (ідентифікаційний код 19159542) в користь державного бюджету 470 грн. 37 коп. державного мита, 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя